З початком повномасштабної війни Росії в Україні фінський концерн Nokian Tyres вирішив піти з РФ попри те, що виробляв там 80% своїх шин. The New York Times поговорила з гендиректором компанії Юккою Моісіо про оновлену діяльність його компанії та ціну змін. Forbes коротко переказує матеріал
Війна в Україні та посилення напруги у відносинах між США й Китаєм змушують бізнеси враховувати під час вибору ринків, розташування офісів, каналів постачання та інвестицій не витрати на все це, а геополітичну ситуацію.
Коли Nokian Tyres, фінський концерн і виробник шин, обирав місце для нового заводу за $706 млн, то шукав правильну комбінацію доступної нерухомості, хорошої логістики, достатньої кількості робочої сили й прихильної до бізнесу атмосфери. Це стандартні умови, які завжди враховує будь-який бізнес, але часи змінюються.
Нові геополітичні реалії
Після 24 лютого 2022 року Nokian Tyres визначила для себе ще одну безкомпромісну умову: країна, в якій вона збудує завод, повинна бути членом ЄС і НАТО. «Геополітичний ризик був початковою точкою [у виборі локації]», – розповів її гендиректор і президент Юкка Моісіо.
Тепер, коли світ проходить деглобалізацію, оцінка політичних ризиків виходить на перший план. «Ми живемо у світі, який зазнав фундаментальних змін, – відзначає політолог Університету Джона Гопкінса Генрі Фаррелл. – Ми більше не можемо думати лише про інновації та ефективність. Тепер треба враховувати й безпеку».
Для Nokian, акції якої котируються на Гельсінській біржі з 1995-го, нова реальність стала як удар обухом по голові. В Росії компанія виробляла 80% шин для легкових авто, а на країну-агресора припадало 20% її продажів.
Моісіо розповів, що небезпеку концентрації виробництва в одному місці вони зрозуміли, «коли втратили мільярди». У січні 2022-го акції Nokian коштували понад €34 за штуку, сьогодні їхня ціна €8,25.
Санкції й публічний осуд у Фінляндії змусили компанію зрозуміти, що вихід лише один – піти з Росії. Моісіо зазначає, що виробництво в Росії було дуже вигідним і прибутковим, але також надзвичайно ризикованим, хоч цей факт вийшов з їхнього поля зору. Диверсифікація може бути не надто ефективною чи дешевою стратегією, визнає він, але «вона значно безпечніша».
Тому, північноєвропейський ринок обслуговуватиме завод Nokian у Фінляндії, американський – завод у Дейтоні, а на європейський працюватиме новий завод у Європі.
Зміни тенденцій
Керівники великих компаній починають розуміти, що ринок часто не вміє точно оцінювати ризики. У січневому опитуванні 1200 гендиректорів зі всього світу консалтингова фірма EY виявила, що 97% із них змінили плани своїх стратегічних інвестицій через нову геополітичну реальність. Більше третини повідомили, що переносять операції у нові локації.
Китай входить до переліку країн, із яких йдуть компанії. Торгово-промислова палата ЄС у Китаї у торішньому опитуванні виявила, що приблизно одна з чотирьох компаній планувала перенести свої операції з країни.
У червні 2022-го виконавчі директори Nokian попросили раду компанії схвалити вихід з Росії й будівництво нового заводу.
Вибір нової локації
Після схвалення почалися перемовини про вихід із країни, а також пошук нової локації. З останнім Nokian допомогла консалтингова фірма Deloitte, яка за чотири місяці зробила оцінку десятків кандидатів у Європі.
Вибір був важкий: Сербія не підійшла, бо не входить ані до НАТО, ані до ЄС; Туреччина входить до НАТО, але не до ЄС; а в Угорщині антиліберальний премʼєр, який дружить із Росією.
Моісіо розповів, що новий завод у будь-якому разі будувався б із думкою про мінімізацію вуглецевого сліду, але без війни вони б не наважилися взятися за такий, що працюватиме зовсім без вуглецевих викидів.
Дешевий російський газ і маніпуляція ним змусили компанію задуматися, щоб покласти край залежності від викопного палива. «Порушення [звичного ходу справ] змусили нас думати інакше», – каже Моісіо.
Юкка Моісіо, гендиректор і президент Nokian Фото Getty Images
Зрештою компанія обирала серед шести кандидатів, які порадила Deloitte: два місця в Румунії, два у Польщі, і по одному у Португалії та Іспанії. Гендиректор Nokian зазначив, що геополітика була початковою точкою вибору місця, але не кінцевою.
В Іспанії майже не було геополітичних ризиків і достатньо робочої сили, але Deloitte відкинула цей варіант через високі витрати на зарплату та жорсткі вимоги до регулювання умов праці. У Португалії теж немає проблем із геополітикою, але від неї відмовилися через занепокоєння про доступ до енергоресурсів і тривалість процесу ухвалення дозволів.
Попри антиросійську політику Польщу теж не обрали, але тут проблема полягала в антидемократичному уряді країни й відмові судової системи Польщі підкорятися нормам європейського законодавства.
І все ж польські міста Гожув і Конін посіли друге й третє місця у списку рекомендованих локацій завдяки своїй дешевій робочій силі, присутності інших міжнародних компаній і швидкості отримання дозволів.
Привітна Румунія
На першому місці опинилося румунське місто Орадеа. Країна змогла запропонувати баланс між усіма пріоритетами Nokian: робоча сила там одна з найдешевших у Європі, а рейтинг ризику відносно високий, але нижчий, ніж у Польщі. Були й такі переваги:
- будівництво могло розпочатися негайно;
- комунікації вже було підведено;
- нова сонячна електростанція вже була в роботі;
- гранти ЄС на будівництво в Румунії були більшими, ніж на будівництво в Польщі;
- високий ентузіазм місцевих чиновників.
Сьогодні Орадеа – це квітучий економічний хаб, де живе 220 000 мешканців, є свій університет. Місто активно залучає фонди ЄС і будує індустріальні парки, в яких вже оселилися такі міжнародні компанії, як британський виробник електроніки Plexus і німецький постачальник для автоіндустрії Eberspaecher.
Nokian не збирається відтворювати у Румунії або ще десь той гумовий мегазавод, який був у компанії в Росії. За словами Моісіо, ідея «концентрації виробництва застаріла».
Він відмітив, що для нього компанія вийшла з режиму кризи 16 березня, коли $258 млн за продаж російських операцій прийшли на рахунок Nokian. Хоч ця сума й близько не відповідає реальній вартості тамтешнього виробництва компанії, вона допомогла профінансувати нове будівництво та ознаменувала закриття справ із Росією.
Непевність – це нова норма, вважає Моісіо, тому бізнес-лідери постійно повинні питати себе: що ми можемо зробити, який у нас план «Б».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
