На покровський напрямок на Донеччині припадає понад третина атак Росії від загальної кількості атак по всій лінії фронту. Чи вдасться втримати оборону? Розбір Forbes.
На покровському напрямку – найжорсткіші ворожі атаки, заявив у зверненні 28 липня президент Володимир Зеленський. За останню добу росіяни здійснили 52 атаки на цьому напрямку зі 149 по всій лінії фронту, йдеться у зведенні Генштабу.
Покровський напрямок з’явився після втрати Авдіївки наприкінці лютого. Ворог прискорив тут просування після захоплення Очеретиного на початку травня і наразі перебуває за 17 км від околиць Покровська та за 37 км від адмінмежі з Дніпропетровською областю.
Просування росіян супроводжується небезпечними ситуаціями для українських бійців. Минулого тижня з оточення довелося вириватись бійцям 31-ї ОМБр.
Forbes Ukraine поговорив із військовими, які захищають покровський напрямок, про чинну ситуацію. Як вона може розвиватися?
Яка загроза для Покровська та інших міст
Основні вектори атак росіян на цьому напрямку – Новоселівка, Веселе, Желанне, каже командир 1-го батальйону 47-ї ОМБр Олександр Ширшин. Більш глобальні цілі – Гродівка, Мирноград і Покровськ.
Ще одна мета штурмів ворога – захопити село Іванівка, додає командир 3-го батальйону 31-ї ОМБр Рідік. «Щоб створити плацдарм для подальшого руху на Гродівку, Мирноград або на північ», – уточнює він.
Ситуація на покровському напрямку загострена максимально, каже комбат. «Противник просувається шаленими темпами: по 50–60 штурмових дій», – пояснює він. Існує загроза для Покровська, Мирнограда і траси, яка йде північніше на Костянтинівку. Західні медіа називають її «дорогою життя», бо вона є основною для логістики на покровський напрямок та Часів Яр. Але не єдиною – є ще дороги та залізниці з півночі через Слов’янськ та Краматорськ.
Якщо ворог переріже цей шлях, українські бійці знайдуть альтернативні, переконаний Ширшин з 47-ї ОМБр. «Але логістика погіршиться, зменшиться пропускна здатність, – пояснює він. – А це послаблення нашої оборони».
На південному векторі росіяни наступають з Красногорівки на Карлівку та сусідній напрямок – Курахове. Місцевість має багато водойм, але у ворога є ділянки для наступу, розповідає Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї ОМПБр, що боронить цю ділянку.
Минулими вихідними армія РФ атакувала дуже інтенсивно – за дві доби 59-та ОМПБр та «придані» підрозділи зафіксували 206 знищених окупантів, каже Цехоцький. «Але за останню добу вперше за багато місяців противник не проводив штурмових дій», – розповідає він.
Штурми залізницями. Як наступають росіяни
Одна з особливостей наступу росіян – намагаються рухатися вздовж залізниці, зокрема на Желанне. Вона по обидва боки оточена посадками дерев завширшки 100 м, пояснює Ширшин з 47-ї ОМБр. «За густими деревними кронами складніше помітити ворога з дрона», – додає він. Типова тактика – якщо першу наступальну групу знищили, надсилають посилену, розповідає Ширшин.
Інша особливість «залізниці» – є відкриті місцевості, зауважує Рідік з 31-ї ОМБр. Брак особового складу не завжди дає змогу у два ешелони перекривати стики між посадками та відкритою місцевістю. Також до залізниці складніше під’їхати логістичним машинам, а росіяни використовують пагорби та низини.
«Залізниця ускладнює нам оборону і допомагає противнику у наступальних діях, – каже Рідік. – Але і противника знищено найбільше в районі залізниць».
Бронетехніку росіяни використовують рідко, кажуть військові. Першою чергою це пов’язано з тим, що її знищують, пояснює Ширшин. Під час наступу на 47-му ОМБр росіян відлякує і перспектива зустрітися з БМП Bradley, яка має славу знищувача танків.
До всього ворог не припиняє атакувати з повітря: скидає від п’яти до 15 керованих авіабомб, додає Ширшин. «Коли згадати інтенсивність та щільність російських КАБів під час оборони Авдіївки, це майже не стріляють», – оптимістично описує ситуацію військовий.
