Карикатура на Сі Цзіньпіна /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Китай не хоче бути в клубі вигнанців разом із Росією. Як країна намагається повернути друзів і оздоровити економіку. Розбір Financial Times

Китай запроваджує зміни через низку економічних, соціальних та міжнародних проблем, які досягли критичного рівня. Фото Getty Images

За хаотичним виходом Китаю з жорстких карантинних заходів ховаються фундаментальні зміни в економічній та міжнародній політиці. Financial Times поспілкувався з китайськими чиновниками й експертами про причини таких змін, якими вони будуть та наскільки високі їхні шанси на успіх. Forbes вибрав головні факти з матеріалу.

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

За словами чиновників та радників, до змін Китай підштовхнув комплекс економічних, соціальних та міжнародних проблем, які досягли критичного рівня.

З економічної точки зору, основна мета – це відновити активне зростання китайської економіки, яка демонструє сповільнення. Крім того, необхідно покращити життя мільйонів китайських селян, стабілізувати ринок нерухомості, який шкутильгає, і розібратися з кризою, яка охопила фінансові справи місцевих урядів.

З дипломатичної точки зору, головна мета Китаю полягає в поліпшенні відносин із деякими західними країнами, адже Пекін на міжнародній арені часом відчуває ізоляцію. Основна увага буде спрямована на Європу, бо її суттєво зачепила війна Росії в Україні – війна, яку Пекін так і не засудив.

Недовіра до Москви

Перше, що перегляне Китай у своїй міжнародній політиці, так це переваги відносин із Москвою. За словами деяких китайських чиновників, Китай тепер розглядає ймовірність програшу Росії Україні, який може перетворити країну-агресора на «незначну силу» на світовій арені.

А інші чиновники навіть говорять про недовіру до самого Путіна, адже, сказали пʼятеро співрозмовників видання, Москва нібито не попередила Пекін про повномасштабне вторгнення.

Володимир Путін і Сі Цзіньпін /Getty Images

Пекін на міжнародній арені часом відчуває ізоляцію через продовження близьких відносин із Росією, яка розпочала повномасштабну війну в центрі Європи. Фото Getty Images

Такі слова дещо суперечать враженню, яке справила спільна заява Китаю і Росії від 4 лютого. Тоді після зустрічі Сі і Путін сказали, що «немає меж китайсько-російській співпраці…немає заборонених зон».

Стенографії зустрічі між Сі та Путіним немає, тому важко точно сказати, хто і що говорив. Але один урядовець стверджує, що Путін сказав лише таке: «Росія не відкидає можливості вживання будь-яких заходів, якщо українські сепаратисти нападуть на російську територію і спричинять гуманітарну катастрофу». Тобто Китай буцімто розраховував на обмежену військову операцію, а не повномасштабне вторгнення.

На підтримку необізнаності Китаю, кажуть китайські чиновники, свідчить пониження Ле Ючена, який на момент вторгнення був віцеміністром міжнародних відносин і головним знавцем Росії. Ле, якому пророкували посаду міністра закордонних справ, тепер працює заступником Національної адміністрації з питань радіо і телебачення, бо не «прочитав» Росію.

Хай там що б насправді не говорив Путін Сі, китайські дипломати у відносинах з Європою дотримуються однієї риторики: Пекін не знав про намір Москви влаштувати повномасштабне вторгнення. Про це розповіли китайські та європейські дипломати.

Це один зі способів Китаю покінчити зі своєю частковою ізоляцією з боку країн Європи. Але, як кажуть китайські та європейські чиновники, головна ставка у відновленні відносин з Європою робиться на іншу риторику: Китай готовий використати свою близькість до Кремля, щоб утримати його від використання ядерної зброї.

Також Пекін нібито заявляє про готовність допомагати у відбудові України.

Китай усвідомив, що погіршив відносини з надто великою кількістю важливих для нього країн. «Це особливо стосується розвинених держав, які досі залишаються головними торговими й економічними партнерами Пекіну», – пояснює Жан-Пʼєр Кабестан, експерт з питань Китаю у Баптистському університеті Гонконгу.

