Після перемоги Україну можуть покинути до 118 000 айтівців – це понад половина IT-індустрії. Критичні тригери – згортання євроінтеграції та підтримки Заходу й закручування гайок владою. Втім, це найбільш апокаліптичний сценарій із трьох можливих, свідчать розрахунки Львівського ІТ Кластера. Наскільки він імовірний і які наслідки.
Кордони для чоловіків знову повністю відкриють лише після завершення воєнного стану, відповів президент Володимир Зеленський на петицію, яку підписали понад 27 000 українців. Міграційні плани айтівців – переважно чоловіків – цього факту не змінює. «Швидше, не дає реалізувати», – каже СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський.
Для 79% ІТ-спільноти повна перемога України й повернення територій включно з Автономною Республікою Крим і Донбасом – основний аргумент, щоб не пакувати валізи, свідчить дослідження IT Research Resilience. Проте навіть за таких умов країну готові покинути десятки тисяч фахівців. Які є варіанти?
М’які сценарії: євроінтеграція й більш-менш ліберальна економіка
За оптимістичного сценарію, після відкриття кордонів Україна втрачає технологічний хаб, трохи менший за Львів, де нині нараховують 37 000 спеціалістів. За умови, що євроінтеграція триватиме, західні партнери підтримуватимуть відбудову, а в країні пануватиме економічна свобода, емігрувати все одно налаштовані 12% айтівців. Це до 27 000 спеціалістів, які залишать країну разом із $1–1,38 млрд недоотриманого експортного виторгу.
Якщо цьогоріч відтоку не буде, то IT-експорт має зрости до $8,5 млрд проти торішніх $6,9 млрд, свідчать розрахунки експертів Кластера. «Але це найбільш оптимістичний сценарій, я в нього не вірю», – каже Веселовський.
Другий – нейтральний варіант – означає переїзд за кордон 52 000 спеціалістів і просідання експортного виторгу на $1,8–2,35 млрд. «Айтівці – найбільш ліберальна частина українського суспільства», – пояснює Веселовський. Емігрантські настрої посиляться, якщо влада регулюватиме економіку, як і під час війни, попри підтримку Заходу й курс у ЄС.
Портрет потенційного IT-емігранта: досвідчений спеціаліст із високим доходом, чоловік 32–34 років, що має пару чи сім’ю. Його виїзд не позначиться на експорті миттєво, каже менеджерка дослідницьких проєктів Львівського ІТ Кластера Ярина Возняк. На зміну податкового резидентства піде певний час. Швидшим та помітнішим буде вимивання з економіки грошей, які витрачають інженери. Залежно від масштабу еміграції – це мінус $45–198 млн, за розрахунками Возняк. Який найгірший варіант?
Жорсткі сценарії: закручування гайок та масова зміна податкового резидентства
Міграційний апокаліпсис для українського IT може спровокувати згортання євроінтеграції та жорстке державне регулювання економіки. Тоді в країні може залишитися 110 000 айтівців із нинішніх 228 000.
Як і 84% українців, айтівці не приймають будь-яких територіальних поступок окупантам, перемир’я та інших «компромісних» сценаріїв перемоги. Бажання купувати міжнародні квитки також посилює втрата роботи й домівки в Україні. «Людина, яка втратила житло, більш схильна до переїзду, бо ніщо матеріальне вже не тримає», – каже Веселовський.
У найгіршому випадку сума недоотриманого IT-експорту зростає до $3,92–4,8 млрд. Та втрати України не лише матеріальні. Гірший наслідок – відтік кваліфікованих інженерів, що може відкотити індустрію на роки назад, каже старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський. Проте він може розпочатися ще до того, як відкриються кордони.
Навіть у песимістичному сценарії IT-компанії адаптуються і просто найматимуть інженерів за кордоном, упевнений Яворський. «Це принесе певні операційні видатки, але не буде катастрофічним», – каже він.
До прикладу, у мирному житті SoftServe планував інвестувати у три латиноамериканські центри розробки $10–15 млн. Новий офіс у Сербії їхнім львівським колегам з Intellias коштував кілька сотень тисяч доларів. Проте після нападу Росії компанія змінила курс експансії на більш проукраїнські Польщу, Хорватію та Португалію.
Від 24 лютого великі українські IT-бізнеси відкрили понад 30 закордонних офісів
Бізнес уже мігрує слідом за частиною працівників. Від 24 лютого, за підрахунками Forbes, найбільші в Україні IT-компанії відкрили щонайменше 33 нові закордонні офіси. У фаворі – Польща, Румунія, Чехія. Зарплати інженерів там зіставні з українськими, а кількість біженців з України – одна з найбільших у Європі.
GlobalLogic планує до кінця року вийти на три нові ринки на додачу до теперішніх 14. У компанії раді бачити в цих країнах людей, що вже виїхали чи захочуть це зробити, каже Андрій Яворський. Із понад 7300 співробітників українського офісу, третього в країні IT-роботодавця, 1200–1300 працюють з-за кордону.
З квітня-травня компанії почали цікавитися легалізацією співробітників, що вже евакуювалися з України, каже Марʼян Тарнавський. Він – менеджер по роботі з клієнтами в країнах Центральної та Східної Європи компанії Deel, що допомагає бізнесу наймати й оформлювати співробітників у різних країнах.
«Другий пік, думаю, буде в серпні-жовтні», – прогнозує Тарнавський. Невдовзі після Дня Незалежності для тих, хто виїхав з країни 24 лютого, спливає 183-денний термін перебування у Європі без зміни податкового резидентства.
Потенційно це проблема для 50 000 – 57 000 айтівців. Якщо всі вони почнуть платити податки у країнах перебування, то експортний виторг впаде до песимістичних $7,2–7,5 млрд за підсумками року, свідчать розрахунки Львівського Кластера.
Польща поки дозволяє айтівцям залишатися податковими резидентами України, якщо вони не працюють на місцеву компанію, каже Веселовський. Поки 18% – 9 000 – 10 000 українських IT-ФОПів за кордоном – хочуть змінити юрисдикцію. До такого рішення підштовхує невдоволення фактичним зменшенням доходів через подвійний курс Нацбанку.
Та більшість ще не визначилася. Непрямий доказ – активна цікавість до компромісних варіантів, кажуть співрозмовники Forbes. Останні кілька років Хорватія, Португалія й інші країни почали видавати так звані номад-візи. Вони дозволяють цифровим кочівникам не платити податку на отриманий за кордоном дохід. Враження, що всі чекають, поки спливуть 183 дні, каже Яворський.
У підготовці матеріалу брала участь стажерка Forbes Анастасія Керпань.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
