Стів Форбс, 77, онук засновника бренду Forbes та нинішній головред видання, є давнім поборником економічної свободи, а також – прихильником Республіканської партії. Що він думає про ситуацію, яка складається у світовій політиці та глобальній економіці зараз? Та як радить чинити Україні, щоб стати успішною країною? Інтерв'ю.
Форум Підприємців 2025 у Києві. 26–27 червня – два дні практичного контенту, стратегій і нетворкінгу для бізнесу, що зростає. Долучайтеся за посиланням.
Forbes Ukraine — пʼять років. Відмінний привід поспілкуватися з онуком засновника бренду Forbes і теперішнім головредом Forbes US Стівом Форбсом.
Крім медіа 77‐річний Стів Форбс займається економікою — він автор та співавтор понад 20 книг, а також політикою — у 1996 та 2000 роках боровся за висунення на пост президента США від Республіканської партії.
Яким він бачить рецепт українського зростання? Про це з Форбсом говорять контрибʼютор Forbes Ukraine Петро Чернишов та редакторка Тетяна Павлушенко.
Розмову скорочено та відредаговано для ясності.
У вашій книзі «Маніфест свободи: чому вільні ринки є моральними, а уряд — ні» ви наголошуєте на важливості економічної свободи. Де США зробили поворот від вільної до більш регульованої економіки?
Відмова від вільної торгівлі — це аномалія. З часів Другої світової війни країни працювали над зменшенням торгових барʼєрів. Глобальне зростання торгівлі зробило світ кращим після 1945 року, на відміну від 1930‐х, коли панували протекціоністські настрої.
Я вважаю, що тарифна політика — це тимчасове явище, бо податки шкодять бізнесу, а тарифи порушують ланцюги постачання. Це відхилення, а не нова нормальність. Адам Сміт учив, що вигідна угода для обох сторін — це не гра з нульовою сумою, і країни, що підтримують вільну торгівлю, процвітають більше.
Цей період мине, і в реальному світі стане зрозуміло, що краще зменшувати барʼєри, податки та регуляції. Нам доведеться переосмислити деякі уроки.
Глобалізація відступає чи лише трансформується?
Ми живемо у глобалізованому світі, і хоча патерни змінюються, принцип відкритих ринків і можливості створення ефективних ланцюгів постачань залишаються незмінними.
Ми знайдемо нові способи адаптації до змін у міжнародних відносинах, особливо щодо китайського ринку. Для процвітання необхідні великі ринки. У XIX столітті у США була велика зона вільної торгівлі між окремими штатами, але зараз ми «переросли» цей ринок. Що більше ми торгуємо з іншими країнами, то більше можливостей для нових продуктів, послуг, ланцюгів постачань і технологічних проривів.
Уже зараз ми бачимо початки цього з розвитком штучного інтелекту, який обіцяє значне зростання продуктивності. Наприклад, затвердження нових ліків у США раніше коштувало $3 млрд і тривало 10–15 років, а ШІ може скоротити цей процес до кількох місяців.
Чому світ відхилився від ідеї відкритих ринків і як скоро ми повернемося до глобалізованого розвитку?
Цей період буде важким, ми побачимо, що краще не мати податків, аніж їх накладати, і хаос не веде до процвітання. Це може зайняти кілька років, але в історії вже були подібні моменти. У 1970‐х США пережили десятиліття інфляції та занепаду, але після реформ Рейгана країна повернулася до процвітання.
На жаль, деякі уроки не були засвоєні. Однією з причин сьогоднішніх політичних заворушень є те, що еліти не виконали своїх зобовʼязань щодо глобальної безпеки та стабільності валют. Гроші мають бути стабільним виміром вартості, як годинник із постійними 60 хвилинами.
Ми також потрапили в регуляторну нераціональність щодо клімату. Зараз ми усвідомлюємо, що великі витрати на вітряки та сонячні панелі не можуть замінити природний газ.
Наведіть кілька найбожевільніших прикладів регуляцій у США.
