США та Іран досягли «принципової домовленості», яка передбачає відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, пишуть The New York Times, Bloomberg та The Washington Post. Остаточні параметри домовленостей ще узгоджуються, а питання контролю Ірану над протокою залишається відкритим.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Водночас військовий радник верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї заявив, що Тегеран має «законне право» управляти протокою.
- Напередодні троє високопоставлених іранських чиновників повідомили The New York Times, що Іран погодився на меморандум про взаєморозуміння, який передбачає відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
- У відповідь США мають зняти військово-морську блокаду іранських портів. Документ також передбачає припинення бойових дій на всіх напрямках, зокрема у Лівані.
- За даними The Washington Post, йдеться про рамковий меморандум, який має продовжити режим припинення вогню ще на 60 днів, поки сторони працюватимуть над «остаточною угодою».
- У межах цих домовленостей Ормузьку протоку планують розмінувати та повністю відкрити для судноплавства. Водночас документ досі не підписаний.
- Американські чиновники заявили, що переговори тривають, а сторони погоджують точні формулювання ключових пунктів. Остаточне схвалення угоди може зайняти ще кілька днів.
- Іранське агентство Tasnim водночас стверджує, що проєкт домовленостей може зірватися через розбіжності щодо окремих положень, зокрема вимоги Тегерана розморозити іранські активи.
- Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що іранській політичній системі потрібен час для відповіді на американські пропозиції. За його словами, у разі досягнення домовленостей це буде «хороша угода», а дипломатичний шлях залишається пріоритетом президента США Дональда Трампа після війни, що почалася три місяці тому після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
- Сам Трамп 24 травня написав у Truth Social, що якщо угоду з Іраном буде укладено, то вона стане «хорошою та правильною», а не «як за Обами». «Наша угода – повна протилежність. Але ніхто її ще не бачив і не знає, що вона собою являє. Вона навіть ще не до кінця погоджена», – заявив він.
- Трамп наголосив, що морська блокада Ормузької протоки залишатиметься чинною до повного завершення переговорів, і додав, що Вашингтон не буде «поспішати» з підписанням домовленостей.
- За інформацією американських чиновників, США готові зняти блокаду в межах майбутньої угоди, а Іран принципово погодився позбутися запасів високозбагаченого урану. Водночас Вашингтон наразі не планує розморожувати іранські активи. Пом’якшення санкцій залежатиме від того, наскільки Тегеран виконуватиме умови угоди.
- Одним із головних каменів спотикання залишається ядерна програма Ірану. Тегеран наполягає, що не прагне створити ядерну зброю. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що країна готова запевнити світ у відсутності намірів розробляти ядерну бомбу та не зацікавлена у дестабілізації регіону.
- Водночас запропонована угода поки не містить прямих обмежень на збагачення урану та не зачіпає ракетну програму Ірану, що вже викликало критику серед частини республіканців у США. Крім того, документ нібито передбачає завершення паралельного конфлікту між Ізраїлем та підтримуваним Іраном угрупованням «Хезболла» у Лівані, що може викликати спротив з боку Ізраїлю.
- На тлі новин про можливе зближення позицій США та Ірану світові ринки відреагували різким зниженням цін на нафту та послабленням долара.
- Сировинні ринки. Ф’ючерси на нафту WTI у понеділок впали приблизно на 5% – до близько $91 за барель, а Brent – до близько $98 за барель. Інвестори очікують, що відкриття Ормузької протоки та деескалація конфлікту можуть суттєво збільшити пропозицію нафти на світовому ринку. Через протоку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та LNG.
- Ф’ючерси на природний газ у США також знизилися – до $2,90 за MMBtu. На ринок тиснуть високі запаси газу у сховищах та скорочення експорту LNG зі США через технічне обслуговування на низці терміналів.
- Валютний ринок. Індекс долара опустився до близько 99 пунктів після шеститижневих максимумів. Ринки очікують, що потенційна угода між США та Іраном знизить інфляційний тиск через падіння цін на енергоносії, а отже – зменшить імовірність подальшого підвищення ставок ФРС.
- Метали. Ціна золота зросла до близько $4600 за унцію, частково відігравши падіння минулого тижня. Попри це, від початку близькосхідного конфлікту золото подешевшало приблизно на 13%.
- Срібло також відновило зростання – до близько $78 за унцію, хоча від початку конфлікту втратило близько 17%.
- Криптовалюти. Bitcoin у понеділок торгувався біля позначки $77 340, додавши близько 0,5% за день. Ethereum торгувався поблизу $2096. Аналітики Trading Economics прогнозують, що до кінця кварталу Bitcoin може знизитися до $76 319, а через рік – зрости до $84 647.
Контекст
Активізація переговорів відбувається на тлі занепокоєння союзників США на Близькому Сході через ризик зриву домовленостей. У регіоні побоюються, що провал угоди може спровокувати нові американсько-ізраїльські удари по Ірану та відповідну ескалацію з боку Тегерана проти країн Перської затоки. Аналітики попереджають, що такий сценарій здатен викликати наймасштабнішу енергетичну кризу за останні десятиліття.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших маршрутів світового нафтового експорту – через неї транспортується близько 20% глобальних поставок нафти. Будь-які збої в роботі цього коридору традиційно ведуть до різкого стрибка цін на енергоносії та посилення ризиків для світової економіки.
Наразі Іран фактично встановив повний контроль над Ормузькою протокою та офіційно ввів систему платних дозволів для проходу цивільних суден через новостворену Адміністрацію протоки Перської затоки (Persian Gulf Strait Authority). У деяких випадках вартість безпечного проходу сягає $2 млн, і Тегеран має намір зробити такі комерційні збори постійними. США виступають категорично проти цієї моделі. Президент Дональд Трамп наполягає, що судноплавство через протоку має залишатися вільним.