Вихід з оточення біля Прогресу
Але в умовах наступу росіян виникають кризові ситуації й в українських військах.
Минулого тижня кілька спостережних пунктів 31-ї ОМБр потрапили у повне оточення в районі села Прогрес на Донеччині. У ніч на 25 липня бійці змогли вийти з оточення в повному складі, попри те, що не отримували наказу комбрига йти на прорив, стверджував проєкт DeepState.
Росіяни не змогли захопити добре окопані позиції 1-го та 3-го батальйонів, пригадує ті події Рідік. Тож почали продавлювати фланги, забирати позиції другого ешелону. Перші два дні ситуація була напруженою – комбату вдавалося заїжджати до бійців, але обидва рази його бронетранспортери MaxxPro були підбиті.
На третій день ворог зажав кільце оточення, розповідає Рідік. Воду та необхідні речі бійцям скидали з дронів. Тоді Рідік разом із командиром 1-го батальйону продумали план, як вивести бійців з оточення.
Поетапно розписали, яка група та коли виходить, як і коли має працювати артилерія, розповідає він. Комбриг визначив рубіж, на який мають вийти бійці та знов зайняти оборону.
«Коли відпрацювала артилерія – пішли перші групи», – пригадує Рідік. Багато треба було йти по полю, продиратися крізь хащі посадок. Ускладнювала вихід з оточення наявність тяжких поранених, яких несли інші бійці.
«Ми акуратно провели людей між позиціями противника, – каже Рідік. – Процес зайняв усю ніч. Але, слава богу, вивели всіх. Усі живі».
Скандал у 59-й бригаді
Інша криза на покровському напрямку – скандал довкола 59-ї ОМПБр.
На початку липня головред «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов розкритикував комбрига Богдана Шевчука та написав, що через його рішення буде втрачено Красногорівку. 14 липня військовий із позивним Алекс написав, що Шевчук відправив на передову верхівку бригадної розвідки, яка зазнала втрат. Того ж дня у «нелюдському та непрофесійному ставленні» його звинуватила захисниця «Азовсталі» Катерина Поліщук (Пташка).
Наступного дня головком ЗСУ Олександр Сирський оголосив, що ситуацію в бригаді перевірить група Військової служби правопорядку (ВСП) на чолі з її керівником. Висновок ВСП від 26 липня: злочинних наказів не було, але встановлено «управлінські рішення та чинники, які можуть негативно впливати на виконання бойових завдань».
ВСП без деталей повідомила, що притягнула до відповідальності посадових осіб бригади. Комбригів і комбатів не звільняли, уточнив Forbes Ukraine Цехоцький з 59-ї ОМПБр. «Усі воюють і виконують завдання. Коментувати, як кого покарали, буде неправильно з мого боку», – додав він.
Перевірка була ретельною, переконує офіцер. Перевіряли всі служби, всіх командирів та розпорядження. «А оцінку перевірці вже має давати той, хто віддав наказ про її проведення», – сказав Цехоцький.
Що потрібно для стримування ворога
Жоден військовий не береться передбачати, чи вдасться росіянам захопити Покровськ або перерізати «дорогу життя». «Відносно велике Очеретине впало за два дні через певні помилки деяких підрозділів. А Степове на кілька будинків наш батальйон «тримав» майже пʼять місяців. Як тут прогнозувати?» – пояснює Ширшин.
Лінія оборони будується, є «зуби дракона», опорні пункти, укріплення, додає комбат 47-ї ОМБр. «Але це непоказово, оборону тримають першою чергою завдяки піхоті», – додає він.
Опитані Forbes військові виокремлюють кілька речей, які допомогли б піхотинцям краще стримувати наступ ворога.
- Системи ППО, зокрема для боротьби із розвіддронами.
- Авіація – треба якнайшвидше відігнати від фронту російські літаки за допомогою винищувачів або систем ППО, каже Цехоцький.
- Далекобійні засоби й зняття обмежень на їхнє застосування. «Маємо руйнувати їхні тили, інфраструктуру, логістику на території РФ», – переконаний Ширшин.
- Артилерія – більше стволів та снарядів, зокрема гаубиць Paladin та касетних боєприпасів.
- Засоби РЕБ, кулемети Browning, бронемашини, такі як MaxxPro.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.