Приклад із яблуневим садом у Нью‐Йорку: на нього накладено 5000 правил і регуляцій від 17 програм. Одне з них — вимога накривати зірвані з дерева яблука брезентом під час перевезення до сховища, щоб захистити їх від пташиного посліду. Але ж яблука висіли на деревах 15 місяців й у сховищі їх миють. Це абсурдні регулювання.
Безглузда регуляція — змінити спосіб виготовлення піци у Нью‐Йорку через викиди. Але щоб піцерія напродукувала стільки ж викидів, скільки приватний літак за один рік, потрібно 849 років.
Ці регулювання накладають на економіку США витрати до $2,5 трлн. Ілон Маск та його команда, яких я називаю muskovites, активно позбуваються абсурдних регуляцій. У виробництві ситуація ще гірша: регулювання обходиться підприємствам у середньому в $25 000 на працівника, тоді як податки — лише $5000. Не дивно, що виробники мають проблеми.
Скрізь дедалі більше й більше правил. Днями президент Дональд Трамп послабив обмеження на потік води з американських душових лійок.
Робота душових кабін, пральних та посудомийних машин регулюється у США з божевільних причин…
Демократизація та скасування надмірних регулювань має стати основою для майбутнього економічного зростання США. Потрібно припинити витрачати гроші на альтернативні джерела енергії, які не лише дорожчі, а й шкідливіші для довкілля, ніж природний газ або ядерна енергія. Наприклад, вітрові турбіни виробляють більше пластикових відходів, ніж пластикові трубочки, яких намагалися позбутися.
Європа дуже зарегульована. Пояснює це захистом споживачів. Як знайти баланс?
На жаль, у ЄС бюрократія часто вимагає, щоб нічого не робили, доки не доведено, що це абсолютно безпечно. Це душить інновації. Якби 120 років тому ЄС мав схвалити автомобілі для вжитку, цього б не сталося через занепокоєння щодо аварій і витрат пального. У США натомість дозволяють інновації та змінюють закони відповідно до обставин. Наприклад, створення копіювальної техніки Xerox привело до змін у законах про авторське право у 1960‐х.
Різниця між нами та людьми з камʼяного віку — це знання. Вищі стандарти життя виникають через створення нових знань, хай то в лабораторії чи на ринку.
Як‐от історія Маргарет Радкін. У її дитини була алергія на білий хліб. Тому вона почала експериментувати на власній кухні й винайшла цільнозерновий хліб. А у 1937 році заснувала пекарню Pepperidge Farm, яка випустила печиво і крекери Goldfish. Вона створила цей чудовий бізнес і продала його Campbellʼs.
Успіх Радкін не був результатом економічного планування, це був експеримент. Це дух підприємництва, що живить інновації. Або, наприклад, Амадео Пʼєтро Джанніні, який змінив банківську систему, або Норман Борлоуг, який започаткував Зелену революцію (лауреат Нобелівської премії миру 1970 року. — Forbes Ukraine).
У США кожен має можливість пробувати нові ідеї, і, коли вони успішні, виграють усі.
Ми уважно слідкуємо за реформами президента Хавʼєра Мілея в Аргентині. Як гадаєте, «жорстка медицина» необхідна для стабілізації економіки?
Президент Мілей не йде занадто далеко з реформами — вони радикальні, але необхідні. Однак він не замінив песо доларом і не закрив центробанк, який є джерелом марнотратства, як обіцяв під час передвиборчої кампанії. Це було б ключовим кроком для зупинки зростання інфляції у країні. Наприклад, Еквадор і Сальвадор уже доларизувалися, і це спрацювало.
Мілей має також це зробити й провести інші реформи для відновлення процвітання Аргентини, яка колись була однією з найбагатших країн світу.
Чи є у рішеннях Мілея такі, які могли б стати корисними для України?
Для створення мирної економіки важливо зменшити розмір державних бюрократій і спростити регуляції. Потрібно звертати увагу на те, як та наскільки складно створити в країні бізнес, спілкуватися з підприємцями та усувати бар’єри.
Трамп і українське питання
Ви давно підтримуєте Республіканську партію. Чи вважаєте чинну економічну політику Трампа ефективною?
