Авдіївка, Україна, 2023 рік
Категорія
Гроші
Дата

€50 млрд від ЄС – фундамент для відновлення України. Але потреби лише на відбудову – від €377 млрд. Як їх залучити? Пояснює заступник міністра економіки Олексій Соболев

Авдіївка, Україна, 2023 рік

Для того щоб ЄС відкрив Україні доступ до €50 млрд фіндопомоги, Кабмін має до кінця жовтня підготувати План відновлення, реконструкції та модернізації України – Ukraine Plan. Уряд третій місяць працює над чотирирічним Планом України, який має стати фундаментом нашого відновлення протягом 2024–2027 років. Заступник міністра економіки Олексій Соболев розповів, які реформи увійшли у план, та що ми маємо зробити, щоб наблизити Україну до рівня країн-членів ЄС: у макрофінансових показниках і за рівнем життя громадян

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Нещодавно Європарламент підтримав створення фонду для України на €50 млрд у межах програми Ukraine Facility. Тепер цю ініціативу має підтримати Рада ЄС або надати свої правки для нового голосування в Європарламенті. Та цього замало, оскільки потреби України, за попередньою оцінкою Світового банку, становлять $400–500 млрд лише на відбудову зруйнованого.

Тому вже зараз План України – гарний старт для консолідації наших партнерів і донорів поза межами ЄС – країн G7 та міжнародних фінансових інституцій. Адже ширша підтримка – це швидше відновлення та більше можливостей для розвитку. 

Незмінною залишається мета Плану – завдяки реформам та економічним стимулам наблизити Україну до рівня країн-членів ЄС: у макрофінансових показниках та за рівнем життя громадян. Зараз тривають консультації з стейкходерами та робота над документом, але загальна концепція сформована. Спробую розповісти про це крок за кроком.

Макроекономічні виклики та стратегічні цілі 

Програма ЄС Ukraine Facility створює значний фінансовий фундамент у €50 млрд, але вартість повного відновлення держави значно перевищує цей початковий фонд. Через російське вторгнення ВВП України втратив 29,1% у 2022 році. У 2024-му дефіцит бюджету становитиме приблизно $43 млрд для підтримки та фінансування найбільш критичних потреб у відновленні. 

Відповідно до умов Ukraine Facility, майже 80% коштів (€39 млрд) спрямовані саме на бюджетну підтримку, що дасть змогу забезпечити макрофінансову стабільність. Надавати кошти Україні будуть у міру виконання квартальних критеріїв, визначених у Плані України. План також не передбачає спеціального розподілу за сферами використання коштів – це визначатиме стандартна процедура затвердження бюджету. 

Тому одне із завдань Плану України – стати базою для інших партнерств України з донорами та початком розбудови прозорої архітектури відновлення в Україні. Координація потреб і підтримки здійснюється на мультидонорській платформі – форумі за участі країн G7 та інших партнерів України. 

План України з відновлення міститиме три наскрізні цілі, окремі складові яких буде закладено в усіх розділах: європейська інтеграція, цифрова трансформація та зелений перехід. Ці напрями визначають майбутнє України як європейської, технологічно розвинутої держави, що впливає на подолання глобальних викликів. 

Ключові передумови 

До Плану України увійшли важливі державні реформи. Перша нагальна потреба – ефективне управління обмеженими фінансовими ресурсами. Стале відновлення залежить від міцної, прозорої фінансової системи, де держава знову забезпечує себе сама. 

Для цього необхідно впровадити Стратегію національних доходів (на 2024–2030 роки), оцифрувати та покращити роботу митниці і податкової, інтегрувати податкове законодавство з ЄС. 

Наступний крок – реформувати систему управління публічними фінансами: повернути середньострокове бюджетне планування, впровадити управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів та запровадити систему оцінки державних інвестпроєктів, одночасно реформуючи та посилюючи спроможність внутрішнього та зовнішнього контролю через реформи Держаудитслужби та Рахункової палати. 

Необхідно продовжувати боротися з корупцією: посилювати спроможності антикорупційної екосистеми, впроваджувати Антикорупційну стратегію до 2025 року та розробляти наступну. 

Дотримання правил гри усіма учасниками має забезпечувати справедливе правосуддя та верховенство права. Потрібно створити судову систему, яка відповідає європейським стандартам прозорості та ефективності. Цифровізація судових процесів і захист прав власності сприятимуть залученню інвестицій, а отже – економічному зростанню. 

