Колишня багаторічна піарниця бізнесмена Максима Полякова, яка останнім часом консультувала непублічного IT-підприємця Максима Кріппу, несподівано придбала два медіа, які працюють на ринку понад 10 років. Скільки це їй коштувало та звідки кошти – не розповідає. Навіщо Тетяні Снопко йти в український медіабізнес, який із натяжкою можна вважати бізнесом
За останній рік українка Тетяна Снопко, 37, стала власницею одразу двох помітних вітчизняних ЗМІ. Придбання онлайн-медіа Delo.ua у грудні 2022-го пройшло майже непоміченим, як і угода з власниками сайту «Главком» Віктором Шлінчаком та Юлією Лимар. Першим на ці покупки звернуло увагу видання НВ. Обидва сайти – давні й помітні гравці ринку, але зміна власників ЗМІ – рідкісне для України явище. Чим показові ці угоди.
Що відомо про Снопко й до чого тут Поляков і Кріппа
«Мені важко сказати, чому саме зараз я потрапила під софіти», – каже Снопко. На серпень 2023-го вона володіє чотирма українськими юрособами, свідчать дані аналітичної платформи YouControl.
Дві з них – ТОВ «Медіаманія» та ТОВ «Комунікаційний Хаб «Економіка» – обслуговують холдинг «Економіка+». До нього входять одне з найстаріших із нині діючих онлайн-видань з ухилом в бізнес-тематику Delo.ua (17 років), «жіночий» портал WoMo та нішевий маркетинговий MMR. Delo має 1,8 млн візитів на місяць, свідчать дані аналітичної платформи SimilarWeb. У якості нової власниці «Економіки+» вона вже відзначилася на липневому івенті WoMo – конференції SHE Congress у столичному готелі Fairmont.
За іншими ТОВ – «Українські Медійні Системи» та «Хаб Главком» – стоїть суспільно-політичний портал «Главком», якому вже 13 років. Записи про бенефіціарів «Главкома» в реєстрах змінилися в середині червня 2023-го. Однак передання інтелектуальних прав ще триває, до його завершення сторони відмовляються коментувати угоду. Скільки на це піде часу з огляду на воєнний стан – невідомо, каже Снопко. Аудиторія «Главкому» – 4–7 млн візитів на місяць.
Теперішня медіаменеджерка розпочинала у спортивній журналістиці – у середині 2000-х була головною редакторкою спортивного видання в дніпровському видавництві «Арт-Прес». Проте більшу частину кар’єри Снопко провела у холдингу Noosphere українського підприємця Максима Полякова. «Я 8,5 року працювала з паном Поляковим, я зобовʼязана йому досвідом, знаннями і можливостями», – каже вона про колишнього роботодавця. Співпраця припинилася у жовтні 2021-го.
З початку повномасштабної війни Снопко була проджект-менеджеркою в чеському журналістському інкубаторі Novinářský inkubátor, йдеться в її Linkedin. 12 квітня 2022 року відомий американський журналіст Bloomberg Ешлі Венс розмістив у своєму Linkedin фото Снопко із закликом допомогти знайти для неї роботу. «Нещодавно моїй любій подрузі Тані Снопко довелося виїхати з України до Чехії, – написав автор відомої бізнес-книги про Ілона Маска. – Якщо хтось має потенційні підказки щодо відкритих вакансій, я впевнений, що Тетяна оцінить цю інформацію».
«Снопко багато чого пройшла з Поляковим і побудувала увесь PR Noosphere, та ініціатива полишити компанію була за нею»,- розповідає Forbes на умовах анонімності менеджер, який працював у холдингу Полякова в той час, коли і Снопко. «В холдингу на неї злились, що вона пішла», – додає він.
Поляков – не надто публічний мільйонер із технологічного світу. У грудні 2022-го Forbes оцінював його статки у $800 млн, Поляков посів 11-те місце в списку найбагатших українців. Один із найвідоміших його проєктів – космічна компанія Firefly Aerospace, що розробила ракету Alpha. Напередодні великої війни Поляков на вимогу уряду США мав продати свою частку у Firefly. Спершу він імпульсивно заявив про передачу своїх 58% компанії колишньому CEO Firefly Маркʼюзіку. Але врешті про купівлю всіх акцій українця 24 лютого 2022 року оголосила американська AE Industrial Partners.
Проте в його портфелі не лише космічний бізнес на кшталт розробника оптичних супутників із ПАР Dragonfly або сервісу супутникової аналітики EOSDA. До 2019-го одним із найбільших активів імперії Полякова був розробник онлайн-казино Murka, якого придбала американська інвестгрупа Blackstone.
Снопко пов’язана із ще одним непублічним підприємцем – Максом Кріппою. «Ми знайомі. Всі», – лаконічно відповідає на питання про зв’язки Снопко. Деталей співпраці з Кріппою вона не розкриває, описуючи її як «консультацію». Коли Forbes писав один із матеріалів, де була згадка про Кріппу, Снопко комунікувала з редакцією, представляючи його інтереси.
Що відомо про Кріппу? Він відмовляється від інтерв’ю через третіх осіб, а його фото – рідкість у публічному просторі. Кріппа – колишній діловий партнер Полякова. У 2012-му підприємці мали спільний бізнес у сфері гемблінгу, свідчать матеріали давньої судової справи. Поляков та Кріппа позивалися до Сергієя Токарєва та Рустама Гільфанова через розділення в листопаді 2013 року їхніх спільних бізнес-проєктів: онлайн-казино GGS та GMS.
