Контрнаступ ЗСУ, про який говорили не один місяць, не дав бажаних результатів, а Росія надалі продовжує окуповувати українські землі й тероризувати українців. Ймовірно, обрана ЗСУ стратегія, швидкість підготовки українських солдатів країнами-партнерами та відсутність усього критично важливого для успішного наступу військового обладнання призвели до того, що війна навряд чи закінчиться наступного року. The New York Times поговорила з американськими та українськими чиновниками, які розповіли про пошуки нової стратегії для ЗСУ в умовах, коли фінансова і військова допомога США Україні під великим питанням. Forbes переказує головне з матеріалу
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Військові лідери США та України намагаються знайти нову стратегію для ЗСУ щодо ведення війни проти Росії, розповіли українські та американські чиновники газеті NYT. Застосувати її вони сподіваються вже на початку 2024 року, і вона має збільшити шанси України на успіх і підтримку країн-партнерів.
Проте в українських і американських військових кардинально протилежні погляди на те, що має робити українська армія. Американці віддають перевагу консервативній стратегії, закликаючи українців окопатися на своїх територіях і нарощувати збройний арсенал і чисельність армії впродовж року. Українці хочуть йти в наступ на землі або за допомогою далекобійних ударів, сподіваючись утримувати увагу світу.
Американські посадовці наголошують на нагальності ситуації: без нової стратегії та додаткової фіндопомоги Україна може програти. Вони кажуть, що українські лідери до кінця не усвідомлюють, що нова допомога США зовсім не гарантована. Проблемою також є нереалістичні очікування української сторони щодо того, що саме партнери можуть надати. Так, вона просить мільйони боєприпасів із західних запасів, яких просто не існує.
Нова стратегія війни
США вважають, що для України буде краще взяти на озброєння стратегію «тримай і будуй», тобто закріпитися на теперішніх територіях і нарощувати виробництво власної зброї протягом 2024-го. Так Україна буде більш самодостатньою в питанні озброєння і зможе дати відсіч будь-яким новим наступам Росії.
А кінцева мета полягає у тому, щоб наростити таку міць, яка змусить Росію до переговорів наприкінці наступного року чи у 2025-му.
Українські ж військові розглядають стратегію, яка ґрунтується на успішних ударах по Криму цієї осені. Вони хочуть розхитати впевненість ворога, атакуючи критичні для російської воєнної машини обʼєкти.
Американці бояться, що без зміни стратегії 2024-й перетвориться на 1916-й, рік Першої світової війни із найбільшою кількістю втрат серед солдатів. Контрнаступ 2023-го будувався навколо ідеї перетворити українську армію за образом і подобою американської. Але старші американські чиновники брали до уваги ідеї України, такі як удари по Криму, і вважають, що вони будуть корисними й наступного року.
Генерал Крістофер Каволі, один із головних командувачів американських сил у Європі, і генерал-лейтенант США Антоніо Аґуто, який керує підтримкою України з бази в Німеччині, почали проводити більше часу в Києві, координуючи дії українських колег.
Згаяний час
NYT пише, що спочатку стратегія 2023 року йшла непогано, й українці мали деякі успіхи. Так, у селі Роботине ЗСУ вдалося майже пробити першу лінію російської оборони й вони збиралися йти далі. Але захист Росії виявився сильнішим, ніж оцінювали Штати.
Річ у тім, що поки США і союзники готували українських військових для контрнаступу, росіяни окопалися і підготувалися до оборони. Американські й українські стратеги не усвідомлювали справжній рівень активізації оборонних заходів Росії, тому українські сили готувалися до меншого опору, ніж він був насправді.
А росіяни підготувалися серйозно: величезні мінні поля, які востаннє бачили в часи Корейської війни, і потужний флот дронів різних спеціалізацій уповільнили, а потім і зупинили просування ЗСУ.
Не допомагало і те, що американці й українці хотіли проводити наступ за різними напрямками. Українські чиновники, серед яких і президент Володимир Зеленський, вирішили, що події на східних територіях важливіші, тому контрнаступ має бути там. Американські ж посадовці надавали більше стратегічне значення Півдню, а саме коридору, що зʼєднує окуповані території на Сході України і Крим.
Але, на думку українців, тамтешня оборона ворога була міцнішою, а спроби прорватися щільно замінованими полями призведуть до великої кількості жертв серед українських солдатів. Тож було вирішено розпорошити українські війська між двома напрямками, що і завело бойові дії у глухий кут.
Українські військові кажуть, що на нереалістичні очікування страждають й американці: союзники хотіли, щоб українці показали блискучі результати тоді, коли в них не було прикриття з повітря для наземних військ. Американський аналітик Ерік Чарамелла з Фонду Карнеґі за міжнародний мир згоден із тим, що критика з боку українців частково виправдана.
Всі згодні, що атаки по Чорноморському флоту Росії у Криму були хорошим досягненням для країни без власного флоту. Та, на жаль, це не привело до повернення українських територій.
Підготовка вже триває
Минулого тижня генерали Каволі та Аґуто зустрілися із двома топчиновниками України, щоб у загальних рисах обговорити стратегію наступного року.
Жоден зі співрозмовників NYT не погодився розкрити деталі розмов чи нового плану, але всі вони наголосили на критичній необхідності зміни динаміки. Адже що довше війна буде у глухому куті, то складніше буде заручатися додатковою допомогою США, вважають аналітики.
Американська підтримка, без перебільшення, вкрай важлива, а якщо її не буде, війна буде зовсім іншою.
Американські посадовці кажуть, що ЗСУ не потрібно відвойовувати усі окуповані росіянами території, щоб виграти війну. Кількох стратегічних і символічних перемог, а також серйозного зміцнення обороноздатності України може бути достатньо, щоб у Києва була сильна позиція у мирних переговорах, до яких неминуче почнуть закликати.
Американські чиновники намагаються підготувати українців до того, що якщо Конгрес і ухвалить додаткову допомогу, то вона навряд чи буде такою самою, як у два попередніх роки.
Майкл Кофман із Фонду Карнеґі наполягає на тому, що ЗСУ треба робити акцент на кмітливості та ефективності. Якщо Україна і Захід добре та правильно підготують довгострокову стратегію, перевага знову може повернутися до України, вважає аналітик.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.