Голова правління Райффайзен Банк Україна Олександр Писарук розповів Forbes про очікування банків та бізнесу на 2023 рік, коли материнська група RBI вийде з російського ринку і що буде з економікою України
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Олександр Писарук, 57, має 30-річний досвід у банківській сфері. В 2020 році він посів другу позцію в рейтингу найкращих CEO від Forbes. Банкір встиг попрацювати на топових позиціях в ІНГ Банку в Центральній і Східній Європі, здобув досвід кризового управління у 2014–2016 роках на посаді першого заступника голови правління Нацбанку, а згодом пропрацював кілька років у МВФ.
Очолювати найбільший в Україні банк з іноземним капіталом Писаруку довелось у надскладні часи. Через декілька місяців після початку роботи в «Райффайзені» розпочалась пандемія COVID-19, а через два роки – повномасштабна війна з Росією. Материнську групу Raiffeisen Bank International звинувачують у небажанні вийти з російського ринку. А Писаруку доводиться повторювати свою незгоду з позицією RBI. Попри важкий воєнний 2022 рік Райффайзен Банк Україна задекларував прибуток 1,55 млрд грн (у 2021 році – 4,87 млрд грн).
Олександр Писарук розказав Forbes, як банківська система витримувала шоки війни, консолідувалась під час блекаутів та що очікує в 2023 році.
Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.
Що з бізнесом «Райффайзена» в Україні
У портфоліо «Райффайзена», мабуть, представлені компанії практично з усіх ключових галузей економіки. Чи можна стверджувати, що банки найменше постраждали від кризи, спровокованої війною?
Не можна. Банк, який обслуговує різні сектори економіки, не може почуватися краще, ніж його клієнти. Тому коли я кажу, що ми як банк почуваємося добре, означає, що наші клієнти теж почуваються відносно добре. У будь-якій країні банки є індикатором стану економіки.
Прибутковість банків буде вищою цього року?
Думаю, так. Минулого року прибутковість суттєво знизилася через формування резервів під кредитні ризики. Так, війна продовжується, але основну масу резервів банки вже сформували. Принаймні, я можу так говорити про «Райффайзен». У нашому випадку це 9,5 млрд грн. Плюс ставки залишаться на високому рівні. Я очікую, що проблеми з прибутковістю банків почнуться у 2024-му.
Що зміниться?
Ставки почнуть знижуватися. Тому ключовим викликом для банків стане управління видатками. Зрештою, я думаю, це завершиться консолідацією сектору. Ринок стане меншим, адже частина людей поїхала з країни та й загалом клієнти збідніли.
У січні НБУ погіршив макроекономічний прогноз на рік: зростання ВВП буде символічним, інфляція складе 18,6%. Ваші очікування гірші чи кращі?
Прогнози Райффайзен банку більш оптимістичні. Наприклад, зростання ВВП на 1,8%. Але моя особиста думка – існує суттєвий ризик, що прогноз НБУ є більш реалістичним.
У вашому кредитному портфелі близько третини займає агробізнес. Прогнози для АПК на рік не надто втішні через зменшення посівних площ та нижчу врожайність. Наскільки погіршилися бізнес-очікування ваших агроклієнтів?
Так, проблем вистачає. Крім замінування, це і більш довгострокова проблема – отруєння землі. Але говорити, що агробізнес занепадає, не можна. Думаю, він вже здебільшого вирішив логістичні та інфраструктурні проблеми, що виникли через війну.
Чи стане агро менш привабливим напрямком для банків у середньостроковій перспективі?
Не стане. У нас є конкурентна перевага – власне земля. Тому агросектор залишатиметься ключовим сектором української економіки ще багато років. Інша справа – адаптація. Сподіваюся, після війни модернізація в сільському господарстві прискориться.
Чи означає фактична відсутність економічного зростання у 2023-му, що бізнесу не варто розраховувати на те, що його можливості залучати фінансування в банках зростуть?
Усі зводять проблему кредитування до проблеми пропозиції, але забувають, що зараз у нас платоспроможний попит на кредити досить поміркований. У бізнесу немає великої потреби збільшувати виробництво, оборотний капітал та робити капітальні інвестиції.
Зростання економіки залежить від підвищення продуктивності праці, помноженої на кількість ресурсів. Найбільш суттєвий ресурс – трудовий. Якщо мільйони людей поїхали і в нас скорочується трудовий ресурс, відповідно, знижується економічне зростання. Ми повинні повернути мільйони українців додому і зацікавити їх працювати в країні. Повернуться люди – відновиться економічне зростання, повернеться і попит на кредити.
13 лютого Райффайзен банк оголосив, що агентство MIGA надало банку гарантію €100 млн під ризики в частині покриття обовʼязкових резервів. Чи означає це, що ваші можливості з кредитування українського бізнесу розширилися?
Не варто думати, що MIGA – це панацея. Ці гарантії дозволять нам зменшити перевикористання лімітів на Україну, встановлених материнською компанією, на суму в €100 млн. Ми вже й так перевищили усі ліміти, що в нас були, оскільки через війну рейтинг країни впав до «сміттєвого». Банк продовжував кредитувати, а приплив ліквідності збільшувався. Це автоматично зменшує наші ліміти на країну. Ми продовжуємо виходити за їх межі.
Для материнського банку це означає підвищене споживання капіталу за стандартами Базелю. Тож гарантії від MIGA – це, найімовірніше, забезпечення існуючого рівня підтримки Райффайзен Банком української економіки.
Робота Raiffeisen у Росії
Голова НБУ жорстко відреагував на новини про те, що іноземні банки, які працюють у РФ, надають різноманітні пільги місцевим мобілізованим для війни з Україною. Це в тому числі Raiffeisen. Чи отримували ви фідбек від материнського банку на такі коментарі НБУ?
Група RBI – єдина з іноземних банківських груп вийшла з офіційним розʼясненням після заклику Нацбанку. Я особисто, як громадянин України, вся управлінська команда і всі співробітники української філії з самого початку війни мріємо, щоб наша материнська компанія пішла з Росії. Моя позиція відома материнському банку.
Я знаю, що вони дійсно працюють над опціями виходу, включаючи повний вихід із РФ. Піти з російського ринку найбільшому іноземному банку з €23 млрд балансу дуже складно. На жаль, росіяни восени зробили це ще складнішим.
Я не намагаюсь захищати колег із Відня, але це історія, на яку варто дивитися з усіх боків. Є морально-фінансова дилема. Звідти треба йти, там немає майбутнього, це країна-терорист. З цим важко сперечатись. Сподіваюсь, що RBI близькі до прийняття рішення.
Наскільки близькі?
Була проведена велика робота, коли я кажу, що вони близькі до цього, це правда. Але я не знаю деталей і не можу сказати, як саме та коли.
Це може зайняти ще рік?
Я сподіваюсь, що ні.
Чи можливий обмін російських активів Raiffeisen на український Сенс Банк (колишній Альфа-Банк), яким володіють росіяни, з поправкою на різні масштаби установ?
Ні. Навіть теоретично, укласти asset swap із підсанкційною особою неможливо. До того ж будь-який варіант виходу з ринку РФ вимагає регуляторних погоджень із місцевою владою. І залежно від варіанту виходу може бути багато регуляторних органів, з якими потрібно все це узгодити. Я не кажу, що це неможливо, але це точно непросто.
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Україна Фото надано пресслужбою
Банкінг без електрики
Скільки Райффайзен банку коштував проєкт Power Banking, який просував НБУ після обстрілів енергетичної інфраструктури?
Інвестиції в безперервність діяльності банку склали 370 млн грн, у тому числі на генератори, старлінки, паливо і все те, що забезпечило роботу мережі Power Banking у «Райфі». Це не критична сума для нас. Проблема була не в грошах, а в тому, щоб швидко закупити та завезти генератори та інше обладнання в необхідній кількості. Був дефіцит, але ми впоралися. Коли проєкт тільки починався, з 300 наших працюючих відділень «черговими відділеннями» були лише 10%, а зараз це приблизно 50%.
Наскільки це добровільна історія для банків?
Добровільна. Хочу похвалити Нацбанк за ефективне координування проєкту. Було завдання, щоб під час блекауту працювали 35% відділень банківської мережі. Ми перевиконали цей показник.
Чи були банки, які саботували цей проєкт з огляду на «зайві витрати»?
Навпаки. В НБУ пропонували щоб у проєкті брали участь тільки системно важливі банки. Але були й інші бажаючі, хто долучався з власної ініціативи.
Я не вважаю цей проєкт марною тратою коштів. Старлінки й генератори – це правильна інвестиція в інфраструктуру, яка має бути і в мирний час. Міграція в хмару – ще одна велика інвестиція, яку ми були змушені робити через війну. На це ми витратили кілька мільйонів євро. Але завдяки цьому будемо більш ефективними та сучасними в майбутньому.
Пишний, облікова ставка, ОВДП
Чи подобається вам те, як змінився НБУ після приходу нового голови Андрія Пишного, враховуючи, що ви теж працювали в Нацбанку під час кризи?
На мій погляд, Андрій Пишний великою мірою продовжує політики, які були і до нього. Я не бачу суттєвих змін у підходах до монетарної політики, у фінансовому секторі, пруденційних чи макропруденційних політиках.
Серйозно змінилися підходи до формування обовʼязкових резервів банками. Я оцінюю це позитивно, адже потрібно робити щось із надлишковою ліквідністю, покращувати монетарну трансмісію. Знаю банкірів, які вважають інакше, але я це підтримую.
Якщо казати про зміни всередині НБУ, є відчуття, що певний елемент колегіальності підсилився. Підтримую рішення створити вертикаль фінансової стабільності, яку очолила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Це важливе питання безвідносно до того, радив це робити МВФ чи ні.
Зміни щодо резервування – один із варіантів, як можна боротись із структурною надліквідністю, але, з іншого боку, це не ринкова історія. Чи може цей хід вирішити проблему довгостроково?
Не може. Резервування частково звʼязує ліквідність, але проблему грошового надлишку не вирішує. Це досить грубий, адміністративний захід, що різко впливає на банки.
Проблема надлишкової ліквідності виникла передусім за рахунок великого бюджетного дефіциту. Загальна сума зростання ліквідності за бюджетним каналом – 1,4 трлн грн. Це вдвічі більше, ніж працюючий кредитний портфель у корпоративному секторі всієї банківської системи.
Такий надлишок неможливо абсорбувати швидко. Утилізація ліквідності відбувається лише за рахунок економічного зростання та збільшення кредитного портфелю. Але це займатиме роки. Як можна зменшити її структурно? За рахунок двох речей: повернути зовнішнім кредиторам гроші та гасити ОВДП, які є на балансі НБУ.
Нова норма резервування покращить монетарну трансмісію. Банки почнуть підвищувати відсоткові ставки за строковими депозитами. Це збільшить їхню частку в загальній ресурсній базі банків. І це добре, бо коли у вас 80% зобовʼязань клієнтів до вимоги – це дійсно неправильно.
Що ще НБУ міг би зробити, нехай і не зовсім ринковими методами, щоб прискорити цей процес?
НБУ може більше не друкувати гроші та не купувати ОВДП. Бо головне – не погіршувати проблему. Зовнішня допомога у $38 млрд цього року виглядає достатньою. Все інше вимагає закінчення війни, поступового економічного зростання, зменшення бюджетного дефіциту і державного боргу. Швидких рішень тут не може бути, я їх не бачу.
Тобто зрештою все повертається до дискусії про те, що Мінфін має підвищувати свої ставки, щоб залучати гроші через ОВДП?
Ставки поступово підвищили. Зараз вони близько 19–20%, і цього достатньо. Так, облікова ставка 25%, депозитні сертифікати НБУ – 23%, але не забувайте, що це короткостроковий інструмент, тоді як ОВДП – довгостроковий.
За рахунок цього держоблігації дають змогу банкам зменшувати ризик зниження процентних ставок, яке ми очікуємо уже наприкінці цього року. Тож прибутковість облігацій може бути на кілька процентних пунктів меншою, ніж депозитних сертифікатів.
Як усі ці фактори вплинуть на ставки за депозитами Райффайзен Банку?
Ставки будуть підвищуватись. Я б не хотів говорити про рівні, але на кілька процентних пунктів точно. Ми будемо робити це поступово.
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку Україна Фото надано пресслужбою
Фіксований курс і девальвація
Фіксований курс гривні ще необхідний для економіки?
Режим фіксованого курсу більш-менш прийнятний, якщо спред між неофіційним обмінним курсом і офіційним стабільний та знаходиться в межах 10%.
Інший критерій – повернення валютної виручки в країну. Якщо є затримка, це може означати, що курс потрібно коригувати. Також інтервенції НБУ. Вони плюс-мінус стабільні.
Проте дисбаланси в системі накопичуються, і фіксований курс не може бути вічним. Його доведеться корегувати. Коли це відбудеться? Не знаю, але за прогнозом аналітиків «Райффайзена» – офіційний курс на кінець року 41,6 грн/$. Я бачу необхідність мінімум однієї корекції у цьому році.
Думаю, що з попередньою корекцією курсу НБУ запізнився на 6–8 тижнів.
Ви кажете, що НБУ запізнився на 6–8 тижнів із корекцією курсу, тобто 25% разової девальвації – це забагато?
Ні, можна було відразу корегувати на 25%, але десь у квітні–травні. Це одна з нечисленних помилок НБУ. Також, на мій погляд, варто було підвищувати облікову ставку та змінювати курс одночасно.
Керівники НБУ нещодавно заявили, що бачать можливості для помʼякшення адміністративних обмежень на валютному ринку, але не уточнюють, які саме. З чого могли б почати?
Зі свого досвіду можу сказати, що МВФ дуже прискіпливо ставиться до валютних обмежень. Вони їх концептуально не люблять. Але якщо ви вже ввели обмеження, то ризикуєте зрештою впертися в численні інструкції МВФ, як поступово та планомірно їх знімати.
Для цього мають бути виконані певні умови. Це неможливо без економічного відновлення та нормалізації платіжного балансу.
Що зараз можуть обговорювати? Наскільки я розумію, може йтися про зняття обмежень на репатріацію коштів іноземних інвесторів за погашені ОВДП після 1 квітня. Ця важливо, бо інвестори зараз нічого не можуть зробити з цими коштами і тому не хочуть купувати нові папери.
Якщо є завдання забезпечити 100% ролловер портфелю в 300 млрд грн цього року, без участі іноземних інвесторів це неможливо.
Як ви оцінюєте шанси України отримати повноцінну програму фінансування МВФ цього року?
Думаю, що ми отримаємо позитивне рішення в другому півріччі, але сподіваюсь на те, що це трапиться у другому кварталі. Це буде довгострокова програма, аналогічна пакету 2015 року, який ми отримали, коли я працював в НБУ, – на кшталт чотирьохрічного EFF з великою кількістю структурних маяків.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
