Україна готується захищати енергообʼєкти від обстрілів і розбудовувати розподілену генерацію. Але опалювальний сезон 2026–2027 може провалитися через внутрішній борговий клінч між державою, «Нафтогазом» і теплокомуненерго на понад 175 млрд грн. Чому рахунки блокують саме тим, кому винна сама держава, і що з цим можна зробити, пояснює голова президії Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко
🔥 Black Friday! 6 друкованих журналів зі знижкою 25%!
Купуйте річну передплату на 6 друкованих журналів Forbes Ukraine лише за 1 349 грн замість 1 799 грн! Це всього 225 грн за один випуск. Головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибока аналітика протягом року.
Спеціальна ціна діє лише до 30 листопада включно!
Борг держави перед теплокомуненерго з компенсації різниці в економічно обґрунтованих тарифах на тепло і тих, які реально застосовуються у звʼязку з дією мораторію на підвищення тарифів перевищив 75 млрд грн. Борг підприємств теплокомуненерго перед «Нафтогазом» – понад 100 млрд грн. Разом – понад 175 млрд грн взаємних зобовʼязань, які перетворилися на системний ризик для всієї енергетики.
Наслідок – масові арешти рахунків ТКЕ по всій країні. Це близько 70 населених пунктів, серед них – Житомир, Старокостянтинів, Звягель. На Черкащині розблоковані рахунки лишилися тільки у двох підприємств у регіоні.
Як до цього дійшло та чи можливо розв’язати колізію до початку зими?
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Готуватися до зими без грошей
Парадокс у тому, що боржники тут не лише ТКЕ. Житомирське теплокомуненерго винне «Нафтогазу» 400 млн грн. Натомість держава винна цьому самому підприємству вдвічі більше – 900 млн грн різниці в тарифах. Попри це, рахунки блокує виконавча служба за борги за газ підприємству, а не державі.
Як уряд пропонує розвʼязати цю колізію? КМУ переглядає методику визначення різниці в тарифах (постанова №977) – і замість розблокування рахунків пропонує відняти міську підтримку від суми державної компенсації. Для умовного Львова це означатиме втрату близько 3 млрд грн.
Водночас додаткові 4% ПДФО, які передбачені в бюджеті 2026 року органам місцевого самоврядування на компенсацію різниці в тарифах (за ст. 52 держбюджету-2026), у більшості міст не закривають навіть половини різниці в тарифах.
Результат – підприємства, які встановили когенераційні установки під розподілену генерацію, не можуть купити газ для їх роботи. Коштовне обладнання від донорів простоює й деградує, а восени його буде важко розконсервувати. У підсумку енергосистема не отримає додаткові мегавати в скрутний для себе момент.
Чому це не борги, а системна проблема
Заморожування тарифів на тепло – соціально виправдане рішення під час війни. Але воно створює дефіцит коштів у ТКЕ. Зростання цін на електроенергію бʼє по собівартості водоканалів і теплокомуненерго. Рішення в одному секторі за кілька місяців стає кризою в іншому.
Багаторічна практика перехресного субсидіювання (ПС) колись захищала споживачів від різкого зростання тарифів. Але тривале використання інструменту, розрахованого на кризовий період, призвело до структурних дисбалансів і конфліктів між учасниками ринку.
Окрема проблема – брак системного діалогу між державою, регуляторами й ринком: рішення ухвалюють без професійного обговорення на етапі підготовки, хоча енергетика – один із найскладніших секторів економіки, де кожен крок впливає на весь ланцюг – від видобутку газу до кінцевого споживача.
Що пропонує галузь
Щоб опалювальний сезон залежав не лише від героїзму енергетиків, а й від стійкої моделі розвитку, потрібні три речі.
Перше – єдина державна політика щодо газу, тепла, електроенергії та води з оцінкою наслідків кожного рішення для всієї системи.
Друге – поетапне врегулювання історичних боргів. Для цього Верховна Рада має ухвалити зміни до законодавства щодо зняття арешту рахунків підприємств через борги, які утворилися внаслідок невиконання державних зобовʼязань з відшкодування різниці в тарифах. Мінрозвитку підготував такий законопроєкт, також відповідні правки подані до законопроєкту №14067.
Потрібно здійснити перехід від дотації всіх споживачів через знижений тариф до адресних субсидій малозабезпеченим. Це одне із завдань уряду для отримання фінансування Ukraine Facility. Газ, тепло, електроенергія й вода – не окремі галузі, а єдина система життєзабезпечення країни. Чим швидше рішення почнуть ухвалювати з цього погляду, тим більше шансів уникнути комунальних колапсів уже цієї зими.