Дмитро Запорожець за десять років пройшов шлях від комп’ютерних курсів до мультимільйонера. Як створювався і чому досяг успіху GitLab
Категорія
Найбагатші
Дата

Дмитро Запорожець за десять років пройшов шлях від комп’ютерних курсів до мультимільйонера. Як створювався і чому досяг успіху GitLab

Дмитро Запорожець, співзасновник GitLab. Фото: STANLEY HU / Ілюстрація: Shutterstock / Анна Наконечна

Дмитро Запорожець воліє бути хорошим програмістом, а не посереднім менеджером. Це не завадило йому заробити статки

Дмитро Запорожець провів четвер, 14 жовтня, в Нью‑Йорку. Його компанія GitLab, що розробляє платформу для хостингу і спільної роботи над кодом, розміщувала свої акції на біржі NASDAQ. Логотип GitLab – японський міфологічний звір танукі, що символізує добробут, – підсвітив рекламні табло на Таймс‑сквер.

Запорожець, 32, називає це одним із найбільш хвилюючих моментів розміщення. У перший день торгів капіталізація GitLab зросла з $11 млрд до $15 млрд і відтоді закріпилася біля цієї позначки. Запорожцю, у якого на руках близько 2,5% акцій, дістанеться невеликий шматок пирога – його статки на момент публікації матеріалу можна оцінити приблизно в $460 млн.

Другий засновник проєкту і CEO, голландець Сід Сібранді, за підсумками IPO має капітал $2,8 млрд. Він може стати п’ятим у списку найбагатших людей Нідерландів. Чи є діло харківському програмісту до мільйонів і мільярдів? «Я не маю жодних великих хотілок: я їх уже реалізував, тому не планую витрат», – говорить він про свої фінансові плани. Досі він жив на зарплату GitLab – ідеться про тисячі доларів на місяць.

Скромний, усміхнений і коротко підстрижений, Запорожець розмовляє з Forbes із неназваної локації десь у Європі – цінує приватність – і вважає за краще звернення на «ти». Запорожець – уже другий уродженець України, бізнес якого пройшов процедуру IPO на американській біржі в 2021 році. Взимку такий трюк провернув один із засновників PayPal Макс Левчин, який давно емігрував у США. Його кредитну компанію Affirm ринок теж прийняв тепло – зі стартових $12 млрд її капіталізація зросла до $42 млрд.

До чого тут Левчин? Важко підшукати більшу протилежність Запорожцю. Макс пробився в PayPal‑мафію завдяки підприємницькому духу і вмінню писати код, а потім зробив із себе ідеального управлінця – про його продуктивність у Долині ходять легенди. «Щодня я отримую близько 800 листів. Якщо до вечора я не відповів лише на сотню, день пройшов успішно»,– типовий його розклад.

Порівняйте із Запорожцем. «Я вирішив, що не хочу бути посереднім менеджером і поки залишуся хорошим програмістом»,– каже він. Його посада в GitLab зветься Engineering Fellow. Можна перекласти як висококласний вільний будівельник, який займається експериментальними функціями і розробками, а звітує лише перед CEO.

Робочий кабінет Запорожця – одна з кімнат у «двушці» у спальному мікрорайоні Качанівка. Найближча мета після IPO – піти на рік у відпустку і витратити час без оглядки на продуктивність. Йому до душі ідея поїздити Південною Європою і Азією. Запорожець цінує баланс між роботою і життям, любить гуляти і грати в комп’ютерні ігри.

Як він опинився біля витоків одного з найгарячіших стартапів 2021 року? Запорожець вважає за краще не говорити про особисте життя. Розповідає, що він з простої сім’ї і в дитинстві захоплювався «Зоряними війнами». Програмістом, а тим більше мультимільйонером, ставати не планував. Вступив до Харківського автодорожнього університету на кафедру технічної експлуатації автомобілів, де вивчав комп’ютерну діагностику і мріяв попрацювати в конструкторському бюро. Український автопром такої можливості надати не міг – світила кар’єра хіба що в автосервісі.

Запорожець захопився програмуванням: писав прості ігри для Windows, вступив до академії ШАГ – дітища підприємця Дмитра Карчевського. «Чи можна вважати мене найуспішнішим випускником українських комп’ютерних курсів? Я ж навіть не довчився, не отримав диплом – за першої‑ліпшої нагоди пішов працювати»,– жартує він. У 2011 році Запорожець, який навчався на четвертому курсі ХАДІ, влаштувався до аутсорсингової компанії Sphere Software. Її заснував у Чикаго харків’янин Леон Гінзбург. Професорський син, після школи він поїхав до Штатів, а потім повернувся в Україну за розробниками і наймав навіть студентів.

Там Запорожець і придумав свій проєкт. Аби ефективно писати софт, потрібен git‑репозиторій – каталог файлів, що дозволяє працювати над кодом одразу кільком програмістам, зберігати кілька версій і гілок розробки. Сьогодні git‑сервіси пропонують розміщувати файли у хмарі – так зручніше їх синхронізувати. Запорожцю цей варіант не подобався, клієнти вимагали, щоб дані зберігалися на їхньому сервері. Для цього потрібні ліцензії на застарілий або дорогий софт. З ідеї зробити просту альтернативу популярному тоді GitHub і з’явився GitLab.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Першу версію Запорожець написав разом із Валерієм Сизовим і опублікував 8 жовтня 2011 року. Це день народження GitLab. GitLab будувався як проєкт з відкритим вихідним кодом, що його Запорожець виклав на GitHub, із яким пізніше вступив у гостру боротьбу. Завантажити програму і навіть приєднатися до розробки міг кожен. «Я взагалі‑то і не шукав класичних користувачів, мені цікаві були саме розробники‑контрибутори», – розповідав пізніше Запорожець.

Що більше ускладнювався проєкт, то більше часу вимагав. Сизов, який допомагав будувати перші версії, з часом відійшов від активної участі – GitLab ніяк не монетизувався. Перетворити ідею на бізнес допоміг голландець Сібранді. Один із контрибуторів спільноти GitLab, він написав Запорожцю з пропозицією побудувати спільний бізнес.

У Сібранді були підприємницька жилка і стартовий капітал – раніше він заснував компанію з виробництва пілотованих субмарин U‑Boat Worx. У 2014 році вони зареєстрували GitLab B.V. і почали наймати людей. Сизов повернувся в компанію вже як просто розробник. У 2015 році поїхали в найвідоміший стартап‑акселератор, Y Combinator.

До стартап‑школи компанія підходила в хорошій формі – річний виторг наближався до $1 млн. Свого походження стартап ніколи не соромився. «GitLab відкрився не в технологічному інкубаторі, гаражі або квартирі на узбережжі Сан‑Франциско. Дмитро Запорожець створив GitLab зі свого будинку в Україні. «Це була будівля без водопостачання, але Дмитро відчував, що брак інструментів для спільної роботи – більша проблема, ніж його щоденні походи до водокачки», – описує історію компанії Сібранді в проспекті перед IPO.

Як GitLab навчився заробляти? Отримує доходи на консультаціях та налаштуванні, а також ліцензії для комерційного використання. Після того як у 2015 році стартап пройшов в Y Combinator, інвестори вишикувалися в чергу: GitLab отримав $1,7 млн за оцінки понад $13 млн. «Ці хлопці мають не лише чуття на хороший продукт. Вони мають ще й емпатію до розробників», – писав інвестор компанії Бен Лінг.

На момент розміщення GitLab залучив $414 млн в 11 раундах від пулу впливових інвесторів. Вклалися Khoshla Ventures, фонд Ештона Катчера і венчурний підрозділ Alphabet. Були й інші позитивні сигнали: влітку 2018 року Microsoft купила головного конкурента, GitHub, за $7,5 млрд. У 2020 році виторг GitLab становив $81 млн, а операційний збиток – $121 млн. У 2021 році компанія планує отримати $232 млн виторгу, але продовжить працювати в мінус. «Прибутковість – питання масштабування», – говорить інвестиційний менеджер фонду TA Ventures Роман Хомчук, вказуючи на активне зростання кількості «базових» клієнтів, які платять понад $5000 на рік. Із січня до липня 2021 року їхня кількість зросла з 2700 до 3600.

Крім репозиторіїв для роботи над кодом GitLab створив універсальну платформу, куди упаковані всі сервіси, корисні для розробки. Вона дозволяє планувати, створювати, перевіряти, упаковувати і публікувати продукти, а також моніторити їхній статус і забезпечувати захист даних. Вартість передплати – від $19 до $99 за користувача на місяць. Понад 380 компаній платять більш як $100 000 на рік.

Запорожець вбачає у розміщенні GitLab символізм (минуло майже 10 років від моменту запуску проєкту) і нову точку відліку, чекпоінт на ігровому сленгу. «Небагато компаній виходять на IPO, ще рідше це вдається зробити в терміни, які засновник озвучив, виходячи зі своїх побажань багато років тому»,– говорить він. На хвилі інвестиційного оптимізму GitLab торгується за мультиплікатором близько 65 до запланованого річного виторгу. Засновник упевнений, що компанія виправдає ці надії.

Коли буде знято заборону на продаж акцій (акціонери повинні дотримуватися її протягом 180 днів після лістингу), він продасть лише невелику частку. Куди витрачати – поки що не придумав. Венчурним інвестором Запорожець ставати не хоче. «[Інвестувати] заради грошей – ні, тільки щоб змінити світ», – каже він. Найбільше його турбують два сюжети – енергокриза та експансія людства за межі Землі. Ідеї черпає з улюбленої наукової фантастики. Нещодавно Запорожець прочитав «Завдання трьох тіл» Лю Цисіня: «Всередині проста ідея – якщо ми не розвиватимемося досить швидко, то програємо цивілізації, яка розвивається швидше».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

130 ідей для новорічних подарунків | 25 найрозумніших компаній України