Я завжди підтримував хороші політики Трампа та критикував ті, з якими не погоджувався. Він швидко взяв під контроль кордон після того, як у США допустили 10 млн нелегальних іммігрантів, чого Джо Байден не зробив за чотири роки. Призначення Маска для дерегуляції та скорочення бюджету було успішним — уже знайдено $150 млрд надвитрат.
Зараз працюємо над новим законопроєктом про податкові знижки, оскільки багато з тих, які Трамп увів у 2017 році, цьогоріч закінчуються.
Тарифи ж — це форма оподаткування. Сподіваюся, що невизначеність щодо них скоро закінчиться і ми зможемо знову зосередитися на чітких правилах.
Також вважаю, що Трамп повинен більше постачати зброї для України й рішуче діяти, аби не дозволити Ірану стати ядерною державою.
Які найбільші економічні помилки ви бачите в політиці США щодо Китаю?
Зараз триває реальна торговельна війна з Китаєм. Я сподіваюся, що з часом тарифи застосовуватимуться більш точково, а не загально. Китай краде нашу інтелектуальну власність і здійснює хакерські атаки на інфраструктуру США. Я б хотів, щоб на такі випадки Пентагон мав контрзаходи. Аби Китай знав, що за погані вчинки заплатить ціну.
Пекін хоче контролювати міжнародні води починаючи з Південного та Східного Китаю й активно втручається в ситуацію в Україні та на Близькому Сході. Ми маємо розвʼязувати ці проблеми по черзі, відновлюючи американську армію, зокрема використовуючи суднобудівні верфі у Південній Кореї та Японії.
Трамп повинен більше постачати зброї для України й рішуче діяти, аби не дозволити Ірану стати ядерною державою, вважає Стів Форбс. Фото Getty Images
А яка може бути реакція України у контексті торговельних воєн?
Україна ж має знижувати торговельні барʼєри. Як показує приклад Швейцарії, для процвітання не обовʼязково бути членом блоків, як‐от ЄС. Після закінчення війни Україна може стати воротами для компаній, узявши за приклад Швейцарію чи Сінгапур. Подивіться на Словаччину, яка стала потужним виробником автомобілів у Європі.
Ваша порада українським підприємцям, як досягти успіхів на глобальному рівні?
Майбутнє України залежить від мирного врегулювання війни. Після цього Україні слід орієнтуватися на приклади Гонконгу, Сінгапуру та Швейцарії, створюючи відкриту економіку. Варто полегшити відкриття бізнесу, як у Новій Зеландії, зберігаючи низькі податки та знижуючи соціальні внески.
Україна повинна прив’язати валюту до стабільної валюти — євро або долара, як це зробили країни Балтії. Важливо мати низькі податки, стабільну валюту й уряд, який не витрачає занадто багато. Уроки Польщі, Сінгапуру показують, що Україна може стати високотехнологічним і фінансовим центром.
У 2023 році ви заявили: якщо світ втратить Україну, це може призвести до глобальної катастрофи. Ви досі так вважаєте?
Україна має критичне значення для безпеки світу, як Чехословаччина у 1938 році. Ми не повинні повторити помилку, яку зробили Велика Британія та Франція з Чехословаччиною, що призвело до Другої світової війни. Тому ми маємо робити набагато більше для підтримки України у боротьбі із загарбниками. Пропоную нове гасло: зробимо Україну великою знову.
Наразі в Україні обговорюється питання відкритості для трудової міграції. Йдеться про те, що якщо країна має вищий середній ВВП на душу населення, її громадяни повинні автоматично отримувати право на проживання та роботу в Україні, якщо сюди приїздять. Чи життєздатне таке рішення?
Це слід робити індивідуально, але важливо, щоб Україна стала місцем, куди прагнуть приїхати амбітні люди через можливості. Важливо уникнути помилок Європи, як у 2015-му, коли Ангела Меркель дозволила відкриту міграцію без контролю за тим, хто приїжджає і які вони мають навички.
Потрібні розумні політики для залучення кваліфікованих кадрів. Також варто звернути увагу на українців за кордоном — вони можуть стати важливим ресурсом, якщо побачать, що країна розвивається, й захочуть повернутися. Це може стимулювати внутрішню міграцію та інвестиції в Україну.
