«Будь-яка цифра ВВП зі знаком плюс – добра новина». Велике інтервʼю голови НБУ Андрія Пишного. Про стан економіки на четвертому році війни, нову програму МВФ та податок для банків

Андрій Пишний, 50, очолює Національний банк трохи більш ніж три роки. Очевидно, це найскладніший період в історії банківського сектору та країни загалом: повномасштабна війна, блекаути через обстріли енергетичної інфраструктури Росією і висока інфляція. «Часто думаю, що наші умови – це своєрідний ідеальний полігон для тестування монетарних, економічних та поведінкових моделей», – каже Пишний, додаючи що український досвід може скласти готовий підручник для антикризового реагування.

Ще один вже звичний для воєнного часу виклик – пошук коштів для покриття дефіциту бюджету, який наступного року може становити понад $18 млрд. Зараз Пишний разом з іншими українськими топпосадовцями перебуває у Вашингтоні на щорічних зборах МВФ, одного з ключових донорів України.

Нова програма фінансування – одна з ключових тем перемовин, але основні дискусії відбудуться на початку листопада, уточнює Пишний. Тобто, ймовірно, вже після того, як Верховна Рада опрацює проєкт держбюджету на 2026 рік, а НБУ – оновить макроекономічні прогнози. Не виключено, що у негативну сторону, враховуючи відновлення російських обстрілів енергетики.

Чи має українська економіка ресурс на ще один рік великої війни? Якою має бути роль банків у її підтримці? Та чому Пишний вирішив переформатувати команду своїх заступників?

Інтервʼю відредаговано та скорочено для зрозумілості.

Про стан економіки, інфляцію та ріст ВВП

Ви очолили Нацбанк у жовтні 2022 року. Зараз, як і тоді, триває велика війна, відбуваються масштабні обстріли енергетики, все ще є невизначеність із програмою МВФ. Що змінилося?

Коротка відповідь – унікальний і безцінний досвід. Мій перший робочий день, 10 жовтня, розпочинався у бомбосховищі. Ті дні дали поштовх до переосмислення: ми почали ставити правильні запитання. Як працюватимемо без електроживлення чи зв’язку? Що буде, якщо попит на готівку чи банківські послуги різко зросте? Так народилася ідея проєкту «Power Banking». 

Ми неодноразово доводили спроможність контролювати інфляцію. У 2022-му вона сягнула майже 27%. Уже наступного року ми повернулися до стійкого дезінфляційного тренду – близько 5% у 2023 році. Потім був проінфляційний сплеск і розворот політики, але сьогодні, як ми й прогнозували, знову бачимо стабільне зниження інфляції вже четвертий місяць поспіль.

Три роки тому ринок внутрішніх облігацій фактично лежав у руїнах, а взаємини між Мінфіном і НБУ були напруженими. Рівень роловеру становив 69%. Тепер ми маємо повноцінно функціонуючий ринок: у 2023-му рівень роловеру зріс до 150%, у 2024-му – до 155%.

У 2022 році ми не мали повноцінної програми з МВФ. Сьогодні у нас є вісім успішних переглядів діючої програми. Можемо з рівною спиною говорити з Фондом про нову співпрацю.

Тож різниця між тоді й тепер – це не лише цифри, а й якість інституційної стійкості та взаємодії з партнерами, розуміння механізмів і здатність швидко реагувати.

Чи бачите ви ризик у тому, що через обстріли та виснаження ресурсів українська економіка може перейти до стагнації?

Не бачу підстав говорити про стагнацію. Економіка поступово відновлюється: зростання фіксуємо на рівні 0,8% за перше півріччя, очікуємо 2% за рік відповідно до липневого прогнозу. 

Банківська система ліквідна, прибуткова, капіталізована, кредитування бізнесу зростає на 30% на рік. Інвестиції в гривневі облігації та активне відновлення інвестиційного кредитування свідчать про довіру до економіки. Населення проінвестувало майже 60 млрд грн у гривневі облігації – це в 4,6 раза більше, ніж було до повномасштабної війни. 

Але це не безмежний ресурс. Тому одне із стратегічних завдань НБУ – створити розвиток ринків капіталу, щоб у країну «зайшли» інвестиції, насамперед приватні, які дадуть змогу перейти від виживання до сталого зростання. Для цього потрібні передумови – макрофінансова стабільність, стійка банківська система, прогнозованість політики Нацбанку, довіра до інституцій і страхування воєнних ризиків. 

Подивіться на результати. Реформування, попри повномасштабну війну, продовжується. Інфляція та ситуація на валютному ринку – контрольовані. Довіра до гривні зберігається. Ми навіть розпочали новий вид валютної лібералізації – стимулюючу. НБУ є активним учасником євроінтеграції та планує до кінця 2027 року імплементувати більшість актів права ЄС у фінансовій сфері. Усе це – теж ресурс для збереження стійкості.

Останній прогноз НБУ – 2% зростання ВВП за рік. У жовтні чекаємо перегляд прогнозу. Чи є підстави очікувати на песимістичнішу оцінку? 

Доки війна триває, ризики втрати людей, територій і виробничих потужностей залишаються високими. Посилення обстрілів енергосистеми росіянами – один із ризиків, що реалізувався. Ми врахуємо це під час перегляду прогнозу. Водночас у фокусі будуть також інші чинники. Зокрема дещо кращі врожаї, ніж припускалося в липні. Тож поки анонсувати конкретні параметри зарано. 

Чи означає поточна ситуація, що 2% зростання цього року буде позитивною новиною для України?

Будь-яка цифра зі знаком плюс – це добра новина. Також сподіваюся на позитивну перспективу з інфляцією. Бачимо, що вона залишатиметься близькою до нашого прогнозу. Дані за липень–вересень говорять, що в цілому наші припущення щодо чинників зниження інфляції справджуються. Значний вплив на результати матиме урожай зернових і олійних культур, а також ситуація в енергетиці.

Чи допускає НБУ підвищення облікової ставки. Чи це небажаний сценарій зараз? 

Цей сценарій залишається на столі. Ми продовжуємо стежити за розвитком подій і реагуватимемо на можливі ризики, якщо вони реалізуються. 

Приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики – пріоритет. Але ми враховуємо необхідність збереження балансу між зниженням інфляції та підтримкою відновлення економіки. Досі нам вдається утримувати цей баланс.

В одному з останніх релізів НБУ йшлося про поліпшення ситуації з дисбалансами на ринку праці. Про що йдеться, якщо дефіцит робочої сили вважається однією з головних проблем бізнесу?

Кількість нових резюме зростала швидше, ніж кількість вакансій. Це дещо пригальмовує темпи зростання зарплат. Але я б не говорив про відчутне поліпшення. Фактор війни залишається визначальним. Росіяни випускають рекордні кількості безпілотників по Україні. Цифра, що мене вразила в одному з матеріалів у іноземній пресі: у червні–липні загинуло 518 цивільних, найбільша кількість за три роки війни. Це той контекст, у якому зараз існує Україна.

Ви часто використовуєте метафору «турнікет для зупинки кровотечі», коли говорите про антикризові заходи 2022-го, як-от фіксований курс. Тому що і турнікет, і фіксований курс важливо не тримати надто довго. Пройшло два роки з тих пір, як НБУ запровадив режим керованої гнучкості курсу, теж різновид антикризового заходу. Чи не затримався він задовго?

Зняти цей «турнікет» було однією з моїх задач на посаді – і ми це зробили, перейшовши до керованої гнучкості курсу. Ми готувалися до переходу і робили це з позиції сили. Зараз не існує такого поняття, як множинність курсів. Частка операцій на ринку без участі НБУ сягає 60% – ріст за два роки удвічі. На ринок повернулася сезонність, і що важливо – відчуття валютного ризику, який є одним зі стовпів адаптивності.

Часто чую, що, роблячи інтервенції, НБУ не враховує нинішню специфіку України – великі обсяги зовнішньої допомоги. Але інтервенції і є її наслідком. Якби Міністерство фінансів одномоментно виходило з продажем цієї валюти на ринок, а потім ці обсяги на певний період зникали, ми б побачили величезний шок. Тому уряд продає валюту НБУ поза ринком, а наші інтервенції виконують посередницьку функцію, даючи змогу рівномірно розподілити цей масив валюти.

Але фундаментально курс в Україні зараз визначається саме зміною співвідношення між попитом та пропозицією валюти на ринку. Це стає дедалі сильнішим фактором ціноутворення. Завдяки керованій гнучкості курс стає поглиначем шоків та, що головне, не перетворився на їхнього генератора. Тож режим працює і точно себе не вичерпав.

Чи є загрозою для цього хронічна проблема дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який в найближчі роки перевищуватиме $30 млрд?

НБУ визнає ці ризики для економіки. Однак потрібно подивитися «під капот» цього дефіциту. Він сформований за рахунок зростання нееластичного імпорту, тобто такого, що не вразливий до курсових коливань. Йдеться про імпорт озброєння, енергетичних товарів. Імпорт, повʼязаний з машинобудуванням та енергетикою, зріс на третину лише у 2025 році. У цьому випадку курсове коригування матиме обмежений ефект. 

Розглядати питання зовнішніх дисбалансів необхідно комплексно, зважаючи на фактор зовнішньої фінансової підтримки як фундаментального для платіжного балансу. Якщо сприймати ці кошти, враховуючи їхню сутність, як інвестиції у спільну європейську безпеку, то платіжний баланс України навіть буде профіцитним. Я розумію, що це неортодоксальне трактування. Але це теж частина нашого досвіду та детального аналізу екстраординарних умов, в яких ми функціонуємо. 

Часто думаю, що наші умови – це своєрідний ідеальний полігон для тестування монетарних, економічних та поведінкових моделей, політики, рішень. Готовий підручник. Ця специфіка унікальна і заслуговує на те, щоб бути врахованою.

Що буде, якщо дефіцит платіжного балансу збережеться, а обсяги допомоги суттєво знизяться?

По-перше, зазирніть усе ж таки «під капот» дефіциту. Він напряму повʼязаний із безпрецедентним дефіцитом державного бюджету та війною. 

По друге, на 2026-й ми виходимо з показників проєкту держбюджету – це $45,5 млрд зовнішньої допомоги. Це гарна цифра. $18 млрд із них поки неідентифіковані за джерелами, але ми бачимо активне обговорення на рівні партнерів репараційної позики. Дискусія структурована, має достатньо політичної енергії, яка формує волю і дуже усвідомлена. Я вірю в успіх. 

По-третє, я бачу як заряджена українська команда – усі розуміють важливість задачі і працюють над нею. НБУ до цієї роботи теж долучається.

І останнє, мати «план Б» і бути готовим його застосувати – це досвід, якого навчила мене і мою команда війна.

Про дефіцит бюджету, нову програму МВФ та репараційний кредит від ЄС 

Цього року уряд вже вдруге збільшує бюджет для додаткового фінансування армії. Ймовірно, схожа ситуація буде і наступного року. Вже зараз оцінка Міністерством фінансів дефіциту бюджету у 2026 році – $18,1 млрд. Які джерела покриття? 

Той факт, що війна може згенерувати непередбачувані обсяги витрат, я зрозумів ще в жовтні 2022-го. Тоді у момент, коли ми сіли за стіл перемовин з МВФ, прийшла новина про те, що в парламент внесено законопроєкт про збільшення видатків на оборону на понад 350 млрд грн. Такі законопроєкти були й у 2023-2024 роках. А цього року навіть двічі. Це обставини війни – екзогенні фактори. 

Щодо потреб на наступний рік, то внутрішній борговий ринок матиме певний потенціал для нарощування запозичень. Економіка також працює – передумови створюються. Фіскальна консолідація – це також не міф, це має стати стратегією або, як мінімум, моделлю поведінки.

Ми відмовилися від емісійного фінансування з початку 2023-го та дотримуємося цієї стратегії. Тут хочу подякувати колегам з Мінфіну за спільне розуміння. Долучаємося до роботи над збільшенням міжнародної підтримки та надходжень до державного бюджету. Банківська система генерує зараз третину всіх сплачених податків до бюджету. У першому півріччі банки сплатили 96 млрд грн податку на прибуток, а державні банки – ще й 36 млрд грн дивідендів. 

Вагомий внесок зробив і НБУ – за три роки повномасштабної війни до бюджету перераховано частину прибутку за 2022-2024 роки на суму майже 195 млрд грн. Водночас ми постійно наголошуємо, що отримання прибутку не є метою нашої діяльності. 

Голова фінансового комітету Данило Гетманцев запропонував знову подвоїти оподаткування для банків. Яка позиція НБУ? 

Підтримали впровадження екстраподатку на прибуток банків у 2023 році як разовий винятковий крок. Тоді це була свідома позиція НБУ та банківської спільноти.

Минулого року НБУ виступив проти підвищеного оподаткування банків з огляду на повернення банківського бізнесу до нормальності. Зараз ми взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною. Вона підриває довіру до податкової системи та матиме серйозні негативні наслідки не лише для банків.

Банківський сектор сьогодні єдиний обмежений у можливості розподіляти прибуток. Він використовує його для підтримання капіталу. Банкам важливо і виконати нові вимоги в межах інтеграції з ЄС, і бути готовими до нових викликів та масштабних проєктів відбудови. Для цього потрібні значні запаси капіталу. Відбираючи в банків прибуток, ризикуємо не лише зірвати успішну приватизацію держбанків і стиккнутися з потребою докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків, а й обмежуємо конкурентоздатність наших банків і їхній подальший внесок у відновлення.

Непропорційне податкове навантаження – це шлях до податкового арбітражу та тінізації одного з найпрозоріших секторів, рівень довіри до якого один із найвищих у країні. Для банків на відміну від інших секторів діє постійна підвищена ставка податку на прибуток на рівні 25% замість 18%. На практиці ж вони взагалі вже двічі сплатили підвищений податок за ставкою 50%, тож фактично забезпечують третину сплачених до бюджету податків, або в 15 разів більше за свою частку у ВВП. Це неприємний урок на майбутнє, що за прозорість з тебе візьмуть вищі податки.

На цьому тлі виглядає невиправданим очікуваний фіскальний ефект на рівні 30 млрд грн, що до речі за нашими розрахунками завищений з огляду на те, що 65% прибутку банківської системи припадає на державні банки. Банки можуть забезпечити в рази більші обсяги фінансування бюджету на внутрішньому борговому ринку без негативних наслідків для економіки як від чергового запровадження підвищеного податку. Важливо, щоб дискусія про оподаткування банків відбувалася на експертному, а не політичному рівні. 

Нацбанк, уряд та МВФ обговорюють нову програму. Які її параметри? 

Зараз тривають технічні консультації. Основні дискусії проходитимуть на початку листопада. Однією з магістральних тем майбутньої програми буде детінізація. Це структурні реформи – податкова та митниця. Думаю буде дискусія щодо податкової системи.

Один із напрямів обговорення – легалізація віртуальних активів, що має дати внесок у державний бюджет. Ймовірно нас чекає розмова про переосмислення податкової амністії.

Нова програма також має бути максимально адаптована до євроінтеграційних потреб. Це стратегічний пріоритет. 

Питання платіжного балансу та ширший контекст – конкурентоспроможність і зовнішня стійкість – також на столі. А правильніше сказати – в самому центрі столу. Як і макрофінансова стабільність, що є для нас не лише базовим завданням, а й фундаментальною передумовою стійкості у війні та економічного відновлення. 

Так, наразі нам вдалося забезпечити стабільність у партнерстві з МВФ, що є безумовною цінністю, але не є даністю. Адже війна продовжує генерувати нові виклики і трансформувати існуючі. Це зумовлює постійний пошук оптимального балансу політик між усіма елементами цієї головоломки, вимагає гнучкості й глибокого розуміння специфіки – це і є наша задача з зірочкою. 

У цьому пошуку ми використовуємо навігацію публічних стратегічних політик, які розробили спільно з МВФ, та завжди памʼятаємо про ключовий мандат НБУ, яким є цінова стабільність. І напевно найголовніше повідомлення: ухвалюючи непрості рішення, ми на фундаментальному рівні визнаємо цінність інституційної незалежності та довіри до рішень Нацбанку.

