Колишня очільниця Національного банку Валерія Гонтарева жорстко розкритикувала політику нинішнього керівництва НБУ за роки російського вторгнення. Робота Андрія Пишного та його команди призвела до надприбутків банків ціною пригнічення бізнесу і недофінансування держбюджету, вважає вона. Які питання до Нацбанку в Гонтаревої? Forbes вибрав ключове з її великого інтерв'ю NV.
За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.
Валерія Гонтарева очолювала НБУ у 2014–2017 роках. Саме на її каденцію припало «очищення» ринку, або так званий банкопад. Зараз вона працює в Лондонській школі економіки та живе в столиці Великої Британії. За сім років поза НБУ вона не вдавалась до публічної критики наступників.
Та у досить великому інтервʼю виданню «NV Бізнес» Гонтарева жорстко розкритикувала монетарну політику НБУ за останні понад два роки, впродовж яких триває російське вторгнення. «Настав момент, коли неможливо не критикувати», – зазначила вона. Forbes зібрав пʼять ключових претензій колишньої очільниці Нацбанку до політики фінансового регулятора.
Якщо керівництво НБУ захоче дати відповідь на аргументи Гонтаревої, Forbes Ukraine її опублікує – дискусія важлива.
Несмілива політика щодо облікової ставки
Гонтарєва вважає зниження облікової ставки занадто повільним, що насамперед вилилося в надприбутки банківської системи та не допомогло бізнесу та економіці.
Так, через високу облікову ставку банкам вистачало лише вкладатися в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) Мінфіну та депозитні сертифікати НБУ, аби отримувати прибуток. Це демотивувало банки кредитувати реальну економіку, каже Гонтарева.
Навіть зараз за інфляції 3,2% НБУ тримає ставку на рівні 13,5%, зазначила ексочільниця Нацбанку. «Якщо на початку війни НБУ зміг одномоментно підвищити ставку з 10% до 25%, то міг зробити й навпаки – знизити з 25% до 10%, а не «рухатись як равлик», – каже вона.
Через високу ставку, наприклад, Мінфіну доводиться сплачувати високі проценти за ОВДП, що негативно впливає на державний бюджет, вважає Гонтарева.
У підсумку влада запровадила додатковий податок на прибутки банків у 50%, що, на думку Гонтаревої, свідчить про спробу виправити свою помилку.
Запізніла валютна лібералізація
Нацбанк тривалий час не дозволяв девальвувати офіційний курс гривні, а після зміни курсу з 29,25 грн/$ до 36,6 грн/$ у липні 2022-го продовжив його утримувати, а не запровадив поступову лібералізацію, каже Гонтарева.
Через це реальний курс і номінальний значно відрізнялись, і гривня була переоцінена на 20%, зазначає ексочільниця НБУ.
Така ситуація має низку негативних наслідків. Недоотримує державний бюджет, адже значна частина його доходу складається з фінансової допомоги партнерів, яка надходить у валюті. Зокрема, у плані до бюджету на 2023 рік Мінфін прописав очікуваний курс у 42 грн/$, в реальності він був 36,6 грн/$ до початку жовтня. Після того НБУ запровадив «керовану курсову гнучкість», гривня відтоді девальвувала, але поки що не перейшла рубіж у 40.
Однак курс і має бути 42, вважає Гонтарева, та НБУ не дозволяє значної девальвації, при тому що інфляція вже значно знизилась.
Також слабша гривня робить конкурентоспроможнішими експортерів, але НБУ «не дав заробити експортерам». До того ж справедливіший курс дає більшу мотивацію експортерам повертати валютну виручку з-за кордону.
Запізніла девальвація коштувала бюджету близько 200 млрд грн, вважає Гонтарева. Вона не уточнила, на чому саме базуються ці розрахунки, та зазначила, що в такій ситуації їй вперше захотілось пожаліти Міністерство фінансів.
Занадто обережна політика щодо резервів
Відпускати курс та робити його гнучким зовсім не страшно, адже в НБУ є значні золотовалютні резерви, і він кожного дня бере участь в валютних інтервенціях на ринку, вважає Гонтарева.
«Завдання НБУ – не акумулювати резерви, а запобігти дисбалансам в економіці і допомогти бізнесу», – сказала вона. Зокрема, резерви допомогли б валютній лібералізації, як-от виплата дивідендів компаніями. НБУ дозволив сплату нових дивідендів тільки з 2024 року, а міг би уже і за 2022-й, вважає Гонтарева, бо дивіденди були б невеликі, але це б стимулювало бізнес.
До того ж великі обсяги резервів можуть призвести до негативних наслідків під час взаємодії з закордонними інвесторами та донорами, припускає ексочільниця НБУ. «Західні спонсори скажуть: ми вам грошей не дамо, бо у вас їх і так багато, – прогнозує вона. – А потім ми підемо на реструктуризацію боргів, а кредитори скажуть: у вас зайві резерви, починайте платити».
Немає обмеження імпорту
Крім того, що НБУ «не дав заробити експортерам» через занадто сильну гривню, він ніяк не обмежив імпорт, закидає керівництву регулятора Гонтарева.
Тож, зокрема через сильну гривню, у багатьох була можливість купити дорогі автомобілі та інший імпорт й таким чином вивести валюту за кордон. А це погіршує зовнішньоторговельний баланс країни, який і так через війну суттєво дефіцитний.
На початку 2024-го заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук пропонував оподаткувати некритичний імпорт, але цю ідею не реалізували.
Погана політика щодо кредитування
Високі ставки за ОВДП і депозитними сертифікатами демотивували банки кредитувати економіку, каже Гонтарева. Вона визнає, що під час війни будь-яке кредитування вкрай складне. Тому треба було стимулювати військовий сектор, каже ексголова НБУ.
Зокрема, регулятор міг би спрямувати свої сили на кредитування робіт зі зведення фортифікацій та виробництва зброї. Ці кредити гарантувалися б Міністерством фінансів, тож ризик у портфелі банків був би такий самий, як і з ОВДП, вважає Гонтарева.
Натомість держава зробила ставку на програму пільгового кредитування «5-7-9%», за якою банки отримують компенсацію між пільговою ставкою та ринковою. Компенсації сплачують з бюджету, й до того ж за високої облікової ставки йдеться про чималі відсотки, які доводилось (і доводиться досі) покривати Мінфіну, наголошує Гонтарева.
У підсумку ринкового кредитування в країні майже не було, адже левову частку угод укладали за програмою «5-7-9%». «Як ви ставкою регулюєте кредити у системі, якщо, крім «5-7-9», інших кредитів немає?», – запитує ексочільниця НБУ.
Національний банк має розуміти, що його монетарна політика не працює, банки все одно під час війни будуть купувати депозитні сертифікати та ОВДП, вважає вона. «Тому треба лібералізувати ринок, відпустити курс, дати дихати бізнесу та не вичавлювати останні соки з Мінфіну», – підсумувала ексголова НБУ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
