Майкл Колборн працює на Bellingcat, і його завдання полягає у тому, щоб використовувати відкриті джерела для моніторингу праворадикального руху в Центральній і Східній Європі. Він написав замітку для The Guardian, у якій описав небезпечну діяльність цієї політичної групи. Forbes переклав матеріал.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Майкл Колборн спрямував увагу на Балкани, де сербські ультраправі підтримують криваве вторгнення Росії в Україну. Ці групи не просто намагаються обілити путінську війну, а й отримують допомогу від Росії для просування власних небезпечних ідей у Європі.
На бік Кремля стали найбільш деструктивні й загрозливі праворадикальні сили на Балканах. У квітні 2022-го тисячі сербів вийшли на вулиці Белграда для протесту проти рішення їхнього уряду підтримати відсторонення Росії від Ради ООН з прав людини через вторгнення Москви в Україну. Учасники протесту розмахували прапорами Росії і Сербії та вигукували слогани типу «Серби і росіяни – брати навік!».
Проросійський протест у Белграді, Сербія, 15 квітня 2022 року.
Протест у столиці Сербії організувала ультраправа група «Народний патруль» та її лідер Дамнян Кнежевич, який також зібрав кілька інших проросійських мітингів. Лише декілька тижнів по тому Кнежевич та інший лідер «Народного патруля» поїхали в Росію. Вони там провели тиждень на запрошення кількох російських медіа, одним із яких керує сумнозвісний шеф Путіна Євген Пригожин.
Проросійська риторика
Багато сербів переконані, що Росія давно виступає захисником Сербії та її інтересів, обидві країни мають словʼянське коріння, і обидва народи вважають, що Захід їх демонізує. Кнежевич стверджує, що Росію, як колись Сербію у Югославських війнах у 1990-х, несправедливо заклеймили як агресора – а вони ж просто намагаються захистити братній народ.
Кнежевич і його друзі заполонили соцмережі проросійською риторикою. Вони представляють себе найбільш відданими захисниками сербів від будь-якої зовнішньої загрози. Цей захист поширюється і на тих, хто, на їхню думку, також боронить сербів. Саме тому один аналітик регіону написав, що сербські ультраправі є джерелом «найбільш постійної і палкої підтримки» російського вторгнення в Україну.
Така підтримка – це не лише мітинги і протести. У травні цього року невелика неофашистська група «Сербська дія» виклала відео на свій YouTube-канал про те, як її члени зʼїздили до Санкт-Петербурга кілька місяців тому.
Члени цієї групи поїхали до Росії на запрошення «Російського імперського руху» (РІР), який Штати і Канада офіційно визнали терористичною організацією. На відео лідер РІР Денис Гарієв стріляє із пістолета і вихваляється тим, що навчає майже 1000 росіян на рік у навчальному центрі руху.
Лідер ультраправої сербської групи «Народний патруль» Дамнян Кнежевич (у центрі). Фото Getty Images
Наступного дня після виходу відео «Сербської дії» Кнежевич зʼявився на пресконференції у Санкт-Петербурзі. З ним був Олександр Лисов, голова Сербсько-російського культурного центру, якого звинуватили у погрозах росіянам, які живуть у Сербії і виступають проти Путіна, а також активіст «Молодої гвардії» – молодіжного крила путінської партії «Єдина Росія».
У цій пресконференції Колборна зацікавило не те, що сказав Кнежевич, а де вона проходила – в пресцентрі медійної компанії Patriot Media Group, головою наглядової ради якої є Пригожин. За словами «Народного патруля», Patriot Media Group – це одна із трьох медійних організацій, які запросили сербську групу в Росію (інші дві – RT, якій Кнежевич дав студійне інтервʼю, і «Комсомольська правда»).
У Bellingcat Пригожина, на жаль, дуже добре знають. Він – колишній засуджений і близький друг Путіна; США наклали на нього санкції, ФБР розшукує його за роль у втручанні Росії в американські вибори 2016-го. Він заробив мільярди на російських урядових контрактах і нібито контролює приватну військову організацію «Вагнер», яку повʼязують із численними воєнними злочинами в Африці й Україні.
Чим небезпечні ультраправі?
Було б помилкою ігнорувати відносини між сербськими ультраправими і Росією, вважаючи їх дрібницею чи не вартими уваги. Організації із захисту прав людини цього року вже попереджали, що екстремізм праворадикалів у Сербії саме на підйомі.
«ЄвроПрайд», міжнародний захід, присвячений ЛГБТ, який мав відбутися цього місяці в Белграді, вже зіткнувся із погрозами насильства від ультраправих, а президент Сербії Александар Вучич оголосив, що захід скасують.
У сусідній Боснії і Герцеговині, де націоналістичні конфлікти загрожують розірвати країну, вибори відбудуться у жовтні.
У Чорногорії, яка відʼєдналася від Сербії у 2006-му, теж скоро можуть пройти нові вибори. В країні все ще точаться суперечки про національну ідентичність між незалежними чорногорцями і самопроголошеними сербами, які хочуть тісніших взаємин із Сербією.
Напруга в Косові, яке проголосило незалежність від Сербії у 2008-му і в якому живе невелика громада сербів, становить найбільшу загрозу регіону. Зараз саме вдалий момент для ультраправих сербських груп, аби створити проблеми, якщо вони захочуть, а російські друзі зможуть протягнути їм руку допомоги.
Графіті неподалік університету в Косові, біля якого живуть переважно косовські серби, 2 вересня 2022 року. Фото Getty Images
І Росія із цим уже не бариться. Англомовна «документалка», яку нещодавно показали по RT, дає Кнежевичу та іншим праворадикалам платформу для безперешкодного вираження їхніх поглядів.
«Як Росія визволяє російський світ за допомогою денацифікації і демілітаризації, – каже Міша Вацич, ультраправий діяч, якого давно повʼязують із Вучичем і його правлячою Сербською прогресивною партією, – так і ми, серби, маємо право створити власний сербський світ за допомогою спеціальної операції».
Ігнорувати праворадикалів на Балканах означає нашкодити собі. Їхня ідеологія ґрунтується на тій самій зневазі і невдоволенні, які спричинили розкол Югославії і повʼязані із ним війни у 1990-х. Проте зараз вони знайшли людей у всьому світі, зокрема й у Росії, котрі готові заохочувати і підтримувати їх.
І така підтримка не буде безпрецедентною: Держдеп США нещодавно заявив, що знайшов докази того, що Росія з 2014-го витратила $300 млн на те, щоб вплинути на політиків та інших діячів по всьому світу.
Росія, може, і не розпалювала це багаття, але вона залюбки підкине у нього хмизу.
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
