Чорноморські порти заблоковані, їх інфраструктура піддається постійним обстрілам з боку армії Росії, а порти Дунаю поки не мають таких потужностей для експорту українського зерна. Одна з альтернатив для українських аграріїв – вивозити продукцію через сухопутний кордон до портів ЄС. Але різниця між вартістю логістики до Одеси та європейських портів становить близько $70–100 на тонні. Так минулого року аграрії недоотримали за свою продукцію близько $1–1,5 млрд. Проблеми з експортом українського зерна можна розв’язати, вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов
Минулого сезону обсяг експорту Україною зернових та олійних сягнув 58 млн т і $20 млрд виручки. Попри непогані показники експорту у воєнний час (минулого сезону експорт становив 53,6 млн т), українські аграрії зазнали значних втрат, а зерновий сектор знаходиться на порозі можливої кризи.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії Україна втратила можливість вирощувати зернові та олійні на площі близько 6 млн га через окупацію та мінне забруднення. Також ворог заблокував роботу чорноморських портів України, через які до повномасштабного вторгнення експортувалося до 90% від загального експорту зерна та олійних.
«Зерновий коридор» поки не працює, вартість логістики зростає
Дещо розвʼязати проблему допоміг «зерновий коридор». Через нього минулого сезону Україна експортувала близько 29 млн т зернових та олійних. Але через постійні перешкоди його роботі з боку Росії українським аграріям довелося заплатити понад $1 млрд за простій суден в очікуванні завантаження чи виходу з українських портів.
З 17 липня 2023 року Росія вийшла із «зернової угоди», заблокувавши роботу «коридору». За оцінкою Нацбанку, це може коштувати Україні понад $2 млрд експортної виручки.
Ще приблизно 15 млн т зернових та олійних українські експортери відвантажили через українські порти Дунаю. Решту 14,4 млн т відправили через західний кордон, які згодом, за невеликими винятками, мали бути відвантажені на експорт через європейські порти.
Різниця для аграріїв між вартістю логістики до Одеси та європейських портів становить близько $70–100 на тонні. Цю суму недоотримують українські агровиробники від ціни тонни зерна чи олійних в порту відправлення. Минулого року вони недоотримали за свою продукцію близько $1–1,5 млрд, експортувавши продукцію альтернативними маршрутами через західний кордон.
Окрім цього, зросла собівартість виробництва зерна (зросли ціни на насіння, паливо, добрива та засоби захисту), яка наразі становить близько $150/т. При ціні на пшеницю в порту Констанца в Румунії $220–230 за тонну та вартості логістики близько $100 на тонні збитки аграріїв становлять до $30 на тонні.
Розвʼязання проблеми альтернативних шляхів
З виходом Росії із «зернової угоди» та постійними обстрілами українських портів, як і погрозами атакувати будь-які комерційні судна, які йтимуть до українських чорноморських портів, експорт через сухопутний кордон України до європейських портів може бути чи не єдиним шляхом для постачання зерна на світовий ринок.
За таких умов українські виробники зазнають ще більших втрат і збитків та можуть взагалі відмовитися від експорту зерна, навіть від вирощування зернових та олійних.
Нещодавнє опитування Мінагрополітики виробників зерна показало, що 14% фермерів не планують сіяти озимі культури в цьому році. Якщо Україна гарантовано забезпечить себе необхідними обсягами зерна, то світовий ринок може їх втратити.
Це спричинить чергове зростання цін на зерно та харчі й погіршить ситуацію з доступом людей до продовольства. Україна зі свого боку втратить значну частку валютної виручки та доходів держбюджету.
Є три кроки, які дозволять покращити економіку експорту українського зерна:
- Розвиток «Дунайського шляху».
- Компенсація вартості європейським перевізникам доставлення українського зерна від кордону до європейських портів.
- Технічний крок – перенесення перевірки якості та безпечності зерна з кордону до європейських портів відправлення.
Переговори України з Єврокомісією та США з розвитку «Дунайського шляху» ведуться з початку літа. Вже є результат – буде збільшено кількість лоцманів на румунській частині Дунаю. Проговорюється питання цілодобової роботи каналу Суліна, що дасть змогу збільшити кількість проходів суден та барж за добу.
Також будуть визначені якірні стоянки в румунських територіальних водах (поки що тільки в порту Констанца) для перевалки зерна на рейді з барж на великотоннажні судна. У такий спосіб можна збільшити обсяги експорту цим шляхом до 30–35 млн т зерна на рік.
Для того щоб експорт зерна через західний кордон внаслідок дорогої логістики не приносив збитків агровиробникам, УЗА запропонувала Єврокомісії компенсувати європейським перевізникам вартість доставки українського зерна від українського кордону до європейських портів. Пропозицію також підтримала європейська зернова асоціація COCERAL.
У такому випадку вартість логістики на експорт українського зерна до європейських портів зрівняється з вартістю доставки до портів Одеси й забезпечить українським виробникам справедливу ціну за їхню продукцію.
Наприклад, при ціні логістики до портів Одеси чи європейського порту в $30–40 за тонну (за умови компенсації європейському перевізнику вартості доставки від кордону до європейського порту) та ціні тонни продукції в порту $220–230 за тонну і собівартості виробництва $150 на тонні, аграрій залишиться з доходом близько $40–50 на тонні й зможе перекрити збитки, які він отримав минулого сезону.
Крок технічного характеру, який спростить адміністративні бар’єри для експорту українського зерна через країни ЄС – перенесення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю з пунктів пропуску на кордоні з Україною на територію країни призначення. Наприклад, в порт відправлення зерна на експорт.
Таку ініціативу підтримали наші польські партнери, зокрема міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, який запропонував Литві перенести фітосанітарний контроль з польського кордону в порти Литви.
Будемо сподіватися, що всі кроки для покращення економіки експорту українського зерна будуть зроблені, інакше світ чекають нові проблеми з продовольством, а Україну – втрати експортних доходів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
