Перевірок карткових операцій українців не буде. /Shutterstock
Категорія
Гроші
Дата

Перевірок карткових операцій українців не буде. НБУ вже пів року посилює контроль за потоками грального бізнесу. Чому це викликало чутки про інтерес регулятора до P2P-платежів

Перевірок карткових операцій українців не буде. Фото Shutterstock

Низка ЗМІ поширили інформацію про те, що Національний банк нібито запровадив нову норму звітування з боку банків, яка начебто стосується щотижневого звітування про безготівкові платежі клієнтів. Така вимога дійсно існує, але вона не є новацією від Нацбанку та повʼязана з платіжними провайдерами, а не персональними рахунками українців. Для чого НБУ ці дані?

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Національний банк не планує збирати та перевіряти інформацію про платежі українців. 1 червня регулятор дійсно розіслав по банках лист, в якому нагадав про необхідність щотижня звітувати про операції, які проходять через їхні еквайрингові системи. Однак така вимога існує ще з грудня минулого року. І стосується вона лише юридичних осіб, які користуються банківським еквайрингом для приймання платежів, що здійснюються в інтернеті.

НБУ збирає цю інформацію для більшого контролю за потоками нелегального грального бізнесу, що приховує свої реальні обороти з допомогою так званого міскодингу, йдеться у коментарі регулятора. Про це говорять і співрозмовники Forbes серед банкірів.

Та чи дійсно це ніяк не позначиться на звичайних клієнтах банків?

Новація чи ні: кого перевірятиме Нацбанк

Інформацію про перевірки онлайн-платежів українців розповсюдив ресурс «Страна.юа», що має репутацію проросійського та з 2021 року знаходиться під санкціями РНБО, стверджується в повідомленні НБУ. Видання опублікувало матеріал на основі листа-нагадування Нацбанку, де регулятор уточнив, яку саме інформацію щодо платежів він хоче отримувати від банків. У матеріалі йшлося про те, що НБУ нібито чекає від банків інформацію щодо Р2P-переказів, поповнення і зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах, оплат в інтернеті та переказу коштів із картки на розрахункові рахунки компаній.

Пресслужба Нацбанку категорично заперечує це. «Підсанкційний проросійський ресурс оприлюднив уточнюючий лист НБУ з провокаційно недостовірною інтерпретацією, – йдеться в коментарі НБУ. – Банки-еквайри мають надавати інформацію виключно щодо суб’єктів господарської діяльності».

Про яку інформацію йдеться насправді? НБУ ще з кінця минулого року регулярно отримує від банків-еквайрів дані щодо переказів і онлайн-платежів, говорить СЕО Ідея Банку Михайло Власенко. З 5 червня до переліку типів операцій, за якими банки мають звітувати, додалися нові позиції: інтернет-еквайринг і Р2Р-перекази, уточнює директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

Вимога, як і заявляє Нацбанк, не передбачає перевірки онлайн-платежів фізичних осіб і збору їхніх персональних даних, підтверджують співрозмовники Forbes у чотирьох банках. «До НБУ не подаються дані про те, на яку суму та скільки разів громадянин скористався послугами інтернет-еквайрингу і що придбав за допомогою оплати в інтернеті, – розповідає начальниця департаменту бізнесу електронної комерції та платіжних карток банку «Конкорд» Ганна Дереза. – Йдеться лише про певний сайт умовного ФОП чи юрособи та загальну суму платіжних операцій на цьому сайті».

На нараді 5 червня представники НБУ роз’яснили, які дані вимагає регулятор, розповів співрозмовник у одному з банків, що попросив не згадувати його імені в цій статті. Йдеться виключно про обсяги операцій із переказу коштів, здійснених на підставі договорів, укладених між банком та клієнтами, які користуються банківським еквайрингом, уточнює банкір. «Наприклад, такими як Portmone, – каже співрозмовник. – Інші Р2Р не потребують звіту».

Навіщо НБУ перевіряє онлайн-платежі

Для чого регулятору ця інформація?

Ймовірно, йдеться про інтерес НБУ до платіжних посередників із великою кількістю транзакцій, припускають два співрозмовники Forbes серед банкірів, які спілкувалися на умовах анонімності. Чому? Регулятор планує посилювати контроль за обігом коштів тіньового грального бізнесу, говорить один із фінансистів.

Завдяки звітам від банків фінансовий моніторинг виявлятиме і фіксуватиме міскодинг, припускає Карпов з ЄМА. «Це потрібно для того, щоб вирахувати, на кого надходять гроші», – пояснює він.

Це припущення підтверджують і в Нацбанку. «Аналіз вказаних даних від банків дозволяє НБУ виявити незаконні операції з використанням послуг банків при обслуговуванні нелегального грального бізнесу», – пояснили в регулятора.

Більш широке пояснення – НБУ посилює вимоги до банків з точки зору вивчення клієнтів та ретельного підходу до тих, з ким банки укладають договори на сервіси інтернет-еквайрингу, вважає Дереза з Конкорд Банку. Один із можливих наслідків цього – якщо процедури перевірок ускладняться надто сильно, банкам доведеться сповільнити процес підключення своїх клієнтів до еквайрингових сервісів, побоюється вона.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні