Україна готується захищати енергообʼєкти від обстрілів і розбудовувати розподілену генерацію. Але опалювальний сезон 2026–2027 може провалитися через внутрішній борговий клінч між державою, «Нафтогазом» і теплокомуненерго на понад 175 млрд грн. Чому рахунки блокують саме тим, кому винна сама держава, і що з цим можна зробити, пояснює голова президії Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Борг держави перед теплокомуненерго з компенсації різниці в економічно обґрунтованих тарифах на тепло і тих, які реально застосовуються у звʼязку з дією мораторію на підвищення тарифів перевищив 75 млрд грн. Борг підприємств теплокомуненерго перед «Нафтогазом» – понад 100 млрд грн. Разом – понад 175 млрд грн взаємних зобовʼязань, які перетворилися на системний ризик для всієї енергетики.
Наслідок – масові арешти рахунків ТКЕ по всій країні. Це близько 70 населених пунктів, серед них – Житомир, Старокостянтинів, Звягель. На Черкащині розблоковані рахунки лишилися тільки у двох підприємств у регіоні.
Як до цього дійшло та чи можливо розв’язати колізію до початку зими?
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Готуватися до зими без грошей
Парадокс у тому, що боржники тут не лише ТКЕ. Житомирське теплокомуненерго винне «Нафтогазу» 400 млн грн. Натомість держава винна цьому самому підприємству вдвічі більше – 900 млн грн різниці в тарифах. Попри це, рахунки блокує виконавча служба за борги за газ підприємству, а не державі.
Як уряд пропонує розвʼязати цю колізію? КМУ переглядає методику визначення різниці в тарифах (постанова №977) – і замість розблокування рахунків пропонує відняти міську підтримку від суми державної компенсації. Для умовного Львова це означатиме втрату близько 3 млрд грн.
Водночас додаткові 4% ПДФО, які передбачені в бюджеті 2026 року органам місцевого самоврядування на компенсацію різниці в тарифах (за ст. 52 держбюджету-2026), у більшості міст не закривають навіть половини різниці в тарифах.
Результат – підприємства, які встановили когенераційні установки під розподілену генерацію, не можуть купити газ для їх роботи. Коштовне обладнання від донорів простоює й деградує, а восени його буде важко розконсервувати. У підсумку енергосистема не отримає додаткові мегавати в скрутний для себе момент.
Чому це не борги, а системна проблема
Заморожування тарифів на тепло – соціально виправдане рішення під час війни. Але воно створює дефіцит коштів у ТКЕ. Зростання цін на електроенергію бʼє по собівартості водоканалів і теплокомуненерго. Рішення в одному секторі за кілька місяців стає кризою в іншому.
Багаторічна практика перехресного субсидіювання (ПС) колись захищала споживачів від різкого зростання тарифів. Але тривале використання інструменту, розрахованого на кризовий період, призвело до структурних дисбалансів і конфліктів між учасниками ринку.
Окрема проблема – брак системного діалогу між державою, регуляторами й ринком: рішення ухвалюють без професійного обговорення на етапі підготовки, хоча енергетика – один із найскладніших секторів економіки, де кожен крок впливає на весь ланцюг – від видобутку газу до кінцевого споживача.
Що пропонує галузь
Щоб опалювальний сезон залежав не лише від героїзму енергетиків, а й від стійкої моделі розвитку, потрібні три речі.
Перше – єдина державна політика щодо газу, тепла, електроенергії та води з оцінкою наслідків кожного рішення для всієї системи.
Друге – поетапне врегулювання історичних боргів. Для цього Верховна Рада має ухвалити зміни до законодавства щодо зняття арешту рахунків підприємств через борги, які утворилися внаслідок невиконання державних зобовʼязань з відшкодування різниці в тарифах. Мінрозвитку підготував такий законопроєкт, також відповідні правки подані до законопроєкту №14067.
Потрібно здійснити перехід від дотації всіх споживачів через знижений тариф до адресних субсидій малозабезпеченим. Це одне із завдань уряду для отримання фінансування Ukraine Facility. Газ, тепло, електроенергія й вода – не окремі галузі, а єдина система життєзабезпечення країни. Чим швидше рішення почнуть ухвалювати з цього погляду, тим більше шансів уникнути комунальних колапсів уже цієї зими.
