Категорія
Гроші
Дата

11 годин та понад 1000 правок. ВР розширила видатки бюджету на 2023 рік, якими платитимуть зарплати ЗСУ. Чому голосування стало проблемним

Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа /з особистого архіву

Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа Фото з особистого архіву

Верховна Рада (ВР) після понад 11 годин дискусії ухвалила збільшення цьогорічних видатків бюджету на 322,6 млрд грн. Більшість коштів підуть на сектор безпеки та оборони. Чому депутати так довго обговорювали документ, але майже не внесли до нього змін

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила законопроєкт №10038, який збільшує видатки бюджету цього року на 322,6 млрд грн. З них 303 млрд грн – на сектор безпеки та оборони.

«З 10 жовтня нам немає чим платити певним підрозділам. А якщо питання затягнеться ще довше, то весь сектор стане», – казав депутатам під час свого виступу у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко.

Попри те, що розгляду закону передував виступ одразу трьох міністрів – очільника Мінфіну Сергія Марченка, голови Міноборони Рустема Умєрова та міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна – голосування за документ побило всі рекорди. 

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа понад 11 годин заслуховувала правки від нардепів. Попередній рекорд належав нинішньому міністру аграрної політики та колишньому нардепу Миколі Сольському, який майже сім годин відстоював законопроєкт про відкриття ринку землі.

Попереду в парламентарів – схоже випробування з іншим важливим бюджетним законом – №10037, який переадресовує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із зарплат військових і силовиків з місцевих бюджетів до державного бюджету.

Чому розгляд так затягується та які зміни ухвалили нардепи? 

Як нардепи голосували за закон про видатки на оборону у 2023-му

Перед голосуванням за розширення видатків бюджету на цей рік тезу міністра фінансів Марченка підтвердив і очільник Міноборони Умєров. «У Міноборони коштів на жовтень вистачає лише на виплату місячного грошового забезпечення, а здійснення виплат додаткових винагород за участь у бойових діях буде можливе лише після внесення змін до державного бюджету», – сказав у парламенті він.

Кабмін подав зміни до бюджету ще 20 вересня. Між першим і другим читанням нардепи внесли понад 1000 правок. Найбільше – від так званого крила Разумкова та нардепів «Європейської солідарності», кажуть два парламентарі з бюджетного та фінансового комітетів ВР.

«Коли нардепи ставлять на голосування правки щодо ком або зміни одного слова на інше, це умисне затягування голосування надважливого для країни закону», – вважає голова фінансового комітету Данило Гетманцев. 

Політичні баталії – це не єдина причина затримку закону. «Якщо йшлося виключно про видатки на війну, питань не було, але в документі, зокрема, є збільшення бюджету Бюро економічної безпеки (БЕБ) та інші пункти не повʼязані з обороною», – каже заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.

Були пропозиції до Кабміну розділити на два закони збільшення видатків, які йдуть на війну, та окремий документ щодо необоротних видатків, але уряд відмовився, зазначає Железняк. 

Зрештою нардепи ухвалили лише 10 поправок, каже голова бюджетного комітету Підласа. Найсуттєвіша – замість запропонованих 315 млн грн БЕБ цього року отримає 219 млн грн. «Це виключно на заробітні плати, без жодних премій», – пояснює Железняк. 

Ще одна дискусія стосувалася розширення видатків на Міністерство закордонних справ, каже голова бюджетного комітету Підласа. Але цей пункт залишився без змін – міністерству виділять додаткових 1,2 млрд грн на розширення мережі дипустанов, зокрема у країнах Африки та Аравійського півострова, а також для супроводу України в справах проти РФ у Міжнародному суді ООН й арбітражних трибуналах. 

11 годин та понад 1000 правок. ВР розширила видатки бюджету на 2023 рік, якими платитимуть зарплати ЗСУ. Чому голосування стало проблемним /Фото 1

Військовий ПДФО у держбюджеті – ще один проблемний закон  

На рекордний розгляд у ВР претендує законопроєкт щодо військового ПДФО. До другого читання законопроєкт поки не зазнав суттєвих змін. Цього року військовий ПДФО спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзвʼязку – на виготовлення дронів (13 млрд грн) та Міноборони – на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн). 

З наступного року розподілення таке:

  • Держспецзвʼязку на дрони – 45% (прогноз 43+ млрд грн);
  • Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї – 45% (43+ млрд грн);
  • військовим частинам пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО – 10% (близько 10 млрд). 

До документа подали вже понад 900 правок, нардепи не встигли розглянути їх протягом засідання 6 жовтня, повідомив у Telegram нардеп Железняк. 

Саме надходження від військового ПДФО мають частково компенсувати видатки бюджету на цей та наступний роки. У разі ухвалення закону до кінця року до бюджету надійде 25,8 млрд грн, а у 2024-му – 93,7 млрд грн, казав у вересні Forbes Гетманцев. 

Голосування за сам документ відбудеться наступного тижня. Документ чекає не менш бурхлива дискусія, кажуть два нардепи з бюджетного та фінансового комітетів. «Сподіваюся, він буде ухвалений без суттєвих змін», – каже Гетманцев.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні