Понад рік найбільша державна компанія країни «Нафтогаз України» була у дефолті за єврооблігаціями. 20 вересня держкомпанія виконала умови реструктуризації. Скільки «Нафтогазу» коштував дефолт та чи можна було його уникнути
«Ми здійснили необхідні платежі за єврооблігаціями 2022/26 відповідно до умов реструктуризації, Таким чином, сьогодні «Нафтогаз» вийшов з дефолту!» – написав ввечері 20 вересня голова «Нафтогазу» Олексій Чернишов у своєму Facebook-аккаунті.
Цьому передував понад рік напружених перемовин із кредиторами, які навідріз відмовлялись іти на реструктуризацію боргів «Нафтогазу». Логіка кредиторів – «Нафтогаз» має достатньо коштів для виконання обовʼязків і не потребує реструктуризації. Чи дійсно це так?
«Нафтогаз» увійшов у дефолт 26 липня 2022-го, не заплативши майже $350 млн боргу з відсотками за єврооблігаціями-2022. Тоді тривав конфлікт між головою уряду Денисом Шмигалем та тодішнім керівником «Нафтогазу» Юрієм Вітренком.
Напередодні дефолту Кабінет міністрів визнав незадовільною роботу правління «Нафтогазу». Також уряд зобов’язав «Нафтогаз» узгоджувати з ним усі дії стосовно боргу. 23 липня 2022-го голова правління «Нафтогазу» Юрій Вітренко звернувся до Кабміну за погодженням виплат. Але уряд такого дозволу не надав.
«Компанія тоді мала фінансову можливість здійснювати виплати за єврооблігаціями у повному обсязі, – переконує зараз Вітренко, який очолював «Нафтогаз» до листопада 2022-го. – Можливості закуповувати газ ці виплати навряд чи обмежили». «Нафтогаз» мав погоджений кредит від ЄБРР, були й інші реальні домовленості з міжнародними партнерами щодо фінансування, які не реалізувалися, зокрема, через реструктуризацію, додає він.
Одночасно з цим перемовини щодо реструктуризації держборгу вів Кабмін. Радники уряду наполягали на тому, щоб «Нафтогаз» теж пішов на реструктуризацію, каже Вітренко. «Мета – показати кредиторам, що в держави й у держкомпаній немає грошей на виплати, – додає він. – Я розумію радників, вони отримували чималу комісію за реструктуризацію зобовʼязань уряду, хотіли максимізувати свої шанси на успіх».
«Нафтогаз» тоді запропонував кредиторам відстрочити платежі за єврооблігаціями без додаткових виплат, що було умовою уряду. Натомість кредитори були впевнені, що «Нафтогаз» розрахується, і такі умови для них були неприйнятними, пояснював тоді аналітик Dragon Capital Денис Саква. «Нафтогаз» завершив 2022 рік зі збитком близько 40 млрд грн, за словами голови компанії Олексія Чернишова. Компанія досі не опублікувала консолідовані результати за минулий рік.
Що зараз запропонував «Нафтогаз» кредиторам
За умовами реструктуризації, «Нафтогаз» погасить бонди-2022 двома рівними платежами в липні 2024-го та в липні 2025-го. Ставка за цими бондами збільшена з 7,375% до 7,65%. Бонди-2026 «Нафтогаз» виплатить теж двома платежами – у листопаді 2027-го та листопаді 2028-го. Ставка залишилась незмінною – 7,625%.
Щоб виконати умови реструктуризації, «Нафтогаз» 20 вересня мав сплатити consent fee, або плату за згоду. За розрахунками Сакви це:
- 5% від бонду-2022 – $16,75 млн;
- 0,5% від бонду-2026 – $2,5 млн.
Також «Нафтогаз» мав сплатити три купони з процентами, які не були погашені у 2022–2023-му, за розрахунками Сакви – це $43,1 млн.
Крім цього, «Нафтогаз» до 30 вересня має зарезервувати $19 млн для обслуговування боргу.
«Єдине, що «зверху» заплатив «Нафтогаз», – це плата за згоду, – каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Решта, за його словами, це гроші, які «Нафтогаз» і так мав сплатити. «Це дуже непогані умови, враховуючи, що компанія отримала відстрочку платежів на два роки», – каже він.
Також «Нафтогаз» фактично зберіг ставки на рівні 2019 року, коли розміщав ці три випуски облігацій. Зараз, за словами Паращія, ставки на рівні 7–8% можна вважати пільговими умовами. «Умови реструктуризації дійсно хороші», – погоджується Саква.
Натомість для «Нафтогазу» вихід із дефолту драматично нічого не змінює. Зовнішні ринки запозичень закриті для України через війну, нагадують аналітики. Гарна новина – «Нафтогазу» тепер не загрожують суди з кредиторами за повернення боргу у вигляді активів компанії.
«Краще пізно, ніж ніколи, – резюмує Вітренко. – Будемо сподіватися, це допомогло державі».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
