Щоб почуватись та функціонувати нормально, організм людини має плавно переходити між фазами освітлення: від яскравого денного до повної темряви вночі. Ця послідовність є суттєвою. Вона забезпечує коректну роботу нервової, ендокринної, імунної системи – та синтез, зокрема, серотоніну, що асоціюється із відчуттям щастя. Блекаути порушують послідовність та можуть нашкодити здоров’ю. Як цьому протистояти – в колонці біологині, популяризаторки науки та співавторки книжки «Коли я нарешті висплюсь» Ольги Маслової
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Світло та здоров’я. Як самопочуття та добробут людини залежать від світла
Світло – головний компонент регуляції добової ритміки. Для організму людини оптимальним є чергування трьох форм освітлення:
- яскравого холодного денного світла;
- більш теплого та тьмяного ввечері (уявіть атмосферу заходу сонця);
- повної темряви вночі.
При такій схемі освітлення в клітинах організму відбувається синхронізація біологічних ритмів та так званого астрономічного часу. За синхронізацію відповідає спеціальна ділянка мозку – надперехресне ядро гіпоталамуса.
Інформація про освітлення доходить до мозку від особливого типу фоторецепторів – клітин сітківки. На відміну від відомих зі школи паличок та колбочок, вони працюють навіть коли очі заплющені. Клітини «оцінюють» довжину хвилі та інші характеристики світла й надають гіпоталамусу звіт про навколишню обстановку.
Не існує «поганого» чи «хорошого» світла. Коректніше говорити про вчасне та невчасне. Так само неправильно говорити про темряву як про щось погане, адже зовсім без неї організм людини також не міг би функціонувати. Важливе саме чергування, або ж градієнт, різного освітлення та темряви.
Якщо ми дотримуємось градієнта освітлення вдень та маємо захищену від променів світла сітківку вночі, нервова, ендокринна та імунна системи працюють без збоїв, а метаболічні процеси проходять із користю для тіла. У здоровому режимі синтезуються гормон мелатонін, необхідний для якісного сну, серотонін, що пов’язаний з мелатоніном тісними біохімічними зв’язками, та гармонійно працюють інші нейромедіатор-рецепторні взаємодії.
Світло впливає на багато інших процесів. Найвідоміша широкому загалу історія – про вітамін D, що виробляється під впливом світла та бере участь у багатьох біологічних процесах.
Через блекаути українці та українки адаптують робочі плани під розклад відключень електроенергії. Радикальні перепади шкідливі самі по собі, а на тлі темряви за вікном додатково ускладнюють мозку орієнтування у добі.
Восени та взимку природного світла стає менше. Що відбувається з організмом
Окрім добової, світло бере участь в регуляції річної та сезонної ритміки. У різних локаціях на планеті різні схеми зміни освітлення протягом року. Ми живемо там, де восени світла частина доби скорочується аж до кінця грудня. Від осіннього до весняного рівнодення темна частина доби переважає, і це норма для нашої території.
Різні люди сприймають цей період по-різному. В одних він може тригерувати сезонний афективний розлад та депресивний епізод, в інших проявлятиметься просто більшою потребою у сні та змінами настрою. Відмінності в реакціях спричинені генетичними та психосоціальними факторами. У людей, що живуть на територіях, де є полярні ніч та день, є свої механізми адаптації до таких умов. А от дорослі вимушені переселенці, які переїхали, скажімо, з півдня Європи до Скандинавії, відчувають виражений дискомфорт та можуть мати проблеми зі здоров’ям.
Чи впливають блекаути на здоров’я та добробут
Через блекаути українці та українки вимушені адаптувати робочі плани під розклад відключень електроенергії. Часто це не звичний перехід із дня в ніч, а хаотичні зміни періодів по дві-три години: то яскраве світло, то сидіння при свічках, то темрява. Такі радикальні перепади шкідливі самі по собі, а на тлі переважної темряви за вікном додатково ускладнюють мозку орієнтування у добі. Найперше, що можна відчути у такій ситуації, – розлади сну та перехід на вимушений поліфазний сон.
Попри медійну популярність, поліфазний – розбитий на декілька коротких проміжків протягом доби – сон не є рекомендованим National Sleep Foundation.
Якщо коротко, поліфазний сон кращий за недосип, але прагнути до нього і називати правильною стратегією сну неправильно. При перерваному сні мозок не проводить низку процесів, необхідних для повноцінного функціонування. Зокрема, страждає консолідація пам’яті. Якщо це тимчасова міра, якщо ми знаємо, що з налагодженням енергосистеми повернемося до нормального режиму, то організм усе витримає. Головне – не нормалізувати такий вимушений режим.
Як зменшити шкоду
Варто намагатися бувати на сонячному світлі – навіть у похмурий день. Різнобічно позитивний вплив мають прогулянки. Негативні наслідки блекаутів допоможуть подолати гірлянди, ароматичні свічки, будь-які способи зробити собі хоч трошки краще.
Не забувайте отримувати свої 7–9 годин сну. В ідеалі – одним блоком вночі у повній темряві (наприклад, з маскою на очах) або хоча б кількома блоками протягом доби.
У наших обставинах нестача денного освітлення може бути компонентом депресії. Але загальний настрій та розуміння ситуації – заради чого ми терпимо і що все одно скоро переможемо – можуть утримати організм у відносному адекваті. Те, що відбувається, не є і не має бути нормою. Але розуміння, що це тимчасове явище, та компенсаторні механізми здорового організму допоможуть нам витримати і згадувати цей період тільки у розповідях молодшим поколінням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
