У травні 2025-го музичний лейбл pomitni розпочав співпрацю з аналітичним сервісом NUAM. Вона дозволила вперше побачити ринок української музики в цифрах, виявити тренди, слабкі місця та потенціал. Що показала аналітика? Розповідають засновниця і СЕО pomitni Ірина Горова та фаундер NUAM Олексій Єфименко.
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
Доки медіа фокусуються на десятках артистів, яких регулярно чути на радіо чи в TikTok, за кулісами існує значно більший світ – величезна музична екосистема. Вона масштабна, динамічна, але поки що не має достатніх точок опори: інституційної підтримки, якісних освітніх програм і фінансових інструментів, які могли б забезпечити сталий розвиток.
Перед нами відкривається унікальна можливість – інвестувати не лише в контент і таланти, а й у створення сталих структур, які сформують майбутнє української музики. Айсберг уже видно, і саме від нас залежить, наскільки швидко та ефективно ця індустрія зросте, здобуде світове визнання і стане одним із ключових драйверів економіки та культури України.
Пʼять фактів про ринок української музики, які варто враховувати.
Музична сцена – це тисячі активних гравців
База NUAM налічує 14 124 українських артисти, з яких 8251 був активним хоча б один раз протягом останнього року. За перші місяці 2025-го свою музику опублікували 5237 артистів. Це не нішева сфера, це не просто індустрія розваг. Це економічно активний сектор креативної індустрії, що інтегрується у внутрішній і зовнішній ринки та має великий інвестиційний потенціал.
Зафіксовано 220 творчих об’єднань або лейблів, які представляють принаймні трьох артистів кожен. У 2025 році 1871 артист випускав музику через такі об’єднання.
Це свідчить про поступовий перехід від хаотичної DIY-моделі до ринку з інституційною взаємодією. Нещодавно було зареєстровано асоціацію SPILNA – об’єднання провідних музичних компаній, лейблів та видавництв України. Це перший крок до професійного самоврядування в індустрії.
Видимість – основне вузьке місце
Із 27 155 треків, які вийшли за перші чотири місяці 2025 року, 79,7% не набрали навіть 1000 прослуховувань. Решта 20% згенерували понад 243 млн стримів на Spotify. Про що це свідчить? Про значну асиметрію в розподілі уваги, а також про наявність великого резерву якості, який залишається поза фокусом.
Цифри також показують структурну проблему на рівні охоплення аудиторії. Понад 8800 артистів мають менше 100 слухачів на місяць, із них понад 5000 – до 10 слухачів. Здебільшого йдеться не про брак музичної якості, а про нестачу інструментів для публічної присутності: дистрибуції, брендингу, менеджменту, візуального супроводу.
Одна з ключових причин цього – відсутність системної, якісної освіти у сфері музичного бізнесу – від продюсування до маркетингу й комунікації. Друга причина полягає в обмеженості фінансування, особливо на ранніх етапах кар’єри.
Дебют без продовження
У 2025 році зʼявилося 439 нових артистів, 90% із них залишаються поза фокусом – їхні треки не набрали й 1000 прослуховувань. Серед минулорічних дебютантів 368 артистів не випустили жодного нового треку, а 66 – повністю видалили свою музику.
Це вказує на потребу в інкубаційних моделях – від програм менторства до підтримки перших релізів. Сподіваємося, що частиною відповіді на цей виклик стане платформа «На її основі» – спільний проєкт лейблу рomitni та всеукраїнської мережі мультимаркетів «Аврора», створений для підтримки нової української музики.
Музика як мова спротиву, ідентичності й майбутнього
У 2022 році 16,7% пісень із вокалом у базі NUAM були виконані російською мовою. Щороку цей показник знижується: до 13,1% – у 2023-му, 9,8% – у 2024-му. На 2025 рік лише 9,1% пісень українських артистів виконані російською.
Це свідома й поступова трансформація, яку обирають самі творці. В умовах, коли мова стала чутливою точкою ідентичності, музика дедалі частіше звучить українською. Вона закохує в українську культуру, формує зв’язок із новим поколінням і доносить сучасне обличчя України світові.
Чарти показують лише верхівку
У 2025 році із більш як 27 000 випущених треків лише 21% потрапив у кураторські плейлісти Spotify із бази понад 770 плейлістів. Більшість релізів залишаються поза увагою основних каналів просування, що значно обмежує їхній потенціал для пошуку аудиторії.
Потрапляння в чарт – радше виняток, аніж правило. Все це підтверджує, наскільки важливо мати повну аналітику і розширене уявлення про індустрію – не лише через рейтинги чи віральність.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
