Напередодні зустрічі Путіна і Трампа у Будапешті лідери ЄС намагаються зміцнити позиції України, готуючи нові фінансові й військові пакети допомоги та розширюючи санкції проти Росії. Як Коаліція охочих підтримає Україну та що їй заважає? Головне з матеріалу Politico
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Президент Росії Володимир Путін і президент США Дональд Трамп готуються зустрітися у Будапешті, і Європа реагує терміновим консенсусом. Після невдалого візиту президента України Володимира Зеленського до Білого дому 17 жовтня європейські лідери поспішають зміцнити позиції Києва, побоюючись, що на зустрічі Трампа й Путіна може бути узгоджено замороження конфлікту на невигідних для України умовах.
Європа змушує Путіна «платити» за агресію
Європейська стратегія базується на трьох ключових кроках: більше фінансування і зброї для України та рішення для удару по російській економіці через запровадження нових санкцій, кажуть Politico дипломати і посадовці.
Лідери європейських країн скликають Коаліцію охочих для координації додаткової допомоги. Прем’єр Великої Британії Кір Стармер анонсує позачергове засідання, щоб «паралізувати воєнну машину Путіна» і гарантувати, що Україна буде максимально сильна до, під час і після будь-якого перемир’я. Очікується виступ Зеленського на саміті в Брюсселі – особисто або по відеозв’язку, щоб мобілізувати підтримку.
Розмова між Путіним і Трампом несе ризик, що угода про замороження призведе до передачі частини українських територій. Тінь цього ризику посилює роль прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він неодноразово блокував санкції проти країни-агресора і підтримує контакти з Росією.
Європейські лідери побоюються, що Трамп знову може підтримати позицію Путіна й тиснути на Зеленського, змушуючи його погодитися на умови Кремля, навіть якщо це означатиме передачу Росії частини українських територій на сході. «Росія розуміє лише силу», – каже Кая Каллас, відкидаючи варіант мирної угоди з консервацією окупованих територій.
У Брюсселі не вірять у щирість намірів Путіна, пише Politico. Багато дипломатів переконані, що його пропозиція про нову зустріч із Трампом – це лише спроба затягнути час, поки Росія продовжує ракетні й дронові атаки по Україні.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово блокував санкції Європи проти Росії Фото Getty Images
Російські активи та компроміси
Одним із головних питань саміту ЄС стане план використати €140 млрд заморожених російських активів для створення репараційного кредиту для України. Йдеться про те, щоб спрямувати прибутки від цих коштів на фінансування українських потреб, а повернення активів Росії можливе лише тоді, якщо вона погодиться компенсувати воєнні збитки. Найбільше таких активів зберігається у Бельгії, і там побоюються, що їх вилучення може зашкодити репутації фінансової системи.
Кілька країн ЄС висловлюють занепокоєння, що цей крок може послабити довіру до євро, якщо не буде підтриманий США, Японією та іншими партнерами. У четвер, 23 жовтня, лідери Європи мають вирішити, чи офіційно доручити Єврокомісії підготувати юридичну базу для запуску «позики репарацій». Очікується, що бельгійський прем’єр Барт де Вевер погодиться на старт роботи, залишивши за собою право заблокувати документ пізніше, додає Politico.
Дипломати вважають, що цей крок посилить тиск на Путіна й дасть Україні гарантію фінансової підтримки на найближчі два-три роки. ЄС також готується ухвалити 19-й пакет санкцій проти банків і криптосервісів, які допомагають Росії обходити санкційні обмеження.
Словаччина досі стримувала рішення, побоюючись за скорочення постачання російського газу в країну, але, за словами дипломатів, компромісу із прем’єром Робертом Фіцо вже майже досягнуто.





Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.