Уряд вирішив відбудувати Каховську ГЕС. Планова вартість двоетапного проєкту – $1 млрд. Це викликало дискусію в суспільстві щодо економічної та соціальної доцільності її відновлення, до якої долучилися й експерти KSE Institute. Forbes попросив керівника стратегічних проєктів KSE Institute Максима Федосеєнка пояснити, чи є сенс відбудовувати Каховську ГЕС
У ніч на 6 червня російські війська здійснили черговий акт тероризму, підірвавши греблю Каховської ГЕС. За підрахунками KSE Institute, сума прямих збитків уже становить щонайменше $2 млрд.
18 липня Кабмін затвердив постанову щодо початку відбудови дамби протягом наступних двох років, яка передбачає два етапи реконструкції.
Нижче — чотири причини, чому Каховську ГЕС варто відбудувати.
Додаткові потужності для регулювання споживання електроенергії
Попри те, що Каховська ГЕС останні півтора року не постачала електроенергію в обʼєднану електромережу України, вона залишається ключовим елементом у загальній єдиній електроенергетичній системі держави, яка дозволить балансувати попит та генерацію електроенергії всередині країни.
Гідроелектростанція також є джерелом зеленої енергетики, розвиток якої є пріоритетом в енергетиці країн ЄС.
За даними International Renewable Energy Agency (IRENA), середня вартість енергії, виробленої ГЕС, дешевша порівняно з іншими видами генерації, а тому економічно доцільніша.
Крім того, за оцінками консалтингової фірми LAZARD, хоча її собівартість залежить від регіону, поточні глобальні оцінки дають підстави говорити про фінансову перевагу саме гідроелектростанцій.
З іншого боку, для підвищення ефективності використання ресурсів, з’являється можливість збільшити генераційну потужність електростанції під час її реконструкції. Уже ведуться обговорення щодо збільшення потужності в півтора раза – з 335 МВт до 590 МВт.
Іншим важливим викликом, імовірно, стануть воєнні загрози, що мають бути враховані при майбутньому будівництві.
Каховська дамба – запорука безпеки та роботи ЗАЕС
Каховське водосховище, яке фактично зникло після підриву греблі Каховської ГЕС, перестало живити ставок-охолоджувач Запорізької АЕС, яка наразі залишається окупованою РФ.
Наразі мінімальний рівень води в ньому підтримується через альтернативний канал із Запорізької ТЕС, яка також тимчасово окупована російськими військами. Втім, цього достатньо лише для підтримки зупинених реакторів.
Зі свого боку МАГАТЕ не заявляло про інші можливі способи охолодження після деокупації. Попри безпековий фактор, який, безперечно, є пріоритетним, ЗАЕС є економічно важливим структурним елементом у загальній енергетичній системі України.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну ЗАЕС виробляла 25–36 ТВт·год на рік – більше чверті всього попиту на електрику в Україні. Зважаючи на поточні ринкові ціни, цей ресурс еквівалентний близько $2 млрд на рік, або 1% розміру українського ВВП у 2021 році.
Однак ще більші економічні втрати зазнає економіка України, якщо ми просто недоотримаємо ці необхідні терават-години чи імпортуватимемо їх значно дорожче.
Водосховище як ключовий елемент екосистеми економічного господарювання регіону
За повідомленнями Мінагрополітики, тільки в Херсонській області 94% систем зрошення користувалися Каховським водосховищем, у Запорізькій та Дніпропетровській – 74% та 30% відповідно.
Воно забезпечувало водою зрошувальні системи й тваринництво загальною площею 584 000 га, тому непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на $182 млн на рік. Інші галузі сектору будуть втрачати до $49 млн на рік, не враховуючи збитки від знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів’я худоби та риби на $25 млн.
Водночас Нацбанк очікує втрати на рівні від 5% до 14% від загального врожаю в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях через затоплення та осушення ґрунтів.
За словами Олега Нівʼєвського, доцента KSE, експерта із земельних питань та аграрної економіки, унаслідок цієї події найбільше постраждала саме окупована територія, на якій залишилося приблизно 200 000 га без зрошення. Відновлення Каховської ГЕС стане важливим ланцюжком для підтримки функціонування аграріїв на Півдні країни.
Сполучна точка річкового судноплавства з портами Чорного моря
Каховська ГЕС забезпечувала логістику по Дніпру, а її шлюзи – надзвичайно важлива складова каскаду гідротехнічних споруд на річці, які робили судноплавство можливим не тільки в районі розташування ГЕС, але й по всій протяжності Дніпра.
Ба більше, шлюз Каховської дамби був найпівденнішим на Дніпрі й з огляду на кліматичні умови працював найдовше серед інших шлюзів.
Додатковим аргументом на користь відбудови Каховської ГЕС є те, що розвиток річкового судноплавства передбачений стратегічними планами розвитку агропромислового комплексу та виробництва зеленої сталі, які були презентовані на Конференції з відновлення України в Лондоні.
Відновити, не можна зволікати
Відновлення Каховської ГЕС має економічну та соціальну доцільність для того, аби зберегти усталений баланс, що утворювався десятиліттями в регіоні та став ключовим фактором розвитку регіональних економік і галузей загалом.
Будівництво нової та модернізованої гідроелектростанції має враховувати оновлені рішення: збільшення потужностей, побудову сучасної системи річкових шлюзів, укріплення від зовнішніх чинників і воєнних загроз.
До того ж руйнування Каховської ГЕС значно порушило постачання прісної води до навколишніх міст на агломераціях, а також до окупованого Криму через основне джерело його водозабезпечення – Північнокримський канал. «Укргідроенерго» заявляє, що наразі вода до Кримського півострова не надходитиме упродовж одного року мінімум.
Після деокупації Лівобережної України та півострова Крим від російських загарбників та повернення їх під контроль України безперебійне постачання прісної води стане запорукою для сталого соціально-економічного розвитку Півдня України та Кримського півострова.
Тому відновлення дамби є вкрай необхідним рішенням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.