Олексій Бадіка вже 18 років розвиває бізнес із будівництва сонячних електростанцій і теплових систем. Щоб втримати компанію та масштабуватися, він продав свій будинок і третину компанії та безоплатно навчив тисячі інженерів. Як йому вдалося вивести компанію з кризи на межі банкрутства? Історія «Атмосфери» – учасника списку Forbes Next250
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
У 2005 році Олексій Бадіка, 48, був у відрядженні у китайському місті Чунцин. «Визирнув з вікна 20-го поверху: буквально на кожному даху сяяли яскраві поверхні», – пригадує він. Це були сонячні водонагрівачі. Вони продавалися у кожному супермаркеті, як в Україні чайники, і коштували по $300–400, додає Бадіка.
Він захотів привезти технологію додому. Тестова система для власного будинку обійшлася у $2000–3000 з доставкою авіапоштою і давала 400 л гарячої води на день. Він підрахував, що встановлення таких систем окупиться протягом трьох–чотирьох років, і вирішив відкрити бізнес із продажу сонячних електросистем, для чого зареєстрував торгову марку «Атмосфера». Перший контейнер з товаром прибув у 2007 році.
Це не перший бізнес Бадіки. За його словами, він імпортував комп’ютери для продажу, випускав журнал про спорт Х-life, виготовляв обладнання для виробництва пінобетону, консультував іноземні компанії, які хотіли зайти в Україну. В якийсь момент було важко зрозуміти, які з бізнесів живлять інші: гроші перетікали з одного напряму в інший і назад, розповідає Бадіка.
Криза 2008–2009 років змусила обирати. «Тільки «Атмосферу» я був готовий підтримувати», – згадує підприємець. Щоб втримати на плаву компанію, він продав приватний будинок під Києвом. Але це було безглуздо, так не треба робити, радить Бадіка.
Альтруїзм на межі поразки
Спочатку «Атмосфера» переважно встановлювала сонячні теплові системи для підігріву води та опалення, каже Бадіка. Перше велике замовлення на обладнання для сонячних станцій загальною потужністю 2,9 МВт зробила столична мережа автозаправок KLO у 2010 році. «Тоді ще не було ринку, ми купили у єдиного постачальника, якого знайшли», – каже cпіввласник KLO Ігор Чернявський. При цьому проєкт KLO реалізували самотужки.
Компанія побудувала на замовлення кілька комерційних індустріальних СЕС потужністю 120–130 МВт під зелений тариф і зупинилася на цьому. «Цей сегмент дуже зарегульований, не бачу там ринкових відносин», – пояснює підприємець.
Скільки промислових сонячних електростанцій побудували з 2010 року
«Атмосфера» надавала повний цикл послуг – постачала обладнання, робила проєкти, будувала домашні сонячні електростанції (СЕС) та промислові для власного споживання бізнесу. Це надало конкурентну перевагу, але й мало свої недоліки.
Більшість замовлень було у теплу пору року, а зарплату працівникам треба було платити і взимку. Компанії потрібні були вузькоспеціалізовані фахівці: інженери, які вміють встановлювати сонячні електростанції, а таких було обмаль. За таких умов Бадіка не міг масштабувати бізнес на всю Україну.
Тоді він вирішив відмовитися від будівництва електростанцій, а зосередитися тільки на продажі обладнання. Він звільнив близько 25 інженерів і запропонував їм знижку 20% на обладнання, яке раніше продавав сам. «Колишні працівники стали нашими першими дилерами», – каже він. Усі вони погодилися на такі умови, деякі згодом заснували власні енергокомпанії, за словами Бадіки.
Перехід на дилерство дозволив скоротити витрати компанії на людей, транспорт, обладнання тощо. Бадіка бачив у цьому можливість продавати обладнання у всій Україні та за кордоном. Але й тут не обійшлося без складнощів: дистриб’юторів виявилося замало, а нові не з’являлися.
До початку великої війни дилерами «Атмосфери» були близько 500 людей в усіх підконтрольних Україні регіонах. Зараз їх тільки 250 Фото надано пресслужбою
Тоді Бадіка почав безоплатно навчати інженерів з інших галузей – електриків, сантехніків, котельників. Чому безоплатно? «Ми не могли собі дозволити втратити жодного охочого», – каже підприємець. Був і зворотний бік цієї діяльності: люди проходили курс «Атмосфери» – і ставали дилерами інших компаній. Але він продовжував перевчати інженерів, щоб створити дистриб’юторів.
У 2020-му «Атмосфера» ввела плату за навчання. «Зрозуміли, що ефективніший той працівник, який готовий заплатити хоча б мінімальну суму», – пояснює Бадіка. Зараз близько 80% витрат на курс – плата вишам, з якими співпрацює «Атмосфера».
З 2010 року близько 10 000 інженерів пройшли курс Академії «Атмосфери», каже Бадіка.
