Категорія: Лідерство
Дата: 28 лютого 2023 18:40

Наша концепція – не працювати з державою. Бізнес-принципи засновника KAN Development Ігоря Ніконова

Катерина Шаповал

Forbes

4 хв читання

Ігор Ніконов, 58, закінчив минулий рік у статусі найбільшого девелопера Києва. Фото Володимир Герасимов для Forbes Україна

Війна майже зупинила будівельну галузь, але не Ніконова. KAN одним із перших ще у квітні поновив будівництво. Які принципи проповідує засновник компанії KAN Development Ігор Ніконов.

Ігор Ніконов, 58, закінчив минулий рік у статусі найбільшого девелопера Києва. За даними профільного порталу ЛУН, на його компанію KAN Development припадало 11% всього житла, що будується в столиці. Одна з рис, яка допомогла Ніконову збудувати бізнес, оцінений Forbes до війни у $100 млн, – вміння налаштовувати успішне партнерство. Бізнесмен розповідав, що принцип, якому він вчить своїх десятьох дітей: головне в житті – здатність робити з людей друзів, а не ворогів.

Серед партнерів Ніконова – Степан Черновецький (проєкти «Тетрис Холл», Central Park, 101 Tower, IQ та ін.) та Василь Хмельницький («Паркове місто», UNIT.City, UNIT.Home). (Текст змінено. У попередньому варіанті серед партнерів Ігора Ніконова було вказано Вагіфа Алієва. Після виходу статті з автором звʼязалася пресслужба власника КАН та уточнила, що Алієв не був партнером Ніконова, а був замовником в кількох проєктах). Проте в останні роки Ніконов став частіше будувати житло без партнерів, залучаючи кошти інвесторів – покупців квартир. На момент російського вторгнення, 24 лютого, в портфелі KAN було майже 200 000 кв. м недобудованого житла та комерційних приміщень.

Війна майже зупинила будівельну галузь, але не Ніконова. KAN одним з перших ще в квітні поновив будівництво. Ніконов стверджує, що добудовує все продане житло до останнього метра. Якими принципами в житті та бізнесі він керується.

Я міг би залишитись за кордоном після початку війни. Але куди подітися від почуття обов’язку перед людьми, які купили у нас квартири? Ми маємо добудувати будинки або повернути гроші. Моє завдання – якнайшвидше передати квартири людям.

Щоб вижити в кризу, підприємець має зрозуміти, що він може зробити саме зараз. Потрібно знайти стимул рухатися вперед, щоб підтримати та зберегти команду. Після війни буде багато роботи і будуть потрібні професіонали.

Наша компанія має принципи. І ми їх дотримуємось. Перший: став себе на місце користувача нашого продукту. Причому найбільш неприязного і найвибагливішого. Другий: поважай користувача та виконуй зобов’язання. Третій: створюй продукт, комфортабельний для людей.

Компанії не потрібні люди, які не сповідують її принципи. Потрібні професіонали. Якщо немає бажання покращувати професійні навички і людині потрібно пересувати ноги, такими не слід опікуватися.

У команді не було паніки, була самоорганізація. Тепер навіть підвищувати голос на людей не хочеться. Команда на це не заслуговує.

Люди стали більш дисциплінованими та сконцентрованими. Ми здаємо деякі об’єкти навіть швидше, ніж до війни.

Мені не соромно приходити на проєкти, які ми збудували. Для мене важливо пишатися своїми справами, щоб можна було, зустрічаючи клієнтів, не ховати від них очі.

Моя роль у бізнесі під час війни скоротилася. Зазвичай займаюся концепцією та ініціацією нових проєктів: визначаю джерела фінансування, вирішую земельні питання. Операційна діяльність у менеджменті. Нині не до нових проєктів, більше планової роботи.

Нині ми не маємо прибутку. Намагаємося вижити, виконати свої зобов’язання та не мати боргів. Борги демотивують, тягнуть назад і вбивають віру в завтрашній день.

Багато хто зупинив будівництво. Ми продовжуємо здавати об’єкти вчасно, зупинили лише ті проєкти, в яких не встигли нічого продати. Чекаємо на закінчення війни.

Для мене найтяжчими були перші дні війни, коли нічого не зрозуміло, ніхто нічого не знає. І, звісно, складно, коли війна пошкоджує твої об’єкти. «Файна Таун» потрапив під обстріл у березні, було ушкоджено 400 квартир. Вже майже всі відреставрували. У жовтні ракета прилетіла до сусідньої будівлі з нашим 101 Tower. Вибухова хвиля пошкодила фасади, систему кондиціювання, вентиляції, ліфти. Відновлення – щонайменше $10 млн. Добиватимемося від Росії відшкодування.

Багато хто виводив гроші з України на початку війни. Я не вивів жодної копійки з країни. Повірив у банківську систему. Зараз ми цими грошима користуємось для будівництва.

Немає сенсу бути агресивним зараз. І так нервова система перевантажена, навіщо себе додатково накручувати? Це лише руйнує організм.

Оптимізму мені зараз додають дії ЗСУ. І те, що в країні зникло безпринципне політиканство, натомість з’явився один – загальний – вектор руху. Якщо політиканства не буде у найближчі років п’ять, Україна має великий шанс змінитися на краще.

Війна допомогла нам зрозуміти головне: Україна – чудова країна, а Київ – найкраще місто. Ми приїжджали за кордон на тиждень, захоплювалися, а тепер побачили, що там немає українського сервісу, комфорту, свободи.

Технології дозволяють відносно просто відбудувати українські міста, які постраждали від бомбардувань. Проєктів, підприємницького духу та бажання в країні більш ніж достатньо. Фахівці є. Потрібні лише кошти.

Один із варіантів залучити кошти на відновлення житла – недорога іпотека. Але її запуску в Україні заважає популізм. Потрібно вирішити лише одне питання: дозволити банкам приймати рішення про виселення з квартир неплатників за кредитами. Якщо такий закон не ухвалити, не буде у нас іпотеки.

Немає потреби відновлювати панельні багатоповерхівки. Потрібно будувати зручні, гарні, пристосовані до сучасного життя будинки.

Наша концепція – не працювати із державою. Але якщо треба, ми допоможемо.

Людям не байдуже, в якій компанії вони працюють. Важливо, щоб співробітники розуміли: компанія має майбутнє. У нас більшість людей працюють, як мені здається, не лише через гроші. 90% можуть заробляти більше. Але є ще корпоративна прихильність до бренда, віра в нього. І ця віра надто дорого вартує.

Будівництво не стане другим IT. Так, це буде потрібна справа після перемоги, але заробляти як раніше – не вийде. У будівництві відома собівартість, і ніхто не дозволить завищувати ціну.

Мене здивували українці. Я спочатку думав, що буде якийсь внутрішній розбрат, взаємні звинувачення. Проте цього не сталося, навпаки, народ згуртувався. Усі розуміють, виконують команди, економлять електрику. Нація має великий потенціал. Країна здатна на ривок, але треба менше політиканства.

Вважаю, що треба скоротити чисельність правоохоронних органів. Правильна суспільна свідомість сильніша, ніж страх перед покаранням. Керівництву держави варто було б надавати приклад правильної поведінки. Приклад та опора на суспільство – і люди самі стануть цензорами багатьох процесів.

Ми не будуємо прогнозів на 2023 рік. Намагаємося закінчити розпочате. Проте й нові проєкти розробляємо. Віримо, що все буде добре.

Матеріали по темі