Мінцифри й «Укрзалізниця» придумали, як запустити супутниковий інтернет від Ілона Маска Stralink у швидкісних потягах. Яка ціна проєкту
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Ти мене чуєш?», – запитує Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, походжаючи своїм кабінетом. Він говорить по відеозв’язку з очільником «Укрзалізниці» Олександром Камишіним. «Я тебе чую, я тебе бачу», – відповідає той зі швидкісного потяга, що їде з Києва до Харкова.
Чути й бачити дає змогу Wi-Fi від Starlink із підстраховкою від мобільного оператора «Київстар». Поки ця опція є лише в одному потязі, до кінця 2023-го вона має з’явитися в усіх 14 швидкісних Інтерсіті+. Для цього «Укрзалізниці» передадуть 900 терміналів від Ілона Маска.
Пасажири звичайних потягів, як і раніше, подорожуватимуть майже без зв’язку – українські залізничні шляхи слабко охоплені мобільною мережею. Чому ця справа не рухалася з мертвої точки аж до війни
Як працює Starlink у потягах
«Для користувача це звичайна WiFi-мережа, до якої треба підʼєднатися зі свого гаджета», – розповідає Андрій Набок, керівник з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри. Термінал Starlink встановлюється на даху вагона. Від дощу чи снігу його захищає спеціальний купол, що пропускає радіосигнал. Зовнішня антена підключена до роутера, який роздає WiFi для пасажирів.
Укрзалізниця приглядалася до Starlink з липня 2022-го. Щоб перевірити, чи працюватиме супутниковий інтернет на транспортному засобі під час руху, термінал встановили на даху авто. На швидкості 130 км/год він справно роздавав сигнал на 100 Мбіт/сек – цього достатньо, щоб пасажири могли дивитися на YouTube або переписуватися у месенджері.
Тоді Камишін і Федоров відмовилися розповідати, чи дійде справа далі тестів. Та за пів року інтернет на Starlink таки офіційно запустили у першому потязі. Швидкість інтернету на порт – 65,7 Мбіт/сек. Це дає змогу переглядати сайти й електронну пошту, дивитися HD-відео, грати в онлайн-ігри. Зв’язок не лягав на 96,7% маршруту.
На Інтерсіті розробку Маска страхує додаткове обладнання від мобільного оператора «Київстар». Воно вловлює сигнал із найближчих базових станцій й передає його на спільний зі Starlink роутер, коли термінал втрачає зв’язок із супутником.
«У Starlink є нюанс – він не розрахований на рухомий склад», – розповідає Олег Ярмак, менеджер з управління проєктів та продуктів «Київстар». SpaceX проєктувала перші тарілки з розрахунку, що вони стоятимуть на дахах будинків і навколо не буде жодних перешкод для сигналу.
У липні 2022 року компанія Маска почала продавати тарілку Starlink Maritime за $10 000 для човнів і яхт. У жовтні – анонсувала Starlink Aviation для літаків. Про спеціальні розробки для залізниці SpaceX не оголошувала. Спеціалістам УЗ та Мінцифри вдалося пристосували для Інтерсіті базову модель термінала.
Загалом в Україні є близько 30 000 Starlink, повідомляла пресслужба Мінцифри у січні 2023-го. Одна з найбільших партій – 8000 пристроїв – надійшла від Польщі у січні 2023 року. Наступна очікується у лютому – її має надати Німеччина. Поставки від міжнародних партнерів потрібні на фронті, деокупованих територіях, у пунктах незламності тощо.
Чи є сенс витрачати Starlink на швидкісні потяги?
Україна отримує «тарілки Маска» як частину допомоги й бюджетні кошти на них не витрачаються, говорить Набок. Багато пристроїв на півтора десятка потягів не потрібно, додає Ярмак. Одного терміналу під час тестів вистачало на дев’ять вагонів. На потяг із 20 вагонів достатньо два-три, додає він. Цифри від УЗ схожі — від чотирьох до шести штук.
Значна частина переданих Мінцифрою терміналів іде на обладнання зв’язком Фортець незламності на залізничних вокзалах і для безперебійності роботи пасажирського і вантажного руху під час блекаутів, коментують в УЗ.
Точну вартість обладнання усього рухомого складу Інтерсіті Набок не розкриває. За комерційними розцінками SpeceX, для приватних користувачів із України дев’ять сотень терміналів коштували б $540 000. Сам звʼязок за тими ж «цивільними» тарифами коштував би $67 500 на місяць.
«Людина в потязі не випадатиме з роботи, це інвестиція у збільшення ВВП країни», – вважає телеком-експерт Олександр Глущенко. На середину лютого 2022-го «Укрзалізниця» звітувала, що перевезла 33-мільйонного пасажира Інтерсіті+. Загальний пасажиропотік у 2021-му – 1,56 млн. Коли всі вони зможуть зловити інтернет у потязі?
Терміни та бодай приблизний кошторис проєкту ще не визначені. «Усе залежатиме від наявності необхідного обладнання для модернізації мережі всередині вагонів», – каже Набок.
Чому Інтерсіті перші в черзі на супутниковий інтернет? Середній вік парку пасажирських вагонів – майже 30 років, за оцінкою Мінінфраструктури. Станом на початок 2021-го вони були зношені на 92,6%. Кожен вагон звичайного потягу функціонує окремо. Тоді як потяг Інтерсіті — єдина система, якою легше поширити інтернет одразу на всі вагони. За маршрутами Інтерсіті+ курсують сучасніші потяги Hundai, Skoda, «Тарпани» від Крюківського вагонобудівного заводу.
Скільки коштує інтернет для пасажирів «Укрзалізниці»
Стабільне мобільне покриття на усій залізниці – проблема на мільярди гривень. Наразі у пасажирів найбільше шансів спіймати голосовий зв’язок і мобільний інтернет поблизу залізничних станцій.
У 2019-му «велика трійка» – «Київстар», Vodafone й lifecell – підписали з урядом меморандум, щоб охопити швидкісним 4G 90% території країни. Найболючіші точки – віддалені населені пункти, дороги й залізниця, де мало абонентів. Для цього знадобилося перерозподілити між компаніями так звані низькі частоти у діапазоні 900 МГц.
Щоб охопити залізницю, кожен оператор мав збудувати по 200-300 базових станцій, інвестиції в одну – близько 1 млн грн, каже Ярмак із «Київстару». Це не всі витрати. «У вагонах також має бути встановлене додаткове підсилювальне обладнання, оскільки самі вагони сильно «екранують» зовнішній сигнал від базових станцій», – каже Петро Овчинников, головний інженер з новітніх технологій lifecell.
Vodafone оцінює свою частину проєкту на дві сотні станцій у близько 1,5 млрд грн. Проте реалізувати її не поспішали. «Крім пасажирів залізниці, більше користувачів у цих базових станцій немає, середньодобове завантаження – приблизно 15% від їхнього ресурсу», – говорить Олександр Ткач, начальник департаменту управління якістю та клієнтським досвідом Vodafone Україна.
Для одного гравця ці вкладення окупляться за 70 років, підраховують у Vodafone. Якщо розділити витрати на розбудову мережі на трьох, термін скоротиться до трьох десятиліть. А з початком повномасштабної війни в операторів з’явився нагальніший напрямок для інвестицій – відбудова знищеної Росією інфраструктури.
Тож поки «Укрзалізниця» й Мінцифри планують розгортати рішення від SpeceX. Мінцифра готує тендер для компаній-інтеграторів, які зголосяться провести роботи, каже Набок. «Закупка обладнання для мобільного інтернету, термінали Starlink, монтаж, демонтаж і підтримка – це мільйони, але не мільярди гривень, як з базовими станціями уздовж шляхів», – підсумовує Ярмак.
На момент публікації матеріалу УЗ не надала відповіді на питання Forbes. Після публікації додано коментарі компанії у 12, 13 і 17 абзацах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
