Європейська комісія планує надати Україні лише обмежений доступ до аграрного ринку ЄС і сільськогосподарських субсидій обсягом €55 млрд на рік у разі її вступу до блоку. Про це пише FT із посиланням на внутрішній документ Єврокомісії. Пропозиції мають зменшити занепокоєння Польщі, Франції, Італії та інших країн через можливий вплив українського агроекспорту на їхніх виробників.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- Єврокомісія вважає, що масштаб і структура аграрного сектору України та високий рівень продуктивності потребують спеціальних умов членства. Йдеться про суттєве обмеження фінансової підтримки та доступу до ринку ЄС для окремих видів продукції, зокрема пшениці та інших зернових.
- Натомість Брюссель пропонує підтримувати Україну у відновленні доступу до її традиційних експортних ринків за межами ЄС, поставки на які були порушені через повномасштабну війну Росії.
- Обмеження мають стати частиною реформованої процедури розширення ЄС. Документ визначає Україну, Молдову, Чорногорію та Албанію як країни, що найбільше просунулися на шляху до членства. Для них Єврокомісія планує розробити окремі дорожні карти вступу без фіксованих дат приєднання до блоку.
- Пропозиції ЄК передбачають жорсткіший зв’язок між фінансовими перевагами членства та виконанням реформ. Доступ країн-кандидатів до коштів ЄС пропонують прив’язати до прогресу в правовій, антикорупційній та фінансовій сферах.
- Після вступу до ЄС нові члени перебуватимуть під дією повного набору механізмів контролю за дотриманням верховенства права. Єврокомісія пропонує передбачити фінансові та законодавчі санкції у разі порушення зобов’язань, узятих під час переговорів про вступ.
- Окремо Брюссель хоче реформувати процедуру за статтею 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавляти країну-члена права голосу. Механізм пропонують зробити швидшим і простішим у застосуванні.
Контекст
Документ цього тижня обговорюють високопосадовці Єврокомісії, його ухвалення заплановане на вівторок. Представник ЄК відмовився коментувати FT зміст пропозицій.
Спільна аграрна політика (САП) – найбільша стаття видатків ЄС. Вона становить близько третини бюджету блоку, понад €55 млрд на рік. Україна має близько 30 млн га сільгоспугідь – приблизно чверть наявних у ЄС. За чинними правилами вона стала б найбільшим одержувачем аграрних виплат у блоці, адже значна їхня частина привʼязана до площі землі. За оцінками, які раніше потрапляли в ЗМІ, Україні належало б від €96,5 млрд на сім років з бюджету САП. Загальні виплати з усіх статей бюджету ЄС могли б сягнути €186 млрд за той самий період. Через такий розподіл Польща, Угорщина та інші держави могли б перейти з чистих бенефіціарів у чисті платники бюджету, а виплати нинішнім членам довелося б скоротити. Аналітики Rabobank вважають, що вступ України зробить реформу САП неминучою, а для Києва, ймовірно, запровадять перехідні механізми, зокрема поетапний доступ до прямих платежів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Торгові відносини Києва та Брюсселя вже були джерелом напруги. Після повномасштабного вторгнення ЄС скасував мита й квоти на українські товари, але у 2023 році Польща, Угорщина та Словаччина в односторонньому порядку заборонили імпорт низки українських агропродуктів. Нині торгівля регулюється оновленою угодою про зону вільної торгівлі, що передбачає квоти на чутливі товари.