Новий механізм фінансування, над яким працює ЄС – репараційний кредит. Reuters писало, що Україна може отримати €130 млрд. Наскільки це реальна перспектива? 

Те, що є в пресі, концептуально недалеке від реальних подій. Йдеться про застосування фінансового інжинірингу з використанням тіла знерухомлених російських активів як джерела фінансування. 

Це позика, яку Україна отримає через механізм використання імобілізованих російських активів та повернення якої привʼязане до виплати Росією репарації. В нас вже працює дещо схожий у цій компоненті механізм – ERA Loans.

Наразі тривають політичні консультації та технічні обговорення щодо умов і механізму реалізації цієї ініціативи.

Про стан банківського сектору, приватизацію Укргазбанку і Sense Bank та вихід іноземних банків з РФ

У якому стані зараз банківський сектор? Чи відчуває він на собі загальне сповільнення економіки?

Рентабельність капіталу банків за підсумками минулого року дійсно дещо знизилася, але це нормально. Головне, що в умовах війни банківська система не лише зберігає стійкість, а й нарощує кредитну підтримку економіки. Кредитування зростає понад два роки поспіль темпами, як до повномасштабного вторгнення, і стає ключовим чинником зростання активів та підтримки прибутковості, тоді як вкладення в депозитні сертифікати скорочуються. 

Попри суттєві воєнні ризики та чергові податкові ініціативи, апетит банків до кредитування зберігається, і вони поступово повертаються до довоєнної структури балансу. Пропонують прийнятні умови за кредитами, тож частка субсидійованих позик у межах державних програм підтримки стрімко скорочується. Очікуване зростання чистого гривневого кредитування в наступному році – на рівні поточних показників, або понад 30%.

За результатами цьогорічної оцінки стійкості ми переконалися, що банківський сектор є достатньо стійким і капіталізованим. Нагадаю, що цього року ця оцінка вперше після початку повномасштабного вторгнення здійснювалася за стандартною процедурою – із залученням зовнішніх аудиторів до оцінки якості активів і застосуванням несприятливого сценарію для стрес-тестування. У підсумку лише дев’ять банків мають вжити заходів для посилення стійкості до можливих криз, а їхня частка в активах сектору не перевищує 18%. 

Вимоги до банків посилюються, адже триває покрокова імплементація норм ЄС. Банки успішно перейшли на нову структуру капіталу та забезпечили виконання нової вимоги щодо коефіцієнта левериджу. Еквівалентність регулювання банківського сектору в Україні нормам ЄС згідно з оцінками PWC перебуває на рівні 77%. Далі – отримання від Європейської комісії офіційного статусу еквівалентності. Але для виконання всіх вимог банкам потрібно капіталізувати свій прибуток, тож ми знову повертаємося до важливості прогнозованого і справедливого оподаткування.

За результатами півріччя помітно зросли адміністративні витрати по системі. Є гіпотеза, що таким чином банки певною мірою хеджуються від можливого підвищення податку на прибуток. Чи досліджували ви цю тему? 

Дійсно, ми фіксуємо зростання витрат. З одного боку, банки і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни. Цьогоріч вони зазнали значних руйнувань від ракетних і дронових атак. З іншого боку, пожвавлюють активність і конкурують, зокрема на ринку праці, а це тягне вищі адміністративні витрати. 

Ми постійно слідкуємо за ситуацією – наразі це не критичні цифри. 

Уряд розпочав процес приватизації Sense Bank та Укргазбанку. Чи не втратили ці банки час (особливо Sense), щоб продати їх на вигідних умовах?

Поки що немає такого відчуття. Уряд має гарні шанси провести ефективну приватизацію і знайти стратегічного інвестора для цих банків. Навіть в умовах війни вони залишаються операційно стійкими і далі генерують прибуток, тож їхній продаж потенційно можливий навіть до завершення воєнного стану. Однак для будь-якого інвестора важливе середовище ведення бізнесу, у тому числі передбачуване податкове середовище. 

Нам треба припинити бігти в різні боки одночасно і мати стурбований вигляд: якщо питання приватизації державних банків пріоритетне; якщо фінансовий сектор має нарощувати, а не скорочувати спроможність; якщо залучення приватних інвестицій – це пріоритет, то ми маємо бути прогнозованими, прозорими і послідовними у своїх рішеннях. Зрозумілими.

Минулого року НБУ запровадив новий критерій небездоганної ділової репутації для банків – робота материнської компанії в РФ. Зараз банки мають надати плани виходу з російського ринку. Наскільки Нацбанк задоволений їхньою якістю?

НБУ має питання до динаміки процесів виходу і планів деяких банків. Але наразі немає потреби драматизувати ситуацію – триває процес збору й уточнення даних. Там, де він, на наше переконання, не відповідає суті, ми обовʼязково відреагуємо.

Зараз 10 із 11 іноземних банків, присутніх в Україні, вже подали до НБУ відповідні клопотання та додаткові документи (плани згортання діяльності в РФ, інформацію про дії, вчинені протягом останніх років для зменшення своєї присутності на ринку держави-агресора). Наразі ці документи перебувають на розгляді в НБУ та є предметом відповідних комунікацій. 

Щодо одного з материнських банків, який ще не подав клопотання, ініційовано проведення консультацій з НБУ з метою обговорення підготовки документів. Ситуація є контрольованою.

Якщо власник банку не відповідатиме критерію бездоганної ділової репутації, регулятор матиме право застосувати відповідні заходи реагування. Але це крайній крок. Передусім очікуємо, що материнські структури продемонструють реальні наміри залишити російський ринок. Відповідні плани мають містити реалістичні кроки виходу чи згортання бізнесу на цьому ринку впродовж наступних кількох років. Протягом наступних кількох місяців НБУ планує здійснити комплексну оцінку поданих усіма міжнародними фінансовими групами документів та прийняти зважене рішення щодо кожного банку.

Британська фінтех-компанія Revolut у лютому оголосила про вихід на український ринок. НБУ закликав компанію отримати українську ліцензію. На якій стадії перемовини зараз? 

Між командами триває обмін даними та регуляторний діалог. У мене не було зустрічей із керівництвом Revolut і наразі не планується.

Найбільший фінтех світу висловив бажання прийти в Україну й майже рік не може порозумітися з регулятором. Чи не вважаєте ви це ударом по інвестиційній привабливості країни?

Наша офіційна позиція залишається незмінною: будь-яка компанія, яка має намір надавати послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації відповідно до вимог українського законодавства. Інвестиційна привабливість країни визначається, зокрема, чіткими правовими нормами та регуляціями, які мають поважати всі учасники ринку. 

Відзначу, що Revolut абсолютно сприймає позицію Національного банку в цьому питанні. Вони визнали: lesson learned. Є спільне розуміння того, що, працюючи в межах українського правового поля, будь-який учасник ринку повинен пройти всі необхідні ліцензійні процедури, отримати ліцензійні схвалення і дотримуватися законодавства про захист прав споживачів та рекламу.

Про еволюцію дропів, законопроєкт про шаги та легалізацію криптовалют

За даними видання «Економічна правда» дропи почали використовувати рахунки ФОП для обходу обмежень. Чи фіксує НБУ таку трансформацію і наскільки це поширено? 

Питання дропів потрібно вирішувати комплексно. Сподіваюся, що найближчими тижнями до Верховної Ради України надійде закон про реєстр посиленого моніторингу дропів. Це стане ще одним фрагментом боротьби з цим явищем. 

Дійсно фіксуємо еволюцію цього явища: дропи використовують ФОПи у своїй діяльності. Нацбанк звернувся до Міністерства цифрової трансформації з пропозиціями зокрема і до внесення змін у процес закриття ФОПів. Зараз це робиться автоматично. Пропонуємо, аби перед закриттям ФОПів була можливість проаналізувати їхню діяльність. Зокрема, передбачатиметься проведення перевірки інформації про оборот коштів ФОПу та повноту сплати податків ФОПом до бюджету контролюючими органами і лише після таких дій – реєстрація припинення підприємницької діяльності фізособи.