Україні важливо уникнути помилок Європи, як у 2015 році, коли Ангела Меркель дозволила відкриту міграцію без контролю за тим, хто приїжджає і які вони мають навички. Фото Getty Images
Дайте дві поради президенту Трампу.
Почнімо з економіки й тарифів: коли йдеться про великі податкові знижки, важливо зберегти їхню ефективність.
Щодо України та Ірану: з Україною Путін реагує лише на силу. У США є тисячі штурмовиків A‐10 Warthog, Україні потрібно надати сотні таких. Аби Путін зрозумів, що він почне програвати, а не перемагати. Спрацює лише сила на полі бою, словами тут не зарадиш. Путін скаже що завгодно, аби спокусити вас, як він намагається зробити з посланцем Трампа Стівом Віткоффом.
Ми повинні діяти жорстко з Іраном та Путіним, оскільки лише за наявності сили можливі реальні угоди. Слова не мають великого значення, ми це неодноразово бачили.
Новий медіасвіт
Якою є роль Forbes в епоху TikTok, YouTube та блогерів? Яку додаткову цінність ми, журналісти, повинні приносити нашим читачам і глядачам?
Основне — це надавати надійну інформацію. Люди шукають вірогідні джерела. Коли ми переходили з друкованого видання на онлайн, ми зрозуміли, що люди хочуть надійних брендів, яким можна довіряти. Інтернет часто перетворює все на товар, тому, якщо у вас немає чогось унікального і корисного, люди підуть до інших джерел.
Ми експериментуємо з різними способами дистрибуції інформації. Наприклад, проводимо традиційні заходи, як‐от конференції «30 до 30», «50 після 50» і організовуємо численні офлайн‐події. Це є старомодним, але ефективним способом взаємодії. Люди — соціальні істоти.
Яка чинна місія глобального Forbes? Для кого видання та про що?
Наша місія — надавати підприємцям і людям, які хочуть поліпшити своє життя, інформацію та аналітику для розвитку. Це означає збір і правильне подання інформації, а також пошук людей, які досягли успіху та можуть бути прикладом.
Можна сказати, що ми подібні до критика театральних постановок: ми захоплюємося, коли щось робиться правильно, але не вагаємося критикувати, коли це необхідно. Наша мета — служити тим, хто прагне досягти успіху. Саме тому бренд Forbes відомий у світі, адже ми надихаємо людей досягати кращого.
Коли ти памʼятаєш про свою мету, не так хвилюєшся, коли засоби для її досягнення змінюються. Тому важливо пам’ятати, чому ми тут: щоб зробити світ кращим, надаючи людям, які хочуть досягти успіху, можливості для цього.
Три лайфхаки від Стіва Форбса: як зберегти здоровий глузд у сучасному божевільному світі?
Світ завжди здається безглуздим під час змін — чи то поява залізниць, чи то винайдення персональних комп’ютерів або ШІ. Однак хаос починається лише тоді, коли лідери забувають про основні принципи. Деякі принципи залишаються незмінними, але ми їх часто ігноруємо, як у 1930‐х, 1970‐х і сьогодні.
Головне — повернутися до цих основ і рухатися вперед, пам’ятаючи, що не завжди ми контролюємо події, інколи події контролюють нас.
Особливо для молоді важливо розуміти, що ви не приходите у світ уже сформованими. Яскравий приклад — Стів Джобс. Якби ви взяли його особисті якості як молодої людини без імені й показали їх рекрутеру, йому б відразу відмовили. Він принижував людей, крав ідеї і був поганим менеджером, через що його навіть звільнили з Apple.
Але згодом він навчився бути ефективним і натхненним лідером. Повернувшись в Apple, яка була на межі краху, він створив потужну компанію.
У житті не завжди все легко та гладко, але важливо рухатись уперед. Це як їздити на велосипеді: якщо не крутити педалі, впадеш.
Матеріал опубліковано у журналі Forbes Ukraine №2 [35] за квітень – травень 2025 року.



Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.