Відбудова буде передусім відбуватися в регіонах, тому необхідно підтримувати реформу децентралізації. Для економічного зростання необхідно розширити спроможності місцевих громад у розробці політики та плануванні проєктів, забезпечити їх відповідними ресурсами та новими цифровими інструментами для управління. 

Всі ці й наступні зміни вимагатимуть значно більш спроможної держави, для чого необхідно провести реформу публічного врядування. Реальні позитивні зміни відбуваються тоді, коли за ними стоять відповідальні люди, які дійсно прагнуть цих змін. 

Державні службовці мають відповідати вищим стандартам професіоналізму та особистих якостей. Для цього необхідні як справедлива винагорода, так і відповідні навички й навчання. Також потужним інструментом цієї трансформації стане уніфікація та цифровізація адміністративних процедур і послуг. 

Економічні реформи 

Поряд з державними змінами у Плані України буде блок економічних реформ, які створять прозору, справедливу та ефективну систему залучення інвестицій в країну, зручну для підприємців та держави. 

Для цього сформовано план дій за чотирма ключовими напрямами: 

  • фінансові ринки; 
  • управління державними активами та приватизація; 
  • людський капітал; 
  • покращення бізнес-середовища. 

Щоб активізувати роботу фінансового сектору, потрібно спростити для підприємців доступ до капіталу. В нинішній системі домінують державні банки, на які до того ж припадає 75% старих проблемних кредитів. Фінансовий сектор має бути здоровим, спроможним і прозорим, щоб мати змогу забезпечити стійку підтримку економіки. 

Потрібна фінансова стабільність через якісну оцінку ризиків банківського сектору та стратегію зменшення державної частки. Розвʼязання проблеми непрацюючих кредитів, щоб банки могли сфокусуватись на кредитуванні відновлення, і розвиток небанківського сектору. Це знизить ризики та збільшить доступ до фінансування. 

Ефективне управління державною власністю та приватизація дозволять залучити додаткові інвестиції. Нестратегічні підприємства будуть приватизовані. Це дасть їм змогу розвиватися в приватному секторі, тоді як стратегічні працюватимуть за кращими стандартами корпоративного управління з незалежними наглядовими радами. Цьому сприятимуть нові інституції: Український суверенний фонд, Фонд нерухомості та Земельний фонд, які централізують управління власністю та покращать корпоративне управління.

Одночасно з відкриттям доступу до капіталу та активів ми маємо створити сприятливі умови для розвитку бізнесу: подальшу дерегуляцію, зменшення адмінтиску та зменшення бюрократії. 

Йдеться і про реформу правоохоронних органів. Потрібно змінити методику роботи з підприємцями: більше не буде купи органів, які втручатимуться в роботу бізнесу. Натомість правоохоронні перевірки здійснюватиме один орган, і лише після ретельної аналітичної роботи.

Потрібно й далі спрощувати та оцифровувати регуляторну базу, щоб усунути перешкоди для бізнесу, особливо для маленьких і середніх підприємств. Вони мають витрачати на отримання дозволів та додержання всіх вимог 1% енергії та часу. 

Серед інших ключових заходів – покращення підзвітності наглядових органів, створення програм підтримки та стимулювання для МСП через гранти, пільгові кредити, індустріальні парки. Також потрібно спростити механізми підключення до електромереж і отримати «промисловий безвіз з ЄС». 

Як і для розвитку державного сектору, бізнес потребує виняткових спеціалістів. Люди є найціннішим активом країни. Ми маємо зробити все для того, щоб люди могли та хотіли повернутися додому, жити та працювати в Україні. Водночас повинні дати можливість розвиватися нашим захисникам і захисницям, створити умови переходу від військової служби до цивільного життя для ветеранів війни. 

Для цього потрібно покращувати освіту, охорону здоровʼя, житлові програми на кшталт доступної іпотеки «єОселя» та соціальне забезпечення, розробити демографічну та міграційну стратегії. 

Розвиток пріоритетних секторів 

Стратегія секторального розвитку спрямована на концентрацію ресурсів та зусиль на ключових галузях, які мають як національне значення, так і глобальний потенціал: енергетика, аграрна промисловість, індустрія критичних матеріалів, транспорт і логістика, а також IT та переробна промисловість.

Вони вже зараз роблять значний внесок в економіку, але є й інші важливі фактори. 

Україна може стати лідером ЄС в окремих галузях, водночас заміщуючи продукцію з Росії та Китаю. Цьому сприятиме і розширення так званої практики friend- та nearshoring, тобто надання переваги геополітичним союзникам у зовнішній торгівлі. Так само Україна зможе створити потужну альтернативу російській аграрній продукції в країнах Африки, звільнивши їх від ризиків продовольчого шантажу. 

Підкреслю, пріоритетні сектори – це не програма інвестиційних проєктів, на які держава виділятиме кошти. Це додаткові можливості та стимул для розвитку бізнесу, який підтримуватиметься з боку Європейського Союзу. 

Ukraine Facility передбачає створення спеціального інструменту обсягом у €8 млрд. Ці кошти покриватимуть кредитні ризики для інвесторів у визначених сферах, даючи можливість отримати додаткове фінансування через різноманітні міжнародні фінансові організації, як-от ЄБРР та ЄІБ. Цей компонент плану виконує роль каталізатора, покликаного залучити в країну більше ніж €30 млрд додаткових інвестицій. 

Енергетика. Перед нами стоїть подвійне завдання: забезпечити енергетичну безпеку та перейти на низьковуглецеві джерела енергії з постійним розвитком енергетичної стійкості. 

Ключові напрями – розвиток відновлюваних джерел, підтримка будівництва нової сучасної маневрової генерації, схвалення водневої стратегії України та національного енергетичного та кліматичного плану для зеленого переходу. Ми маємо розбудовувати наші мережі, зокрема й постійно покращувати інтеграцію з ЄС, а також узгодити роботу наших енергетичних ринків і сектору з європейською енергетичною політикою. 

Аграрна промисловість. Ключовий пріоритет – реформувати галузь за стандартами Спільної сільськогосподарської політики (ССП). Впровадити прозорі механізми оплати, розвитку та реєстрації виробників у Державному аграрному реєстрі та затвердити Стратегію розвитку агропромислового комплексу до 2030 року. 

Окрім цього, планується запровадити програми підтримки інвестицій сектору, аналогічну іншим країнам-кандидатам до ЄС. 

Йдеться не лише про законодавчу роботу. Розмінування сільськогосподарських угідь, стимулювання та підтримка інновацій (зокрема через агротехнічні та харчові технології), посилення фінансової підтримки. Не забуваємо також і про модернізацію інфраструктури, просування сталої енергетики та органічного виробництва. 

Критичні матеріали. На території України містяться запаси 22 з 34 корисних копалин, які вважаються критично важливими для ЄС. Наша мета – не постачати сировину, а виробляти кінцеву, технологічну та дорожчу продукцію. 

Запаси літію, графіту, нікелю та залізної руди дають змогу виробляти батареї та компʼютери. Аналогічно запаси титану і рідкоземельних металів відкривають перспективи для інших технологічних виробництв, зокрема аерокосмічної промисловості. 

Транспорт і логістика. Вони є ключовими для експортоорієнтованого зростання України. Ціль – зміцнення Трансʼєвропейської транспортної мережі (TEN-T) та приведення її у відповідність до стандартів ЄС для модернізації транспортної інфраструктури. 

Потрібно подолати наслідки воєнних дій та відновити зруйновані об’єкти й шляхи. Планується оновити стратегії за основними напрямами транспорту, що дозволить нам краще враховувати потреби бізнесу та сприятиме регіональному економічному зростанню. 

ІТ та диджиталізація. Впроваджуючи стандарти та інтеграції з ЄС, розвиваючи електронні комунікації та підвищуючи стабільність інфраструктури, Україна прагне закріпитися у ролі глобального технологічного хабу. Для цього потрібно забезпечити доступ усіх громадян до швидкісного інтернету, гармонізувати законодавство з ЄС, розвивати електронну комерцію та екосистему електронних послуг «Дія».

Переробна промисловість і зелена металургія. Україна може стати лідером у галузі переробки. Ми маємо відходити від сировинної моделі економіки та створювати додану вартість всередині країни.  

Відповідно до європейської стратегії декарбонізації, окрему увагу приділяти розвитку зеленої металургії, особливо виробництву зеленої сталі.

Нас чекає багато роботи, і ще більше чекає попереду, коли настане час втілювати заплановане. Та непохитність наших військових, надійна підтримка союзників і прагнення українців до життя у вільній європейській країні – це гарантія того, що всі наші амбітні цілі стануть реальністю.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні