Коли зникне дефіцит пального та якими будуть ціни. Інтервʼю з директором мережі SOCAR Ігорем Орловим
Від початку війни пальне в Україні – дефіцитний товар, а ціни на нього злетіли майже вдвічі. Причина: Україна імпортувала 70% нафтопродуктів, які споживаються в країні, переважно з Росії, Білорусі та морем.
Зараз ці канали повністю заблоковані. Окрім цього, російські ракети знищили близько 20 українських нафтобаз. Також через військові дії зупинилися Кременчуцький та Шебелинський НПЗ, які забезпечували близько половини споживання бензину в країні.
Тепер імпортні нафтопродукти завозять через західний кордон бензовозами та залізничними цистернами – пальне йде відразу на АЗС, оминаючи нафтобази. У червні Україна збільшила імпорт дизелю, бензину та скрапленого газу до 20 000 т на добу, за даними «Нафторинку». Порівняно з поставками у травні, постачання дизелю зросло на 70%, бензину – на 40–45%. У квітні про такі об’єми можна було тільки мріяти. Тоді максимальна поставка до України була на рівні 10 000 т.
Чи вдалося вирішити паливну кризу, що буде з цінами і як мережі АЗС переживають війну, розповів Ігор Орлов, директор азербайджанської мережі SOCAR Energy Ukraine, яка володіє 57 заправками в Україні.
Про закінчення кризи на ринку пального
Ситуація стабілізується. В липні ми бачимо, що ринок насичується. В цьому місяці потребу по дизелю буде закрито на 80%. Потребу по бензину закрито десь на 50%. Дефіцит автогазу було подолано на початку червня. Ситуація приблизно однакова в усіх регіонах країни.
Протягом одного-двох місяців зникне дефіцит дизеля та покращиться ситуація з бензином. Тоді ми зможемо зрозуміти реальне споживання нафтопродуктів у країні. Прогнозую, що в порівнянні з минулим роком споживання впаде на 20%, до приблизно 800 000 т на місяць.
Подолання дефіциту призведе до зниження цін. Ціна на автогаз уже впала на 10%, дизель подешевшає десь на 5%. Перспективи зниження цін на бензин поки що не бачу.
Дефіцит дизеля зникне протягом місяця–двох, ціна знизиться на 5%. Реальне споживання нафтопродуктів у країні впаде на 20%.
Прогнозувати ціни зараз складно. З одного боку, котирування на нафту пішли вниз, що зменшує кінцеву вартість пального. З іншого – на ціни впливає курс валют, який суттєво зріс, а також логістика. Наприклад, «Укрзалізниця» нещодавно підняла свої тарифи на 70%.
Ринок продовжує працювати «з коліс» – ніхто не зберігає великі обсяги на нафтобазах. Резервуари на заправках дозволяють робити запаси максимум на сім діб, замість 14 діб, як це було раніше.
Втім, гострого дефіциту вже не буде. Гравці ринку налагодили логістику, закупили бензовози, знайшли контрагентів.
Про нові напрямки імпорту
Нашій компанії було простіше перебудуватися, тому що ми ніколи не продавали пальне з Білорусі, Росії та внутрішнього виробництва. У той же час, втративши можливість імпортувати морем, ми теж зіткнулись із логістичними проблемами.
У червні вийшли на минулорічні обсяги імпорту. Щотижня виконуємо більше 15 рейсів нашими та орендованими бензовозами. Після початку війни суттєво розширили географію постачань. Почали імпортувати з Німеччини, Італії, Фінляндії, Греції, а також із більш традиційних напрямів: Словаччини, Польщі, Литви, Румунії та Молдови. В липні розпочали імпорт власного бензину з Болгарії.
Чи може Україна вийти на довоєнний рівень імпорту без деблокування портів?
Так. Але це залежить не тільки від України, а й від країн-імпортерів. Інфраструктура Європи не була розрахована на постачання в Україну таких об’ємів. Український уряд і «Укрзалізниця» комунікують з іншими країнами, щоб розширити вузькі місця.
Такий приклад: нещодавно міністр економіки Юлія Свириденко поїхала в Польщу на перевалку, яка знаходиться біля кордону. Вона домовилася з польською владою, щоб ця перевалка працювала у три зміни замість однієї. Завдяки цьому пропускна здатність зросла втричі.
У кінці весни, коли ще зберігалося держрегулювання, на кожному літрі дизеля втрачали приблизно 50 копійок, на літрі бензину – 1,5 грн.
Але в Європі ще багато інших нюансів, на які неможливо впливати. Наприклад, за їхніми правилами, якщо температура повітря піднімається вище 35 градусів, то потяги з пальним повинні зупинитися. Це суттєво впливає на ритмічність постачань, особливо зараз, коли на вулиці спека.
Про продажі й збитки від війни
Ми ще не оцінювали збитки. Будемо рахувати після закінчення війни. Руйнувань АЗС у нас не було. В Харківській області ми призупинили роботу чотирьох із шести станцій. Інші станції працювали без зупинок.
Продажі в перші місяці війни впали 30–50%. У червні ми вийшли на довоєнні показники продажів дизелю, по бензину – 50% від довоєнного рівня, у зв’язку з його нестачею.
За домовленостями з урядом роздрібні ціни не можуть перевищувати 52 грн за літр бензину і 58 грн за літр дизелю. Це дозволяє заробляти АЗС приблизно 5 грн на літрі. В кінці весни, коли ще зберігалося держрегулювання, ми працювали у збиток. На кожному літрі дизеля втрачали приблизно 50 копійок, на літрі бензину – 1,5 грн. Ця ситуація не була однаковою для всіх мереж, оскільки у гравців ринку були різні запаси, за різними цінами.
Про ліміти та черги
Невеликі черги за бензином зберігаються. Дизель продається без черг. У Києві та Львові зняли обмеження по відпуску дизелю. В інших регіонах ліміти поки що зберігаються: 40 л дизеля, 20 л бензину в один бак. Для бізнесу ліміт – 100 л.
Намагаємось розраховувати запаси пального на АЗС так, щоб його вистачило максимальній кількості людей. Якщо зараз зняти ліміти по бензину, то деякі клієнти залишаться без пального.
Ще одна мета лімітів – боротьба зі спекулянтами. Ми фіксували випадки, коли люди заправляли повний бак, а в 10 м від заправки зливали пальне і продавали на 30 грн дорожче.
Ми також продовжуємо пріоритетно заправляти волонтерів за роздрібними цінами, а також безкоштовно – комунальників, ДСНС та медзаклади.
Про фінпоказники та інвестиції
2021 рік закінчили з позитивними фінансовим результатом. У 2022 році очікуємо суттєво гірші. Наскільки? Залежатиме від ходу бойових дій і ситуації в країні. На доходи впливає зростання цін на нафтопродукти, логістику та падіння продажів. Щоб стабілізувати ситуацію, ми скоротили витрати приблизно на 50%.
Зменшили видатки на утримання станцій, ремонти, відклали низку інвестиційних проєктів. Зараз робимо тільки благодійні проєкти, наприклад, відбудовуємо школу в Ірпені.
Виконуємо всі зобовʼязання перед нашими співробітниками, які залишилися в країні і продовжили працювати. Зараз у нас на АЗС працює близько 1000 людей, а до війни було 1457. З них 80 людей були мобілізовані. Ми зберігаємо за ними робочі місця і продовжуємо виплати зарплат. 400 людей виїхали з країни або відмовились працювати.
Ми розраховуємо на подальший розвиток мережі в Україні. Після війни відновимо інвестицій у великі проєкти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