«Тому Пекін з усіх сил намагається налагодити взаємини з ключовими європейськими країнами – Німеччиною, Францією, Італією та Іспанією, а також з Японією, Південною Кореєю, Вʼєтнамом та іншими союзниками Штатів», – додає Кабестан.

Перезапуск дипломатії працює

Схоже, що перезапуск дипломатичних відносин з Європою діє. У листопаді Олаф Шольц і Шарль Мішель, президент Європейської Ради, побували з офіційними візитами в Пекіні. Цього ж року до Піднебесної мають навідатися Емманюель Макрон і премʼєрка Італії Джорджіа Мелоні.

Сі Цзіньпін і Олаф Шольц /Getty Images

Пекін з усіх сил намагається налагодити взаємини з ключовими європейськими країнами. Фото Getty Images

Макрон, як і Шольц, виступає проти «розлучення» з Китаєм, а надія на допомогу Сі в стримуванні Москви грає на користь Пекіну.

За словами Дін Чуна, директора Центру європейських досліджень в Університеті Фундань, китайсько-європейські відносини демонструють покращення, але на прорив сподіватися не варто.

Дійсно, є й ті, хто скептично налаштований щодо таких метаморфоз Китаю. Чиновники ЄС та інших урядів продовжують нарікати на підтримку Китаєм війни Путіна і небажання Сі натиснути на російського президента, щоб той зупинив війну.

Крім того, залежність Європи від російських енергоресурсів, яку розкрила війна, змусила остерігатися іншої кабали. ЄС – найбільший торговий партнер Китаю, особливо в категорії сировини та технологій.

У приватному документі, який дипломатичний підрозділ ЄС розіслав країнам-членам, присутній заклик до жорсткості у відносинах із Китаєм. Один брюссельський урядовець каже, що основна думка документу полягає в тому, що «відносини з Пекіном повинні ґрунтуватися на економічній і політичній конкуренції».

Економічні питання

Пріоритетом для Китаю все ж буде врегулювання економічних питань, але в уряді вважають, що з цим особливих проблем не буде. Там очікують, що з економічними негараздами, які спричинив COVID, вони розберуться за кілька місяців.

Хан Венсю, провідний чиновник Центральної комісії з фінансових та економічних справ Китаю, заявив, що в другій чверті року економіка буде покращуватися в «прискореному темпі». Він зазначив, що уряд приділятиме особливу увагу ринку нерухомості й споживчим витратам.

Аналітики трактують ці слова чиновника як ознаку того, що Пекін планує стабілізувати ринок нерухомості цього року, продажі якої впали на 28,4% минулого року. Крім того, уряд оголосив про 16 заходів підтримки ринку нерухомості, а державні банки пообіцяли видати близько $256 млрд кредитів конкретним забудовникам.

Інфографіка ВВП Китаю /джерело Financial Times

Основна мета Китаю полягає в тому, щоб відновити активне зростання своєї економіки, яка демонструє сповільнення ось уже 10 років. Фото джерело Financial Times

Якщо говорити про ВВП Китаю цього року, то тут немає єдиної думки. МВФ прогнозує зростання 4,4%, провідні китайські економісти кажуть про 6% або більше, а ще кілька економістів очікують побачити зростання понад 5%.

Для споживачів Пекін планує досягти «спільного процвітання», збільшивши кількість людей із «середнім доходом».

За словами Енді Ротмана, інвестиційного стратега фонду Matthews Asia, загальна сума на рахунках китайських родин виросла на 42%, до $4,8 трлн, від початку 2020-го. Це зумовлено жорстким карантином, який не давав китайцям багато можливостей для витрат. Очікується, що після зняття суворих обмежень значна кількість цих коштів оживить споживацький ринок.

Інвестори, схоже, вірять у те, що Китай на шляху до економічного одужання. Так, гонконгський індекс Hang Seng впевнено відновлюється після падіння в прірву в жовтні минулого року.

Але не всі такі оптимісти – все через хаотичний вихід країни з локдауну. «Враховуючи хвилі COVID, найменші інвестиції за останні 10 кварталів і зриви замовлень, впевнене одужання у першому кварталі року є малоймовірним», – вважає Дерек Сізорс, головний економіст дослідницької компанії Beige Book.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні