Рецесія, боргові пастки та політичні ігри – макроекономічна та політична ситуація у головних країн-донорів України не найкраща. А в бюджеті України закладено $41 млрд зовнішнього фінансування. Які перспективи отримання Україною цієї міжнародної допомоги? Розповідає Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times
На старті 2023 року багато міжнародних економістів та експертів прогнозували входження розвинених економік у рецесію. Це додавало песимізму щодо обсягу міжнародної та військової допомоги Україні з боку західних партнерів. Проте глобальна економіка завершує рік з темпом 2,7% (проти очікувань 2,1% на початок року), а рецесія зафіксована лише в Німеччині.
Зараз очікування на 2024 рік знову песимістичні. Зростання світового ВВП прогнозується на рівні 2,4%, сильне сповільнення очікують у ЄС, Великій Британії та США. До того ж наступний рік – період парламентських і президентських виборів у багатьох країнах. За таких передумов питання міжнародної підтримки України надзвичайно актуальне.
Розглянемо економічні аспекти підтримки України з боку наших партнерів.
Ситуація у світовій економіці
Згадаємо лютий 2023-го, коли пройшов рівно рік від переходу глобальних центральних банків з м’якої стимулюючої політики (як реакції на падіння економіки через COVID-19) до жорсткої та стримуючої політики (як реакції на високу інфляцію та надприбутки корпорацій).
Облікова ставка ФРС США на той момент зросла з 0,25% до 4,5%. Саме в лютому світ побачив перші великі банкрутства банків у США та Європі з часів Lehman Brothers. І всі аналітики, які передбачали рецесію у 2023 році, підтвердили свою правоту.
Проте центробанки знову стали на захист будь-яких економічних проблем. Проблемні банки були підтримані у США багатомільярдною порцією ліквідності. А центральний банк Швейцарії дозволив поглинути проблемний Credit Suisse його вічним конкурентом UBS та ще й де-юре профінансував цю угоду. Ринки, корпорації та населення отримали нові стимули, і економіка знову запрацювала.
На сьогодні відсоткові ставки у світі досягли свого максимуму. В США – 5,5%, у ЄС – 4,5%, у Великій Британії – 5,25%, у Польщі – 5,75%. При цьому високу інфляцію поборено, низький рівень безробіття збережено, а економічний розвиток продовжено. Можна стверджувати, що центральні банки навчилися вміло управляти пропозицією грошей в економіці та правильно реагувати на зміни в кон’юнктурі. Ця теза доречна і в контексті дій Національного банку України.
Є, звісно, накопичені проблеми, які так і не були розв’язані у 2023 році. Саме тому на 2024-й прогнози щодо глобальної економіки досить стримані.
Річ передусім у борговій пастці, в яку себе загнали США, Італія, Греція, Франція, Бразилія, Японія та інші. У цих країнах рівень боргу до ВВП перевищує 100%. За поточних процентних ставок у 4–6%, наприклад, вартість обслуговування боргу в США досягла $1 трлн. Таке фінансове обтяження підігріває температуру обговорення бюджету на 2024 рік в парламенті США, від чого страждає й Україна.
У Європі, окрім зміни парадигми функціонування кредитного ринку (в ЄС протягом 10 років відсоткові ставки були від’ємними), назріла структурна проблема залежності національних економік від зовнішнього енергетичного ресурсу та експортного потенціалу.
Німеччина відчула ці проблеми першою – в країні зафіксована рецесія. Слабкість відчуває на собі й економіка Великої Британії, де торгові відносини з материковою Європою залишаються напруженими після Brexit.
Враховуючи зазначене, тривалість утримання високих відсоткових ставок у світі може бути короткою. Пом’якшення монетарної політики уже спостерігається в Польщі, Бразилії, Угорщині та Україні.
У контексті світової економіки варто виділити окремим питанням політичний аспект. У 2024 році відбудуться парламентські вибори в ЄС та окремо в Австрії, Бельгії, Німеччині, Індії, Ірані, а також вибори президента в США, Росії, Тайвані та сусідніх Молдові, Румунії, Словаччині.
У багатьох країнах питання України буде використано в політичних цілях. Така ситуація, звісно, може вплинути на обсяг військової та фінансової підтримки.
Ситуація в Україні
Економіка України, всупереч постійним терористичним ракетним атакам з боку Росії, майже двом рокам повномасштабної війни та еміграції населення, швидко відновлюється. За підсумками 2023-го, реальний ВВП, за оцінками Capital Times, виросте на 5,1% з подальшим зростанням в межах 3–4%. Така динаміка набагато вища за очікування МВФ чи Світового банку, що свідчить про стійкість економіки України та високий потенціал, попри воєнний стан.
Від початку повномасштабного вторгнення держава Україна отримала значну фінансову підтримку від міжнародних партнерів. Це дало змогу Україні наростити обсяг державних видатків з $55 млрд у 2021-му до $82 млрд у 2022 році та до $98 млрд за підсумками 2023-го.
Частка державних видатків в ВВП при цьому зросла з 27% до 54%. Тобто державні видатки, а саме оборонний бюджет, став основою відновлення національної економіки. І цей тренд продовжиться.
Оборонний бюджет став основою відновлення національної економіки
Значення міжнародної фінансової підтримки для України важко недооцінити. Саме підтримка партнерів дала змогу підтримати економіку, забезпечила нарощування золотовалютних резервів НБУ, стабілізувала ситуацію на валютному ринку та уможливила фінансування соціальних сфер.
Щодо військової допомоги, то з 24 лютого 2022 року до 1 грудня 2023-го Україна отримала військову допомогу на суму понад $100 млрд. Основними донорами стали США ($49 млрд) і ЄС ($48 млрд). Очікується, що у 2024 році обсяг військової допомоги перевищить $50 млрд.
Далі передбачаю зміну формату підтримки України, зокрема через збільшення обсягів власного військового виробництва, створення спеціалізованих оборонних фондів тощо.
Якщо подивитися на плани фінансування оборони у розрізі країн, то загальні видатки України з урахуванням допомоги можуть становити $93 млрд. За цим показником Україна входить до п’ятірки країн за обсягом оборонного бюджету. Проте це все одно менше за видатки нашого ворога.
Загальні видатки України з урахуванням допомоги можуть становити $93 млрд. За цим показником Україна входить до п’ятірки країн за обсягом оборонного бюджету
Що у підсумку
Монетарна політика центральних банків останні 15 років і боротьба з інфляцією з 2022-го призвели до рекордних боргів у розвинених країнах, більшість з яких виступають донорами України як у фінансовому, так і військовому аспектах. Така ситуація впливає на спроможність політиків напередодні парламентських і президентських виборів у Європі та США домовитися між собою щодо подальшої підтримки України.
Додає невизначеності й ситуація на Близькому Сході й Тайвані. Зростання геополітичних ризиків змушує країни збільшувати видатки на оборону, тим самим ще більше загострюючи питання фінансування соціально важливих та суспільних ініціатив. Це позначається на рейтингах політиків при владі та підтримці населенням виділення допомоги Україні.
Проте залучити необхідні $35–40 млрд фінансової допомоги протягом 2024 року Україні цілком реально. Питання лише в таймінгу цих надходжень.
Щодо військової підтримки, то план надходжень техніки та озброєння не покриє всі можливі потреби України. Ворог паралельно нарощує свою потужність швидшими темпами. Тому внутрішні процеси та внутрішнє виробництво в Україні мають стати пріоритетом. Сюди ж варто направляти основні інвестиції та спонукати банки до погодження виділення кредитів інноваційним defense-tech компаніям.
2024 рік не буде простим. Та варто постійно пам’ятати про основну мету – бути вільними та щасливими в нашій рідній Україні. До перемоги!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
