Вторгнення Росії в Україну коштуватиме світовій економіці $2,8 трлн недоотриманої продукції до кінця наступного року/ /Getty Images
Категорія
Новини
Дата

Війна в Україні коштуватиме світовій економіці $2,8 трлн – прогноз OECD

Вторгнення Росії в Україну коштуватиме світовій економіці $2,8 трлн недоотриманої продукції до кінця наступного року/ Фото Getty Images

Вторгнення Росії в Україну коштуватиме світовій економіці $2,8 трлн недоотриманої продукції до кінця наступного року – і навіть більше, якщо сувора зима призведе до нормування енергії в Європі, заявила Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), пише The Wall Street Journal.

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Ключові факти

  • Оцінка цієї міжнародної організації, що обʼєднує 37 країн світу, оголює масштаби економічних наслідків вторгнення Москви до України сім місяців тому.
  • Атака Росії спровокувала стрибок цін на енергоносії, що призвело до зниження витрат домогосподарств та підірвало довіру ділових кіл, особливо у Європі. Конфлікт порушив ланцюжки поставок, викликав нестачу продуктів харчування та інших предметів першої необхідності та потряс ринки по всьому світу.
  • Західні уряди побоюються, що наказ Росії про часткову мобілізацію та її підготовку до анексії ділянок України може затягнути конфлікт на багато місяців, а можливо, і на роки, ще більше підживлюючи невизначеність, яка зараз тисне на світову економіку. «Ми платимо за війну дуже високу ціну», – сказав виконувач обовʼязків головного економіста OECD Альваро Сантос Перейра.
  • У своїх останніх прогнозах організація заявила, що світова економіка має зрости на 3% цього року та на 2,2% наступного року. Перед війною очікувалося зростання на 4,5% у 2022 році та на 3,2% у 2023 році. Різниця між цими двома оцінками означає, що війна та її наслідки обійдуться світові у суму, еквівалентну обсягу виробництва, виробленого всією французькою економікою за ці два роки.
  • OECD очікує, що економіка єврозони зросте лише на 0,3% у 2023 році, а економіка Німеччини скоротиться на 0,7%. Коли він востаннє публікував прогнози у червні, дослідницький орган очікував побачити зростання на 1,6% у єврозоні та 1,7% у Німеччині.
  • Організація попередила, що економіка Європи може зіткнутися з ще різкішим спадом, якщо ціни на енергоносії знову зростуть. Якщо ціни на природний газ зростуть на 50% до кінця року, обсяг виробництва в Європі може знизитися на 1,3% у 2023 році, тоді як світова економіка зросте лише на 1,7%.
  • OECD знизила свій прогноз економічного зростання США в 2023 році до 0,5% з 1,2%, але заявила, що можливо різкіше уповільнення, якщо інфляція не падатиме так швидко, як сподівається Федеральна резервна система.
  • Очікується, що економіка Китаю трохи відновиться у 2023 році після млявого зростання у 2022 році, що відображає обмеження для стримування пандемії COVID-19. У червні ОЕСР прогнозувала зростання на рівні 4,4% у 2022 році, але тепер лише на 3,2%.

Контекст

Уряди по всій Європі витратили мільярди євро, щоб допомогти домогосподарствам та підприємствам упоратися із енергетичної кризою. Частина цієї допомоги надійшла у вигляді обмежень на ціни на енергоносії. Але ці обмеження послаблюють стимули домогосподарств скорочувати споживання.

Вартість підтримки домогосподарств та підприємств збільшує державний борг, що призвело до збільшення вартості запозичень, що може ще більше послабити економічне зростання. ОЕСР заявила, що щоб уникнути подальшого значного зростання боргу, допомога має бути спрямована на найбільш уразливі домогосподарства.

За оцінками організації, 35 урядів, політику яких вона відстежує, зобовʼязалися витратити близько $150 млрд на широкомасштабні заходи щодо зниження цін до грудня цього року.

Після оголошення пропозицій Комісією міністри енергетики Європейського Союзу спробують схвалити нові загальноблокові заходи щодо зниження цін на газ і електроенергію на екстреному саміті 30 вересня.

Дипломати ЄС кажуть, що існує широка підтримка обмеження доходів для підприємств, а також планів скорочення попиту на електроенергію. Але країни розходяться у думках щодо інших ідей, у тому числі обмеження цін на газ, яке не було включено до проєкту пропозицій Комісії.

Близько дюжини країн, включаючи Францію та Польщу, хотіли б встановити верхню межу цін на весь імпортований газ, що вони вважають найкращим способом стримування зростання цін. Комісія не відчуває ентузіазму щодо цієї ідеї, оскільки побоюється, що ЄС програє країнам, які готові платити більше на висококонкурентному ринку скрапленого природного газу.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні