Категорія: Світ
Дата: 26 січня 07:00

Словацький пазл. Що насправді потрібно Фіцо – російський газ, військові замовлення і щасливі фермери. На що погодиться Україна?

Марко Сировой

Forbes

5 хв читання

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який повернувся до влади після жовтневих виборів та виступає проти членства України в НАТО, вперше приїхав до Ужгорода на зустріч із прем’єром України Денисом Шмигалем. Говорили про постачання зброї, імпорт зерна, транспортування газу та вступ України в ЄС і НАТО. Про що домовились (а про що – ні)?

Лідер словацької партії Smer-SD Роберт Фіцо вміє дивувати. Попри неоднозначне політичне минуле, він переміг на дострокових парламентських виборах у Словаччині. А 25 жовтня 2023 року став новим премʼєр-міністром країни.

Це вже четверта каденція Фіцо на посту премʼєра Словаччини. 2018 року він пішов у відставку через протести, які відбувалися після вбивства журналіста Яна Куцяка. Тоді здавалося, що назавжди.

Але у жовтні 2023-го його партія Smer-SD перемогла на парламентських виборах, експлуатуючи критику влади, економічні труднощі у Словаччині, антиамериканські та антиукраїнські гасла. Фіцо уклав коаліційну угоду з колишнім партнером Петером Пеллегріні та словацькими націоналістами SNS. І повернувся у прем’єрське крісло.

Не дати Україні жодного патрона – одна із найскандальніших обіцянок у передвиборній програмі Фіцо. Напередодні зустрічі з Денисом Шмигалем він укотре поставив під сумнів суверенітет України через «вплив США» та пообіцяв блокувати її вступ до НАТО.

Справжньої війни в Києві немає, заявив словацький премʼєр. Та вказав, що не вірить у воєнну перемогу: росіяни, на його думку, не підуть з Криму і Донбасу, тож має бути якийсь компроміс.

Зустріч зі Шмигалем

Попри нещодавні заяви Фіцо, тон зустрічі зі Шмигалем був зовсім інакшим. «Хочу подякувати панові Шмигалю за те, що, попри розбіжності в поглядах, ми змогли обмінятися думками в конструктивній і дружній атмосфері», – сказав він.

Це типово для Фіцо, каже Дарина Малова, професорка політології в Університеті Коменського у Братиславі та викладачка Болонського університету. «Його риторика розрахована на виборців, – пояснює Малова. – Коли йдеться про рішення, він поводиться як прагматик».

Саме на «новому прагматизмі» наполягав на переговорах Денис Шмигаль. Що з цього вийшло?

Зброя – just business

З початку повномасштабної війни Словаччина грала роль локомотива: першою давала системи ППО (єдину свою батарею С-300) та бойові літаки (всі 13 своїх МіГ-29). Разом з іншим озброєнням – майже на $670 млн, казав Шмигаль.

Більше постачань Україні зброї зі словацьких складів не буде, казав у листопаді 2023-го міністр оборони Словаччини Роберт Калиняк. Можливості для цього практично вичерпані, пояснював головний партнер Фіцо по коаліції Пеллегріні.

«Словаччина віддала практично все», – підтверджує Шмигаль.

Після переговорів в Ужгороді Фіцо повторив цю тезу. Але є нюанс.

У листопаді Фіцо пообіцяв не перешкоджати словацьким компаніям постачати Україні зброю за контрактами. Зокрема й державними. Він підтвердив це й на зустрічі зі Шмигалем.

Комерційна співпраця стосується мінімум трьох проєктів:

самохідні гаубиці Zuzana 2 – контракт на 16 одиниць, який оплачується Данією, Німеччиною та Норвегією;
майже 100% виробництва боєприпасів словацької ZVS Holding законтрактовані на наступні два-три роки для України, розповідав Politico ексміністр оборони Словаччини Ярослав Надь;
у Міхаловце, поблизу кордону з Україною, діє хаб німецької оборонної компанії KMV з ремонтування зброї ЗСУ: РСЗВ Mars II, гаубиці PzH 2000 та системи ППО Gepard. Хаб може бути розширено, заявили Шмигаль та канцлер Німеччини Олаф Шольц після переговорів із Фіцо.

