Громадський рух «Маніфест 42» заявляє, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ були подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес асоціацій, йдеться у заяві обʼєднання.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- «Маніфест 42» вважає такі дії «прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено».
- «Нас категорично не влаштовують ці законопроєкти, свої пропозиції щодо поправок ми надішлемо народним депутатам, сподіваючись на їхню конструктивну позицію», – сказано у заяві.
- Водночас громадський рух привітав вітає перші кроки влади до започаткування діалогу з бізнесом, такі як створення Раду з питань підтримки підприємництва, тримісячний мораторій на нові кримінальні справи проти підприємств та «маски-шоу», створення умов для звільнення з СІЗО підприємця Ігоря Мазепи.
- «Але бізнес чекає системних змін. Закликаємо представників влади обʼєднати зусилля для їх напрацювання і не порушувати раніше узгоджені принципи співпраці», – йдеться у повідомленні.
Контекст
Кабмін подав до Верховної Ради два законопроєкти про перезавантаження БЕБ №10439 та зміни до КПК для удосконалення роботи бюро №10440.
До створення нової концепції, крім Мінʼюсту, також був долучені заступник голови Офісу президента Олег Татаров та Офіс генпрокурора, стверджують два співрозмовники Forbes в ОП та ВР.
Про те, що Офіс президента працює над законом про перезапуск БЕБ, Forbes писав ще восени 2023 року.
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ на особистий контроль взяв і президент Володимир Зеленський. «Перевірю, чому він (законопроєкт. – Forbes) досі не проголосований», – обіцяв він.
Процес прискорився після суспільного резонансу викликаного арештом бізнесмена Ігоря Мазепи, якому передували часті скарги підприємців на тиск силовиків. Одна з вимог – зменшити число правоохоронних органів, які можуть розслідувати справи дотичні до бізнесу.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом. До цієї реформи привʼязана і підтримка ЄС. Втім, у депутатів вже є низка питань до урядових законопроєктів.
У чому проблема та як зрештою відбуватиметься перебудова БЕБ, читайте в матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
