Врятувати аграрку. Щоб в український агробізнес ринули інвестори, необхідно створювати національний критерій сталого агровиробництва. Чотири кроки до цього від експертів EY в Україні /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Врятувати аграрку. Щоб в український агробізнес ринули інвестори, необхідно створювати національний критерій сталого агровиробництва. Чотири кроки до цього від експертів EY в Україні

Getty Images

Формування національного критерію сталого агровиробництва допоможе залучити інвестиції в агробізнес, впевнені Костянтин Таранець, Олег Краснюк та Сергій Зіменко – команда експертів із декарбонізації та сталого розвитку EY в Україні. Вони розповіли, в чому він полягає, які наразі є труднощі в агросфері та які кроки необхідно зробити для його створення та імплементації.

29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Війна в Україні та глобальна політична нестабільність призвели до шокових подій на ринку сільськогосподарської продукції та підняли на перше місце питання безпеки й безперебійності постачання.

Глобальні індекси цін на продовольство. Дані - FAO

Глобальні індекси цін на продовольство. Дані - FAO

Протягом весни 2023 року низка східноєвропейських країн запроваджували тимчасову заборону на постачання зернових, молочних продуктів, цукру, м’яса, меду та іншої продукції задля розвʼязання проблеми з «вузькими місцями» місцевих шляхів постачання. Від 2 травня 2023 року ЄС ввів виняткові заходи та тимчасову заборону імпорту українського зерна до низки східноєвропейських країн для захисту їхнього ринку. 

Крім того, в імпортованій українській пшениці нібито був знайдений заборонений в ЄС пестицид

Ці події доводять важливість переосмислення національних підходів до критеріїв економічної та агрономічної сталості в Україні, щоб уникнути вищеперерахованих проблем у майбутньому. Насамперед потрібно розробити національний критерій сталого агровиробництва, який врахував би специфіку галузі та агрокліматичних умов в Україні. 

Як залучити до створення цього критерію всі зацікавлені сторони та які вигоди в осяжній перспективі він принесе гравцям ринку. 

Крок 1: формування чіткої відповіді на запит інвесторів

Історично інвестори використовували фінансування торгівлі сировинними продуктами агросектору для урізноманітнення своїх портфелів та захисту від інфляції. Проте протягом 2021–2022 років стрімко розвивається тренд щодо декарбонізації й підвищення кліматичної стійкості. 

Ключові гравці на сировинних ринках прагнуть оцінити фінансові ризики та можливості, пов’язані зі збереженням активів. Також включити показники зміни попиту, пов’язаного з трендами декарбонізації та енергопереходу, в дизайн своїх торгових сировинних портфелів, за даними аналітичного агентства S&P Global.

Сталий розвиток компаній у світі базується на всіх складових бізнес-середовища: екологічній, соціальній та управлінській стійкості, відзначає заступник голови правління МХП Юрій Мельник. Цілком логічно, що весь ланцюг українського агровиробництва має відповідати принципам сталого розвитку.

Учасники агросировинних ринків частіше відокремлюють саме параметри зниження впливу на навколишнє середовище під час укладання угод. Це дає змогу інвесторам консолідувати відповідну інформацію по своїх портфелях та продемонструвати переваги екологічних інвестицій. 

Деякі з інвесторів уже спираються на конкретні метрики. Наприклад, на зобов’язання виробників пальмової олії, деревини, протеїнів, м’ясної продукції, сої щодо нарощування обсягів виробництва з одночасним скороченням вирубки лісів.

Маючи суттєвий досвід фінансування в технології енерго- та ресурсоефективного виробництва, відновлюваної енергетики, український банківський сектор на сьогодні намагається стандартизувати подібний підхід і для агробізнесу. 

Першочерговим у розробці відповідного критерію є його універсальна інтерпретація для різних типів агропідприємств, культур, агрономічних практик та регіонів ведення діяльності.

Крок 2: Визначення ролі агросектору в досягненні національних кліматичних цілей

Тренд загальних викидів парникових газів (ПГ) у 1990–2021 роках в Україні суттєво знижувався на фоні низки кризових явищ та загального скорочення економіки. У зв’язку з воєнними діями в Україні та втратою бізнесом суттєвих активів, які є значними емітентами викидів (металургійних підприємств, вугільних ТЕС), динаміка буде спадною. 

Цілком імовірно, що повоєнне відновлення України відбуватиметься з урахуванням принципів зеленої економіки та не спричинить суттєвого зростання викидів парникових газів до довоєнного рівня. 

Проте, як можна побачити з наведеної інфографіки, в галузі українського агровиробництва динаміка викидів ПГ дещо інша.

Динаміка викидів парникових газів у 1990–2021 роках по Україні загалом і в сільському господарстві, млн т CO2-екв. Джерело: Національний кадастр антропогенних викидів парникових газів.

Динаміка викидів парникових газів у 1990–2021 роках по Україні загалом і в сільському господарстві, млн т CO2-екв. Джерело - Національний кадастр антропогенних викидів парникових газів.

Зменшення викидів ПГ у сільському господарстві є суттєвим аспектом низьковуглецевого розвитку економіки України та об’єктом залучення іноземних інвестицій. Сьогодні викиди ПГ від сільського господарства в Україні співставні із загальними викидами від економік таких країн, як Румунія (66,1 млн т СО2-екв), Австрія (67,1 млн т СО2-екв), Португалія (50,3 млн т СО2-екв), Ірландія (69,5 млн т СО2-екв). 

Ключові фактори зростання викидів ПГ в агробізнесі – нарощування обсягів виробництва зернових та олійних культур й суттєве зменшення обсягів заготівлі сіна.

Враховуючи особливості агрокліматичних умов для вирощування основних культур (зернових, зернобобових, олійних, технічних культур), українські виробники вже мають кращу позицію стосовно показників внесення пестицидів і азоту, демонструючи при цьому нижчий рівень викидів ПГ в атмосферу від основного агровиробництва.

Облік та постановка конкретних цілей екологічної й кліматичної ефективності (середньострокових (2030) і довгострокових (2050)) в українському агросекторі сприятимуть декарбонізації національної економіки, забезпечуючи умови для залучення відповідного «зеленого» фінансування.

Середні показники внесення азоту в ґрунт для вирощування зернових культур, кг N/га. Дані - FAO

Середні показники внесення азоту в ґрунт для вирощування зернових культур, кг N/га. Дані - FAO

Середні показники викидів ПГ, кг CO2/кг зернових. Дані - FAO

Середні показники викидів ПГ, кг CO2/кг зернових. Дані - FAO

Середні показники внесення пестицидів в ґрунт для вирощування зерна всіх культур, кг/га. Дані - FAO

Середні показники внесення пестицидів в ґрунт для вирощування зерна всіх культур, кг/га. Дані - FAO

Крок 3: консолідація напрацювань українського агробізнесу

Зменшення викидів вуглекислого газу – лише половина справи. Тому ключові українські агрокомпанії «Кернел», «Астарта», МХП уже інтегрують техніки органічного й низьковуглецевого землеробства у власні бізнес-моделі. Водночас для більшості агропідприємств меншого масштабу ці практики є відносно новими та потребують детального опрацювання, а також розповсюдження відповідних знань із залученням галузевих експертів.

Ключовою перевагою поглинання вуглецю в ґрунті є покращення здоров’я останнього – збереження продуктивності, вологи та біорізноманіття в довгостроковій перспективі. Саме тому «Астарта» вже розпочала кілька пілотних проєктів із міжнародними партнерами, спрямованих на регенеративне сільське господарство, ключовими елементами якого є різноманітна сівозміна, точне землеробство, скорочена обробка ґрунту та використання покривних культур. 

Змінюючи методи ведення сільського господарства, агробізнес адаптується до кліматичних змін і зменшує вуглецевий слід, допомагаючи таким чином міжнародним покупцям компанії досягти своїх цілей щодо декарбонізації по всьому ланцюжку постачання.

Впродовж останніх п’яти років практики низьковуглецевого землеробства впроваджуються і в МХП, за словами Сергія Доброгорського, директора агронапряму компанії. 

Компанія розширює програму застосування органічних добрив і внесення мікробіологічних препаратів для поліпшення якості та фітосанітарного стану ґрунту. Оптимізується внесення мінеральних добрив і практикується локально-стрічкове внесення, рор-up технологія, приділяється увага стабілізації азоту.

Крок 4: створення національної політики сталого агровиробництва

Створення критерію сталості продукції українського агробізнесу є важливим як з боку гравців галузі (як умова залучення інвестицій), так і національних і міжнародних фінансових інститутів (через глобальний тренд щодо декарбонізації та підвищення кліматичної стійкості).

«Стратегія низьковуглецевого розвитку компанії має відштовхуватись від розуміння її ролі та можливого внеску в досягнення цілей з пом’якшення змін клімату, – розповідає Марта Трофімова, менеджерка зі сталого розвитку в компанії «Кернел», – в агросекторі цей потенціал досить високий, особливо в українському». 

Щоб реалізувати вказаний потенціал на національному рівні, необхідно узгодити підходи до декарбонізації агровиробництва між ключовими гравцями ринку та полісімейкерами, за підтримки компетентних міжнародних організацій, академічної спільноти та громадськості. 

«Кернел» стала першою агрокомпанією в Україні, яка провела глибинне опрацювання тематики кліматичного корпоративного управління в співпраці з ЄБРР. Серед іншого процес включав аналіз кліматичних сценаріїв, оцінку кліматичних ризиків та огляд низки конкретних потенційних бізнес-можливостей, пов’язаних із низьковуглецевим розвитком. Створення ефективної кліматичної політики та критеріїв сталого фінансування в Україні вимагає саме такого практичного досвіду та бачення.

План дій для зацікавлених сторін

В українського агробізнесу є важелі й значний потенціал для вироблення й стандартизації критерію сталого фінансування, комунікації його з національними та міжнародними інвесторами.

Процес запровадження такого критерію має відбуватись із залученням широкого кола експертів з агротехнології, цифровізації й обліку, логістики, сталого фінансування та пов’язаних сфер. Пілотування може бути організоване в межах ініціативи Чорноморської зернової ініціативи BSGI, до якої вже прикута увага світової спільноти.

Кроки щодо впровадження критерію сталості.

  • Формування критерію сталого агровиробництва для всіх типів агропідприємств в Україні, враховуючи регіональні особливості та агрокліматичні умови ведення діяльності.
  • Визначення понять «базова» і «прогресивна» агротехнологія, встановлення принципів сценарного моделювання та врахування значущості напрямку повоєнного відновлення ґрунтів.
  • Встановлення конкретних цілей щодо екологічної та кліматичної ефективності в агросекторі – середньострокових (2030) і довгострокових (2050), які сприятимуть ранньому досягненню статусу вуглецевої нейтральності (Net Zero) на рівні країни.
  • Уточнення критеріїв таксономії ЄС з урахуванням агрокліматичних умов України, погодження їх на рівні Мінагрополітики України із залученням міжнародних експертів.
  • Диференціація української продукції в торгових контрактах та токенізація – формування цифрового паспорта сталого виробництва.
  • Широка комунікація про важливість критерію сталості для всіх зацікавлених сторін, що сприятиме залученню сталого фінансування в агросекторі.
Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні