Росія фактично розрізала український плацдарм на лівому березі Осколу та не шкодує бронетехніки для атак на Купʼянськ. Чи є шанси втримати місто
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Від початку осені армія Росії наблизилася до Куп’янська на відстань до 5 км і дійшла до берега річки Оскіл південніше міста.
Куп’янськ географічно схожий на Київ. Місто розташоване на правому березі на пагорбах, але має і лівобережну частину – Куп’янськ-Вузловий. Останній є великим залізничним вузлом, що веде одразу в п’яти напрямках.
Харківська обласна адміністрація ще 15 жовтня оголосила обов’язкову евакуацію цивільних із Куп’янська та трьох прилеглих громад. Військова ситуація погіршується, місцева влада не може забезпечити опалювальний сезон, надання електроенергії та гуманітарної допомоги, пояснював голова ОВА Олег Синєгубов.
«Фронт рухається в обидва боки», – сказав про ситуацію під Куп’янськом президент Володимир Зеленський на зустрічі із журналістами 21 жовтня.
Що може допомогти Куп’янську уникнути долі Авдіївки, Бахмута чи Вугледара?
Мета – розрізати плацдарм за Осколом
Лівобережний плацдарм Сил оборони відмежовує від західніших частин Харківщини річка Оскіл.
Ворог атакує одразу з півночі, півдня та сходу. Але основний вектор атак – село Кругляківка, розповідає Антон «Бандерас» Шмагайло, командир першої ударної роти батальйону ударних БпАК «Ахіллес» 92 ОШБр, яка тримає оборону на берегах Осколу. Мета – розсікти український плацдарм на лівому березі ріки.
Росіянам частково вдалося це зробити, каже він. Під час механізованого накату окремі частини армії РФ зайшли у Кругляківку.
На мапі DeepState узбережжя села вже вказане сірою зоною.
Кругляківка, куп’янський напрямок і плацдарм Сил оборони на лівому березі Осколу Фото Deep State Map
У Кругляківку зайшла невелика група ворожої бронетехніки та залишила там піхотинців, каже підполковник Юрій Обиход, начальник секції підготовки 1-ї президентської бригади оперативного призначення НГУ «Буревій», яка теж боронить Куп’янщину.
«Зараз піхотинці Сил оборони намагаються відновити втрачене і закрити питання цього нібито прориву, – каже він. – Труднощі є, але поки не критичні».
Тактика росіян: штурм бронетехнікою і піхота
На куп’янському напрямку Росія використовує багато бронетехніки, каже Бандерас. Головну роль грає перша танкова армія РФ, що має три танкових дивізії, розповідає він. Штурми чотирьох–шести одиниць бронетехніки відбуваються регулярно.
Типова тактика росіян виглядає так. Спершу російська піхота «промацує» українські бойові порядки, розповідає Обиход. Якщо вдалося захопити дві–три позиції – йде механізований накат. До шести одиниць техніки відвертають увагу, а за годину може сунути нова колона – до 10 одиниць.
У голові колони – добре захищений танк із мінним тралом, зазвичай Т-80, додає Бандерас. Танк «пробиває» дорогу, а за ним їдуть БМП або МТЛБ з піхотою. «Якось із однієї БМП «висипалося» 15 росіян. Це був рекорд», – пригадує Обиход.
Найбільш масштабними поки були дві атаки:
- 26 вересня ворог зібрав понад 50 одиниць бронетехніки та намагався прорватись у тил до Кругляківки та Ківшарівки, пригадує він. Батальйону «Ахіллес» вдалося знищити і пошкодити 40 одиниць техніки – бій йшов майже три доби.
- 19 жовтня ворог під прикриттям дощу й туману зібрав механізовану колону з 17 одиниць бронетехніки та вдарив у напрямку Кругляківки. Батальйон знищив 14, але ворогу все ж вдалося частково заскочити в село, каже Шмагайло.
Ускладнює роботу адаптація російської бронетехніки для захисту від FPV-дронів. Майже всі танки зараз мають модифікацію «черепахи», розповідає Шмагайло. Суцільно обшиті металевими листами, згори мають додаткові гумові чохли та обвішані системами РЕБ настільки, що на танк встановлюють додатковий генератор для їхнього живлення.
«Долетіти до такого танка, влучити і пробити – ще той квест, – розповідає військовий. – Вразливих зон практично немає». Але батальйон адаптується до протидії ворога та вражає цілі, запевняє він.
Ускладнена логістика ЗСУ
Мости через Оскіл були зруйновані ще у 2022 році. Логістика на напрямку важка, каже Бандерас.
Українські військові зводять мобільні переправи, але ворог підтягує тактичну авіацію, пояснює військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Ворог навчився виявляти переправи та бити по них керованими авіабомбами.
«Противник виявляє понтонну переправу, і за пів години вона вже знищена», – каже Обиход. Але навіть попри удари авіації, військові логісти працюють на повну – підрозділи та евакуація забезпечуються, запевняє нацгвардієць.
Розбомблений міст, що з’єднує Куп’янськ і Куп’янськ-Вузловий Фото Getty Images
Покращити ситуацію могло б посилення ППО сухопутних сил, щоб не підпускати російські літаки на пускові рубежі, додає він.
«Ми досі не маємо від партнерів достатньо інструментів, щоб протидіяти російській тактичній авіації», – констатує Коваленко.
Як втримати Куп’янськ
До кінця року росіяни можуть вийти на межі Купʼянська з півночі, каже Коваленко. Але зараз місто не є пріоритетом армії РФ, вважає він: «Першочергові для ворога – Курахове – Покровськ, а Куп’янськ можуть відкласти на 2025-й».
Загроза втрати у 2024-му лівобережної частини міста та станції Куп’янськ-Вузловий ймовірна, вважає Бандерас. Особливо якщо росіяни збільшать ресурси для захоплення і використають переваги в бронетехніці, артилерії та авіації.
Куп’янський напрямок Фото Deep State Map
Чи означатиме такий сценарій, що Росія зможе використати залізничний вузол для військової логістики? Ні – для цього ворогу потрібно відкинути українські війська ще щонайменше на 20 км від залізниці, кажуть Бандерас та Обиход.
Говорити про це зарано, оскільки активні бої тривають, додає Бандерас. «Ворогу потрібен лівий берег від Купʼянська до Борової, – каже Обиход. – Це відкриє шлях для наступу в бік Лимана і Слов’янська без форсування річки».
Росіяни йдуть ва-банк, в українських сил є можливість втримати Куп’янський плацдарм, переконаний підполковник Обиход. Умова: якщо оборона стоятиме та буде підкріплення, зокрема безпілотниками. «Тоді можна триматися всю зиму. Дочекатися, коли техніки у росіян стане менше, і продумати контратаки», – підсумовує він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