Випускники академії ставали дилерами у регіонах, з яких приїхали. Серед учнів були вихідці не тільки з України, а й інженери з країн Балтії, Польщі, Росії, Білорусі, Грузії, Вірменії. Курс «Атмосфери» обов’язковий для нових працівників енергетичних компаній Solar Garden, «Сонячні системи» і «Альтенерго», розповіли керівники цих підприємств.
Академія дала змогу досягнути цілі і масштабувати компанію на всю Україну. До початку великої війни дилерами «Атмосфери» були близько 500 людей в усіх підконтрольних Україні регіонах. Зараз їх тільки 250.
Команда енергокомпанії «Атмосфера» Фото надано пресслужбою
Криза на злеті
У 2015 році обладнання для сонячних електростанцій почало стрімко дешевшати, і ринок почав зростати. У 2016-му в Україні збудували домашніх сонячних станцій загальною потужністю у 7,5 раза більше, ніж роком до того, свідчать дані Energy map з посиланням на Держенергоефективності. Ціна 1 МВт знизилася на 13%.
Інфографіка. Скільки домашніх сонячних електростанцій побудували в Україні з 2014 року
«Атмосфера» стрімко зростала: у чотири рази рік до року. «Ми не розрахували свої апетити», – каже Бадіка. Компанія замовляла все більше і більше обладнання на продаж, зокрема у нових постачальників. Китайські партнери то затримували поставки, то намагалися надолужити і відправляли партії передчасно.
У результаті в порту застрягла майже сотня контейнерів. Постачальники і портові служби нарахували штрафи і пеню. Напередодні нового 2017 року сума накопиченого боргу сягала сотень тисяч доларів.
«Ми з менеджерами обговорювали, як виплатимо зарплати і хто розкаже колегам, що з 1 січня компанія припинить своє існування», – пригадує Бадіка.
За місяць до банкрутства Бадіка знайшов вихід. Він з партнером продав 30% компанії ще одному другу. «Компанія отримала гроші, він – обіцяну прибутковість», – каже підприємець. Він відмовився сказати, у скільки обійшовся порятунок компанії.
Наразі у ТОВ «Атмосфера дистрибуція» п’ять бенефіціарних власників: Олексій Бадіка, 48,02%, Юрій Щубелко, 47,05%, Андрій Хархал, 1,94%, Едуард Дагаєв, 1,5%, Іван Корчевський, 1,5%. У 2017 році компанія вперше вийшла в операційний нуль.
«Атмосфера» завжди займала близько третини ринку, за оцінкою Бадіки, і зростала пропорційно ринку. Він оцінює ринок домашніх сонячних електростанцій приблизно у €120 млн/рік.
Консолідований виторг компанії «Атмосфера» у 2022 році становив 364 млн грн, за даними YouControl. Перший рік великої війни був збитковим, надходження компанії впали на 50%, цьогоріч падіння скоротилося до 30%, розповідає засновник.
«Атмосфера» завжди займала близько третини ринку, за оцінкою компанії Фото надано пресслужбою
Тепер «Атмосфера» готова приділяти більше уваги будівництву сонячних електростанцій. Основна причина – багато маленьких інженерних компаній сильно постраждали від війни: з 500 залишилося 200, пояснює Бадіка. Ще одна причина – конкуренція: він побоюється, що якщо «Атмосфера» не забезпечить клієнта якісним сервісом, це зроблять виробники обладнання.
Обладнання поставляє багато компаній, а «Атмосфера» надає інженерні рішення, каже директор «Альтенерго» Олексій Беров. «Вони створили сервіс, який дозволяє віддалено моніторити дані про роботу станції», – пояснює він. Такої послуги в Україні ніхто не надає, додає Беров.
Знищення росіянами 50% енергоінфраструктури призвело до того, що домогосподарства замовляють складніші електростанції. Близько 80% замовників домашніх СЕС або одразу встановлюють energy storages, або закладають таку можливість, каже Бадіка. Це складніші проєкти, ніж просто домашні СЕС під зелений тариф, які були популярними у 2021-му, додає він.
«Атмосфера» почала безоплатно навчати інженерів з інших галузей – електриків, сантехніків, котельників Фото надано пресслужбою
Бізнес встановлює СЕС для власного споживання через здешевлення обладнання і здорожчання енергетики. Інженери «Атмосфери» мають достатньо експертизи, щоб розробляти і монтувати такі станції, каже Бадіка.
Один із таких проєктів – сонячна електростанція потужністю 150 кВт для бізнес-парку «Європасаж» у Києві, яку запустили у вересні 2023-го. «Серед пропозицій від чотирьох підрядників обрали «Атмосферу», оскільки тільки у них панелі були в наявності і компанія запропонувала повний сервіс – від проєкту до виконання і післяпроєктної підтримки», – розповіла директорка компанії Анастасія Стельмах. Вона очікує, що станція в середньому за рік генеруватиме десь 10–12% споживання бізнес-парку.
У 2022 році 80% надходжень забезпечило дилерство, 20% – зведення сонячних електростанцій, розповів підприємець. Співвідношення однакове для України та закордонних ланок «Атмосфери». Бадіка планує нарощувати частку надходжень від будівництва СЕС в Україні і за кордоном.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
