Вчасно зупинити перфекціонізм
Українське кіно – це або сумні фільми про історичні трагедії, або примітивні комедії. Режисер Антоніо Лукіч зняв ні те ні інше. Його повнометражний дебютний фільм «Мої думки тихі» – це трагікомедія на вічну тему батьків і дітей. Стрічка хоч і не стала найбільш касовою в Україні, її бокс‑офіс перевищив витрати. Він становив 9,4 млн грн, на 0,2 млн більше, ніж бюджет. У 2019 році на 54‑му Міжнародному фестивалі в Карлових Варах картина отримала спеціальну премію журі, на Одеському міжнародному кінофестивалі – приз глядацьких симпатій. «Фільми, які народжуються в муках, дивитися легко», – пояснює Лукіч.
«Муки» – це трирічна робота над сценарієм. «Гарний сценарій можна робити роками, – каже режисер, – але потрібна зупинка, коли ти здатний махнути рукою та почати працювати». Секрет успіху режисера Лукіч вбачає в умінні адаптуватися. «Ти весь час мусиш підлаштовуватися під обставини», – говорить він.
