Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський загинув разом із підлеглими при падінні гвинтокрила у Броварах поблизу Києва. Він був всього другим очільником МВС за майже 10 років, замінивши у кріслі Арсена Авакова. Якою була ключова правоохоронна структура за Монастирського
Денис Монастирський, який трагічно загинув 18 січня в авіакатастрофі у Броварах, був не надто типовим міністром внутрішніх справ для України часів незалежності.
Він очолював міністерство з липня 2021-го, прийшовши на цю посаду після семи років «правління» у МВС Арсена Авакова. Та на відміну від впливового попередника, Монастирський мав імідж демократичного менеджера, який не намагався переламати міністерство під себе, кажуть співрозмовники Forbes серед нардепів, топпосадовців і його оточення. Інша характеристика – попри одну з ключових посад у державній ієрархії, він не прагнув використати становище, щоб стати політичним важковаговиком.
Разом із Монастирським загинули його перший заступник Євгеній Єнін та держсекретар Юрій Лубкович. Виконувачем обовʼязків міністра внутрішніх справ після трагедії став очільник Нацполіції Ігор Клименко.
Forbes зібрав коментарі понад 10 людей, які знали міністра та його загиблих колег. Яким було МВС за часів Монастирського та як він балансував між викликами воєнного часу, впливом Офісу президента та необхідністю реформ у правоохоронних органах?
Головний з правоохоронної реформи команди Зеленського
Денис Монастирський мав усі шанси на те, щоб очолити МВС ще у 2019-му, коли новообраний президент Володимир Зеленський намагався повністю перезавантажити владу в країні за допомогою нових облич.
Президенту зрештою знадобилося два роки, щоб усунути з посади у міністерстві Авакова, який був одним із двох міністрів часів Петра Порошенка, що зберегли посади після перемоги Зеленського.
На той момент 41-річний Монастирський, який і став новим міністром, був членом парламентської фракції «Слуга народу» та очолював правоохоронний комітет Верховної Ради. Він від початку кампанії Зеленського входив до «Зе Команди» і був експертом з правоохоронної реформи.
До цього він був помічником близького до Авакова нардепа Антона Геращенка, тому був тісно дотичним до перших значних правоохоронних реформ після Революції гідності. Зокрема Монастирський (за рекомендацією Геращенка) входив до комісій з відбору керівників локальних прокуратур і формування Держбюро розслідувань (ДБР) та брав участь у розробці закону, що запустив реформу Нацполіції.
Як Монастирський потрапив до «Зе Команди»? У 2016-му він влаштувався до юридичної фірми Hillmont Partners Сергія Нижного – свого однокурсника по Хмельницькому університету управління та права. Hillmont Partners вела справи студії «Квартал 95». У 2021-му Нижний помер після затяжної хвороби.
Зміни у правоохоронних органах за Зеленського частіше стосувалися кадрових призначень, аніж структурних перетворень. Одне з ключових завдань, про яке йшлося у передвиборчій програмі майбутнього президента – реформа СБУ. Однак відповідний законопроєкт, хоч і був прийнятий Радою за основу рік тому, все ще очікує на голосування у другому читанні.
Інша важлива реформа – створення Бюро економічної безпеки, яке мало перебрати функції інших правоохоронних органів з розслідування економічних злочинів – поки так і не запрацювала.
МВС Монастирського: зміни, стиль менеджменту та стосунки з ОП
Ставши міністром, Монастирський теж не надто форсував події. «Стиль їх команди – без радикалізму, війн і скандалів еволюційно змінити систему», – каже засновник групи компаній «Ефективні інвестиції» та співзасновник «Українського інституту майбутнього» Ігор Ліскі. Монастирський чотири роки співпрацював з інститутом, серед засновників якого також був Антон Геращенко.
Програму міністра можна було описати як прагнення зробити рівновіддалену від влади і бізнесу правоохоронну інституцію, додає Ліскі. На третьому році президентства Зеленського такий план був нетривіальним завданням. Не в останню чергу – через фігуру заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, який курує в ОП правоохоронні органи.
Чи мав Татаров вплив на МВС Монастирського? «Татаров – це більше про ДБР, Генпрокуратуру та БЕБ», – каже член антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин. Певної незалежності Монастирському додавав статус давнього члена команди президента і відтак можливість прямої комунікації із Зеленським, додає нардеп.
«Якщо в Авакова був стиль відповідати на будь-яку критику, ховаючи проблеми «під ковдру», то Монастирський вирізнявся демократичним підходом та здатністю оперативно реагувати на зауваження чи пропозиції», – згадує Юрчишин.
Майже усі заступники Монастирського у МВС працюють у підвідомчих міністерству структурах ще з часів Авакова (або раніше). Виняток – Богдан Драпʼятий та Євгеній Єнін, який також загинув у авіакатастрофі разом із міністром.
Драпʼятий – колишній керівник секретаріату правоохоронного комітету Ради. Він займав цю посаду ще у парламенті минулого скликання, коли секретарем комітету був нардеп Геращенко. Останній зрештою став радником Монастирського.
У Єніна – куди більш статусний бекграунд. Він був високопоставленим дипломатом і працював в органах прокуратури, зокрема займав посаду заступника генпрокурора Юрія Луценка. Найбільш резонансні епізоди, до яких мав стосунок Єнін – розслідування проти експрезидента Грузії Михеїла Саакашвілі та «справа Курченка», через яку і подав у відставку з ГПУ. У МЗС Єнін, зокрема, курував справи щодо збитого «Боїнга» MH17 і літака МАУ в Ірані. А через декілька місяців після призначення Монастирського на посаду голови МВС став його заступником.
МВС під час війни та подальша правоохоронна реформа
Через вторгнення РФ більшу частину часу на чолі МВС Монастирському та його команді доводилося присвячувати не реформам, а питанням безпеки. Вони загинули на шляху до однієї з «гарячих точок» на Сході України. Чи справився із завданням повністю цивільний міністр?
«Їм дійсно вдалося втримати ситуацію під контролем – та ж Нацполіція дуже ефективно доєдналася до сил оборони», – каже Юрчишин.
Війна посунула у дальню шухляду більшість питань, повʼязаних із реформами, визнає нардеп. Втім, Монастирському, попри відсутність суттєвих змін, вдалося оновити кадри та закласти підвалини до можливих змін у майбутньому, вважає він.
Що далі? Одним із ключових середньострокових завдань нового міністра буде інтеграція до правоохоронних структур ветеранів війни з Росією, зазначає Юрчишин. «Досвід Патрульної поліції показав, що в Україні реально переосмислити функції правоохоронних органів з каральної на сервісну інституцію», – каже нардеп.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.