Такі постачання економічно важливі для уряду – це робочі місця, податки, впливовість збройового лобі, пояснює словацький аналітик Месежников. «Інакше акціонери збройних словацьких компаній тиснули б на Фіцо», – додає Малова.

Премʼєр також пообіцяв надати Україні як частину гуманітарної допомоги дві машини розмінування «Божена-4». Їх використовуватимуть на деокупованій Херсонщині, пояснив Шмигаль. Словаччина також постачатиме нам інженерну техніку для будівництва оборонних рубежів, додав прем’єр.

Геополітика – роль Словаччини в ЄС, НАТО та «формулі миру»

Словаччина не блокуватиме схвалення програми ЄС Ukraine Facility на €50 млрд на саміті 1 лютого, заявив після переговорів Шмигаль. Словацький прем’єр підтвердив це на пресконференції з Шольцем.

Фіцо також підтримав прагнення України до вступу ЄС та пообіцяв ділитися досвідом Словаччини на цьому шляху. Але проблеми можуть виникнути із відкриттям окремих розділів переговорів, наприклад стосовно агропродукції та логістики, каже Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії.

Втім, Фіцо наголосив, що наклав би вето на вступ України до НАТО. Його аргумент – щоб не було «поширення війни до світових масштабів».

Фіцо легко грати на цій темі та «рятувати від третьої світової» словацьких виборців, каже Тужанський. «Класика для популіста – обіцяти заблокувати те, що не відбувається», – пояснює він.

Також Словаччина підтримала «формулу миру» Володимира Зеленського, йдеться у спільній заяві Фіцо та Шмигаля. Хоча Фіцо заявив, що вважає її нереалістичною. «Не вірю у воєнне розвʼязання цього конфлікту, – пояснив він. – Тому мій уряд підтримає будь-який мирний план».

Економіка. (Не)поступки щодо газу і зерна та транскордонна інфраструктура

2024-й – рік закінчення контракту між «Нафтогазом» і «Газпромом» на транзит російського газу через Україну. Ця тема викликала найбільші протиріччя в заявах прем’єрів. Транзит через Україну, ймовірно, продовжиться, сказав Фіцо у відеозверненні після зустрічі.

Україна не має наміру укладати нові контракти з російським газовим монополістом, але Київ може говорити про використання своєї газотранспортної мережі з країною – членом ЄС, заявили «Інтерфакс-Україна» у пресслужбі Кабміну.

Потенційне продовження транзиту російського газу може розцінюватись як поступка України, що пом’якшує риторику Фіцо та робить його більш договороздатним у політичних питаннях.

Також Україна отримала важливу пропозицію від словацького нафтопереробного заводу Slovnaft (дочірної компанії угорської MOL) – деталі будуть згодом, повідомив Шмигаль. (Детальніше читайте тут.)

Розвиток транскордонної інфраструктури був важливим питанням для обох країн і за попередніх урядів, і до великої війни. Тому обійшлося без розбіжностей. Фіцо та Шмигаль домовилися, що країни пришвидшать реконструкцію електричного інтерконектора «Мукачеве – Вельке Капушани».

Також обидві сторони зацікавлені побудувати євроколії від Ужгорода до Ганіски-при-Кошице, домовилися про варіант залізничного сполучення Київ – Кошице та модернізацію прикордонного переходу «Ужгород – Вишнє Німецьке» з обох боків.

Вирішити все не вдалося. Прем’єри не дійшли згоди про зняття заборони на імпорт українського зерна до Словаччини, що триває з 16 вересня 2023-го.

«У цьому питанні я радше песиміст», – каже словацький аналітик Месежников.

Фіцо не дуже вільний у своїх діях, додає політологиня Малова. «Його позиція залежить від організацій, які представляють сільськогосподарську промисловість Словаччини, – пояснює вона. – Зняття заборони може створити внутрішню опозицію Фіцо». Словацький премʼєр розуміє це і не буде втретє ризикувати посадою заради реверансів Україні.

Матеріали по темі