Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон може тимчасово скасувати частину санкцій, пов’язаних із торгівлею нафтою, щоб стабілізувати світові ціни на енергоносії після різкого стрибка на тлі операції США та Ізраїлю проти Іран. Про це він сказав під час пресконференції 9 березня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- «У нас є санкції проти деяких країн. Ми збираємося знімати їх, поки ціни не вирівняються. Тоді, можливо, нам не доведеться їх запроваджувати повторно», – сказав Трамп. При цьому президент не уточнив, про які саме держави йдеться.
- Він також зазначив, що ціни на нафту зросли менше, ніж очікувалося, зважаючи на військову операцію проти Ірану, та висловив думку, що швидкий перебіг подій на Близькому Сході вплинув на реакцію ринку.
- Водночас агентство Reuters із посиланням на джерела повідомляє, що адміністрація Трампа розглядає варіант часткового послаблення санкцій проти російської нафти. За словами співрозмовників агентства, мова може йти як про загальне пом’якшення обмежень, так і про адресні рішення, які дозволять окремим країнам, зокрема Індії, купувати нафту з Росії без ризику американських санкцій.
- За даними Reuters, про відповідні кроки можуть оголосити вже найближчим часом. У Білому домі пояснюють, що такі заходи розглядаються як спосіб стримати різке зростання цін на енергоносії, спричинене війною навколо Ірану.
- Сам Трамп також повідомив, що провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. За його словами, російський лідер висловив готовність бути «корисним» у врегулюванні ситуації на Близькому Сході, на що Трамп відповів, що «Росія могла б значно більше допомогти, якби припинила війну проти України».
- На тлі ескалації на Близькому Сході ціни на нафту пережили різкі коливання. Еталонна марка Brent crude oil протягом дня піднімалася до близько $119 за барель – максимуму з 2022 року – однак пізніше різко знизилася після заяв Трампа про те, що війна проти Ірану «практично завершена». До вечора котирування опустилися нижче $90 за барель.
Контекст
28 лютого зранку США та Ізраїль розпочали удари по Ірану. Ізраїль назвав операцію «Рев Лева», а Сполучені Штати – «Епічна лють». Унаслідок атак загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, а також майже 40 інших високопосадовців країни.
У відповідь Іран завдав ударів балістичними ракетами по Ізраїлю та американських військових базах у країнах Перської затоки – Бахрейні, Кувейті, Катарі та ОАЕ. Частина іранських дронів і ракет влучила в об’єкти інфраструктури та житлові квартали в арабських державах. У перший день атак Тегеран запустив загалом 541 безпілотник. Через ескалацію вже призупинили роботу деякі великі нафтові родовища в Іраку та газові об’єкти в Катарі.
4 березня ціна нафти Brent опустилася до $81,3 за барель після різкого стрибка напередодні – 3 березня котирування піднімалися до $84,7, що стало найвищим рівнем із липня 2024 року. Частково ринок зафіксував прибуток на тлі повідомлень про можливі непрямі контакти між Іраном і США щодо завершення конфлікту.
7 березня Державна нафтова корпорація Кувейту (KPC) оголосила форс-мажор і почала скорочувати видобуток нафти на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. У компанії пояснили це загрозами Ірану для безпечного проходження суден через Ормузьку протоку, ризиком атак на Кувейт і браком танкерів у Перській затоці для транспортування нафти.