Дропи можуть використовуватися не лише у фінансових махінаціях, а й у торгівлі зброєю, наркотрафіку, терористичній діяльності. А людина, яка продає свою картку чи ФОП, може бути визнана співучасником. Важливо це пояснювати, бо інформаційна кампанія – частина боротьби з цим явищем.

Яка зараз статистика по дропах, які використовують ФОПи?

Щодо дропів ми спостерігаємо сталу динаміку впродовж останніх пів року, поточні показники не виходять за межі середніх значень попередніх періодів. Тому підстав говорити про тренд до зростання чи суттєву активізацію немає. Втім не бачимо і зменшення обсягів проблеми, кількість карт дропів, які виявляються системою, залишається на досить стабільному рівні. 

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про зміну назви розмінної монети України з «копійки» на «шаг». Які ваші очікування? І який порядок дій далі? 

Очікую, що депутати підтримують законопроєкт. Документ підписало усе керівництво парламенту, загалом доєдналося близько 70 депутатів. Вдячний за це спікеру і кожному депутату, який підтримав законопроєкт своїм підписом.

Думаю, в парламенті триватимуть дискусії: хтось може іронізувати над цим питанням, можуть бути політичні маніпуляції. Ми до цього готові. Але факт у тому, що копійка залишається дрібною монетою лише в Росії, Білорусі та Україні. Жодна інша республіка колишнього Радянського Союзу не залишала у своєму грошовому обігу такої згадки про російський слід.

Відмова від копійки не потребує додаткових витрат. І після ухвалення закону примусового вилучення копійок не буде, шаги карбуватимуться у межах стандартного планового випуску для підтримання належного грошового обігу. Щороку НБУ карбує близько 20 млн монет номіналом 50 копійок, оскільки на них існує певний попит з боку торговельної мережі. Сподіваюся, наступного року або вже навіть у цьому, ми карбуватимемо шаги.

Бо коли ще може бути «правильний час» для таких змін? Зараз – найкращий момент.

Рада має розглянути в другому читанні законопроєкт про віртуальні активи. Яка дискусія зараз?  

Ми надали свої поправки до другого читання. Є низка речей, які для нас є принциповими: без них законопроєкт нестиме реальну небезпеку. 

Наша позиція – віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом. Жодних трансферів чи платежів у віртуальних активах. Використання віртуальних активів як депозитів або інструменту кредитування є абсолютно неприйнятним.

Наполягаємо на тому, щоб розподіл регуляторних повноважень відбувся на рівні закону, а не рішення Кабміну. 

Запропонували оптимальний, на думку Нацбанку, розподіл повноважень між регуляторами. Зокрема, частина учасників ринку віртуальних активів уже перебуває у сфері відповідальності Національної комісії, зокрема біржі. 

Підтримуємо створення прозорого, зрозумілого та структурованого механізму авторизації й ліцензування діяльності з обміну віртуальних активів.

Вважаємо, що закон може запрацювати з 1 січня 2027 року. 

Нещодавно в Нацбанку відбулися кадрові зміни: посаду першого заступника голови після Катерини Рожкової обійняв Сергій Ніколайчук. Нині він відповідає за дві вертикалі – монетарну політику та фінансову стабільність. Чи планує він і надалі поєднувати ці напрями та чому ви вирішили вивести його з «рідної» монетарної вертикалі? 

Поєднання двох вертикалей на рівні першого заступника – тимчасове рішення, доки триває пошук кандидата, який відповідатиме за напрям монетарної стабільності. Процес уже на фінальному етапі.

Сергій вже мав досвід роботи з блоком фінансової стабільності – свого часу курував роботу відповідного департаменту, коли повернувся в НБУ на посаду заступника голови.

Буде окреме обговорення щодо структури блоку міжнародного співробітництва. Адже раніше цей підрозділ теж підпорядковувався керівнику вертикалі монетарної стабільності. Не виключаю, що тут можуть відбутися зміни.

Сергій і його команда вже активно працюють у цьому напрямі, зокрема він представляє НБУ під час переговорів із європейськими партнерами. 

Пошук нового кандидата на роль керівника вертикалі монетарної політики на фінальній стадії. 

Чи розглядали варіант продовження контракту з Катериною Рожковою? 

Ні, не розглядав.