Володимир Зеленський на четвертому Diia Summit /Офіс Президента України
Категорія
Картина дня
Дата

У «Дію» додали опитування. Соціологи кажуть, що вони не принесуть користі. Що не так з «цифровим народовладдям»

Володимир Зеленський на четвертому Diia Summit Фото Офіс Президента України

Президент Володимир Зеленський оголосив про запуск опитувань у додатку «Дія». Так він хоче «дізнатися про думку людей з будь-якого питання в режимі реального часу». Уряд називає опитувальник початком «цифрового народовладдя», а соціологи – анкетою для фідбеку із невдало поставленими першими питаннями. Які переваги та недоліки ініціативи

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Не соцопитування, а зворотній звʼязок

Соціологічні дослідження в Україні проводять організації «Рейтинг», Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології, Інститут соціології НАН. Ці дослідження показують ставлення українців до різних ситуацій та проблем – загрози війни, стану економіки, їхні політичні вподобання.

Опитування в додатку «Дія» не є соціологічними, тому не можуть показати думку населення, розповіли пʼять соціологів, яких опитав Forbes.

Опитувальник від держави більше нагадує анкету для зворотнього звʼязку, каже Тимофій Брік, керівник центру соціологічних досліджень Київської школи економіки: «Так само ви залишаєте коментар про таксиста в Uber чи пишете скаргу про товар на Rozetka».

Отримані дані держава може використати «лише для оцінки сервісу «Дія» або його елементів», каже Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова.

Проблеми «електронної демократії» в «Дії»

Зеленський назвав опитування в «Дії» початком «цифрового народовладдя» та можливістю «впливати на рішення». Соціологи не погоджуються.

«Для ухвалення якихось державницьких рішень, які впливають на все населення, а не лише на користувачів «Дії», опитування не матимуть сенсу», – каже Биченко. На це є декілька причин:

Вибірка. Застосунком «Дія» користуються близько 14 млн українців – приблизно третина всього дорослого населення України, – що не відображає повну структуру суспільства, каже Биченко.

Серед користувачів «Дії», за словами Романа Кириченка, аспіранта факультету соціології в КНУ, переважають молоді люди, жителі міст і, швидше за все, чоловіки, «адже жінок в Україні більше великою мірою за рахунок пенсіонерок у селах».

Користувачі «Дії» – соціально активні, комунікабельні люди, «скоріш за все, вже наперед лояльні до влади», каже Брік.

До того ж не всі люди в Україні мають смартфони або користуються додатком «Дія», каже Данило Судин, кандидат соціологічних наук та доцент кафедри соціології УКУ: вони бояться «зливу» своїх даних або мають низький рівень цифрової грамотності. Тому опитування не враховують думку людей, які не входять у ці категорії.

Добровільність. Опитування у «Дії» можуть добровільно проходити користувачі старші 14 років. Це, за словами Судина, також проблема, адже за власною ініціативою «до опитування найчастіше долучаються ті, хто має чітку позицію, яку вони хочуть презентувати і захищати». 

У справжніх соціологічних дослідженнях соціологи зважають на думку людей, які відмовилися відповідати, каже Судин.

Постановка питань. Зараз у «Дії» доступні два питання: «Яка з нових послуг у «Дії» є найкориснішою?» та «Як назвати послугу з надання смартфонів для українців віком від 60 років?». За один день на кожне з них відповіли близько 50 000 людей.

З соціологічної точки зору перше запитання має помилки, каже Судин. Воно не вказує, для кого послуга повинна бути найкориснішою, дає неповний перелік нових послуг та не містить відповіді «жодна з послуг». Тобто формулювання питання є упередженим – воно відсікає негативні відповіді, каже Судин.

У чому перевага опитувань та чому вони не приведуть до електронних виборів

Опитування в «Дії» можуть стати інструментом, який допоможе владі ухвалювати кращі рішення, каже Кириченко. До того ж, опитування в «Дії» дешевші, ніж, наприклад, електронний перепис населення, на який Україна у 2023 році планує витратити $270 млн.

Зазвичай загальнонаціональні соціологічні дослідження дорогі – можуть обійтися і у $30 000, за словами Бріка. Наприклад, соціологічне дослідження про підтримку українцями НАТО обійшлося Державному комітету телебачення і радіомовлення у 400 000 грн ($14 000) у 2019 році.

Проте щоб оцінити, скільки заощадив уряд, треба знати, скільки він витратив на організацію онлайн-опитувань у додатку «Дія», а цієї інформації у відкритому доступі нема.

Електронне опитування в «Дії» – не є референдумом чи виборами. Для цього у них відсутні два головні елементи – прозорість та контрольованість, каже Биченко. У випадку «Дії» не зрозуміло, як буде відбуватися перевірка якості відповідей та які протоколи безпеки, каже Брік.

Соціологи побоюються, що уряд може використати опитування у власних інтересах – для реклами своїх досягнень чи навʼязування думки, проте вважають, що до електронних виборів в Україні ще далеко.

Для цього, за словами Кириченка, треба робити зміни в Конституції, зокрема зазначити, що голосування в Україні не анонімне – «бо тільки так є якісь шанси контролювати чесність». Окрім анонімності виборців у електронного голосування є й інші виклики: захист баз даних, ідентифікація виборців та таємниця голосувань.

Оновлення: Заступник директора Інституту соціології НАН України Сергій Дембіцький попросив забрати з тексту його коментар, оскільки Forbes не опублікував його у повному вигляді.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні