Призначення Ксенії Семенової виконувачкою обов’язків ректора Національного авіаційного університету без наукового ступеня PhD та з посади асистентки кафедри стало тригером для багатьох учасників освітнього процесу. До дискусії доєдналася кандидатка економічних наук та доцентка, голова ради ГО «ТРОН» Світлана Благодєтєлєва-Вовк. Науковиця не згодна з думкою ректора Університету КШЕ Тимофія Бріка про те, що призначення Семенової – ефективний сигнал початку реформ в управлінні держуніверситетами. Forbes Ukraine публікує позицію Благодєтєлєвої-Вовк
Петиція про розірвання контракту з ректором КНУ ім. Т. Шевченка Володимиром Бугровим, опублікована на сайті Офісу президента 23 січня, набрала 25 000 голосів. Її автор Максим Луцик пише: «Скандали останніх двох років, пов’язані з новим керівництвом КНУ, кидають тінь на репутацію моєї alma mater та підривають довіру до системи вищої освіти».
У ректора НУ «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» Володимира Онищенка, який очолив цей університет у 2003 році після 22-річного керування батька, викривач Олег Смірнов знайшов плагіат у докторській дисертації та подав заяву до НАЗЯВО (Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти), за якою орган контролю рекомендував МОН позбавити Онищенка наукового ступеня. Невеличка деталь: третім опонентом у його дисертації був Віктор Янукович.
Справа про плагіат ректора Тернопільського національного педагогічного університету Богдана Буяка також розглядається у НАЗЯВО. Рік тому журналіст Ілля Лукаш викрив факти про виконання робіт/послуг фірмою, пов’язаною з його братом. Нещодавно адміністративним судом прийнято рішення про скасування результатів виборів ректора, в якому переміг Буяк. Проте, на сайті університету висить ніби «Звернення трудового колективу» щодо ігнорування та невиконання цього рішення суду.
У кандидатки на посаду ректора Вінницького медичного національного університету Вікторії Петрушенко викривач Олег Смірнов також виявив плагіат. Науковиця звернулася до суду з проханням зупинити розгляд справи у НАЗЯВО. Рішення суду НАЗЯВО виконало. При цьому нещодавно вона виграла вибори ректора з результатом 52%.
Ректор НПУ ім. Драгоманова Віктор Андрущенко «хакнув» закон №1556-VII «Про вищу освіту», коли змінив назву університету та перереєстрував його. Це дозволило йому продовжити керувати закладом ще два терміни, тобто 10 років. Цим університетом він керує з 2003-го, тобто понад 20 років.
Це кілька прикладів, які демонструють ступінь розпаду системи управління у вищій освіті України.
Суспільство має запит на зміну окремих скомпрометованих особистостей та підвищення якості системи управління у вищій освіті (як і рівно у всіх інших сферах суспільного життя).
Ця задача стоїть вже перед п’ятим з початку Революції гідності керівним складом Міністерства освіти і науки. Чинними очільниками вона задекларована як одна з важливих.
При цьому окремі кейси призначень свідчать про невідповідність деклараціям і переможним висловлюванням посадовців та їхньої групи підтримки.
Відʼємний відбір
Як от призначення на посаду в.о. ректора НАУ депутатки Київради від партії «Слуга народу» Ксенії Семенової, яке ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік вважає символом початку реформ в управлінні держуніверситетами.
Семенову призначили за поданням Наглядової ради на чолі з Петром Чернишовим – представником від бізнесу. При цьому основна її посада за штатом – асистент кафедри. Крім того, Семенова є проректором з наукової роботи та інновацій університету. Тобто одночасно обіймає три посади.
Призначений на посаду виконувач обов’язків ректора, згідно зі статтею 42 закону «Про вищу освіту», має відповідати вимогам: наявність наукового ступеня та досвід роботи 10 років. Ані першого, ані другого Семенова не має.
До всього, на посаді ректора НАУ залишається Максим Луцький, який зараз служить у ЗСУ. У минулому він був народним депутатом від «Партії регіонів» та підпав під люстрацію. Але це не завадило у 2021 році на той час міністру освіти і науки Сергію Шкарлету просунути його на посаду ректора НАУ.
Згідно з журналістським розслідуванням Bihus.Info, під час ректорування Луцький просував проєкти будівництва на території університету житлових комплексів та лобіював через комітет ВРУ можливість розпоряджатися майном на власний розсуд.
Але головне питання у кейсі Семенової – чи можна асистента кафедри призначати проректором з науки, а потім – на посаду в.о. ректора університету?
Не можна. Бо людина не пройшла етапів становлення науковця та управлінця і не відповідає не тільки формальним вимогам, а й здоровому глузду.
Другий кейс сягає корінням радянських практик призначень ректорів. Нещодавно одного зі звільнених заступників голови ОП рекомендували до обрання ректором Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА). Мова про Олексія Дніпрова, який працював заступником Дмитра Табачника та в Адміністрації президента за Петра Порошенка та в Офісі президента за Володимира Зеленського.
Допис з офіційної сторінки КНУБА в Telegram про висунення кандидатом на посаду ректора КНУБА Олексія Дніпрова. Фото Офіційна сторінка КНУБА в Telegram
Наглядова рада у захваті від власної пропозиції. Колектив також підтримує єдиного кандидата. Але яке відношення доктор юридичних наук має до будівництва та архітектури?
І додаткове питання, враховуючи завантаженість пана Дніпрова на державних посадах у ВРУ, Кабміні та МОН, як починаючи з липня 2003-го він зміг захистити кандидатську та докторську дисертації?
Якщо Дніпров піде єдиним кандидатом від колективу, то його оберуть ректором. І МОН залишиться тільки підписати з ним контракт.
Не менш цікава ситуація розгортається з виборами ректора одного з найбільших університетів країни – НТУУ КПІ ім. І. Сікорського. Наразі його вже понад 20 років очолює Михайло Згуровський. Контракт з КПІ у нього закінчується у липні 2024-го, повідомляв він в інтерв’ю Українським Новинам. Балотуватися у ректори університету на наступних виборах, які мають відбутися 11 червня 2024 року, за словами Згуровського, він відмовився.
Президент КШЕ Тимофій Милованов вже проявив зацікавленість у посаді ректора КПІ, яка є його Alma mater. Питання у тому, чи він піде з посади президента КШЕ, щоб стати ректором КПІ, або ж використає юридичний прийом керувати державним університетом та КШЕ одночасно? Враховуючи нинішню тенденцію з вибором ректорів, він цілком може стати новим очільником КПІ.
Управлінський коловорот
Чому замість реформування системи управління у вищій освіті ми бачимо подібні приклади?
Тому що існують фактори, які не дозволяють започаткувати систему очищення та оновлення.
Перший фактор – це компетентність очільників керівних органів.
Оксен Лісовий, чинний міністр освіти і науки, Сергій Бабак, голова комітету ВРУ з науки, освіти та інновацій, Олександр Бутенко, голова НАЗЯВО, Руслан Гурак, голова служби якості освіти, є викритими плагіаторами.
Щобільше, щоб позбутися тавра плагіаторів та уникнути відповідальності, Кабмін вніс зміни (пункт 50) до Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня, яким скористалися Лісовий та Бабак, коли відмовилися від своїх наукових ступенів. Та продовжили виконувати повноваження очільників головних держорганів в освіті.
Недоброчесні представники спільноти мають піти з посад. А на їхнє місце повинні бути призначені академічно доброчесні. За умови викриття фактів порушень очільник має йти у відставку, або його повинні звільняти. До всього – забезпечити ротацію управлінських кадрів. Тоді система має шанс перезапуститися.
Другий фактор – політичний. Війна законсервувала політичний процес. Тому вплив на прийняття кадрових рішень з боку суспільства суттєво обмежений.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