Більш публічна сфера інтересів Кріппи – український кіберспорт. Він – перший інвестор кібеспортивного транслятора Maincast, казав Forbes засновник компанії Віталій Волочай. Кріппа – власник ще двох кіберспортивних легенд: команди NAVI та розробника гри S.T.A.L.K.E.R. GSC Game World, свідчать дані із відкритих реєстрів.
Із осені 2022-го на сайті Delo.ua зʼявилося щонайменше 15 публікацій за окремим тегом «Максим Кріппа», де бізнесмен висвітлюється як благодійник та власник NAVI. На «Главком» Кріппа поки що згадується двічі як благодійник і власник NAVI в новинах за травень та липень 2023 року.
Причетність Кріппи та Полякова до купівлі українських медіаактивів Снопко всі троє заперечують. «У мене ні з ким із них і з ними обома разом немає спільних проєктів. Наразі», – каже Снопко. Схожі за змістом коментарі Кріппа та Поляков через своїх посередників передали виданню НВ.
«На даному етапі мені партнери не потрібні», – стверджує Снопко. Вона не виключає, що інвестиції знадобляться в майбутньому, але залучати їх стартапу краще «на якомога більш пізньому етапі». Снопко відмовилась розголошувати суму угоди. «Я спілкувалась із багатьма медіаменеджерами, і оцінка у всіх базується на власних KPI – у когось на кількості вкладених грошей, у когось на потенційній кількості дзвінків від президента», – додала вона.
Питання Forbes щодо джерел фінансування угод Снопко проігнорувала.
Як виглядають «Економіка+» та «Главком» у цифрах
Заснований у середині 1990-х видавничий дім «Економіка+» не вперше змінює власника. Крім засновників Ігоря Ляшенка та Станіслава Шума, компанією володіли німецька видавнича група Handelsblatt та EastOne LLC Віктора Пінчука. Остання восени 2014-го продала актив тодішній гендиректорці Ірині Рубіс.
За п’ять років його викупив дніпровський підприємець і колишній бізнес-партнер Геннадія Корбана Костянтин Паршин. Після зміни власника видавництво очолив Ілля Чудновський – ексгенеральний директор видавничого будинку «Капітал» з орбіти підсанкційного першого віцепремʼєра та в.о. прем’єр-міністра часів Сергія Арбузова. За тиждень із Delo.ua звільнилася частина редакції, в тому числі головред Дар’я Куренкова та її заступник Сергій Чепінський.
Найбільше видання групи – колишня друкована газета, а нині портал Delo.ua із 1,8 млн сеансів на місяць. У нішевих MMR та WoMo показники скромніші – 166 000 та 169 000 візитів відповідно, свідчать дані Similarweb (тут і далі зазначено статистику Similarweb за червень 2023 року та дані YouControl). Серед джерел доходу – організація ділових івентів та конференцій.
Фінансові показники обох юросіб, що належать Снопко, за час війни просіли. «Медіаманія» – збиткова, виторг упав із 3,3 млн грн у 2021-му до 1,7 млн грн за підсумками 2022-го.
«Комунікаційний Хаб «Економіка» в 2022-му отримав 35 700 грн чистого прибутку. Однак виторг скоротився з рекордних 13,7 млн грн у 2021-му до 4,8 млн грн.
«Главком» – зареєстрована в 2009-му інформаційна агенція. Засновники – вихідці з пов’язаного з Ігорем Коломойським холдингу «Главред-медіа» Віктор Шлінчак та Юлія Лимар.
Аудиторія «Главкому» – 4–7 млн візитів на місяць, понад 83% читачів – з України. Фінансові дані не були опубліковані. Одна з придбаних юросіб «Хаб Главком» зареєстрована в травні 2023 року.
У чому цінність онлайн-медіа
Помітні угоди на українському медіаринку бувають нечасто. Один з останніх прикладів – поглинання «Української правди» компанією Dragon Capital у травні 2021-го. Тоді опитані Forbes експерти називали чималий діапазон можливих оцінок – від $500 000 до $2,5 млн за вирахуванням боргів.
Наразі подібні видання в Україні мало не завжди дотаційні, тому їх оцінюють не за мультиплікатором до прибутку чи EBITDA, а за охопленням та рівнем довіри авдиторії, каже співзасновник Megogo Федор Дроздовський. «Знаю ціну подібного медіа, тому можу з високою вірогідністю припустити, що сума угоди склала від $3-3,5 млн за обидва видання. –Каже він. – Вони мають коштувати майже однаково, проте «Главком» дещо дорожче».
Вирахувати вартість медіаактиву, виходячи з публічних даних, майже неможливо, скептично каже виконавчий директор УП Андрій Боборикін. «В Україні медіакомпанія коштує стільки, скільки за неї готові заплатити, бо продається фактично торгова марка», – додає він.
Із цим згодні й інші опитані Forbes медіаменеджери та інвестбанкіри. У 2019-му Констянтин Паршин міг купити «Економіку+» за $0,5–1 млн, оцінював у коментарі MC Today засновник видання «Наш Київ» Дмитро Федоренко. Але ринкові розклади на другому році війни змінилися.
Телебачення постраждало найбільше – рекламний ТБ-ринок у 2022-му упав у понад пʼять разів, до 2,6 млрд грн. Великі онлайн-медіа, навпаки, здебільшого наростили виторги, але в гривні.
Вартість активу залежить від його бізнесового чи політичного впливу, каже Федоренко. «Враховуючи, що зараз на кону великий переділ російських бізнес-активів, то купівля Delo.ua є досить логічним кроком», – каже він. Аргумент Федоренка – метрики видання не вимірюються спеціалізованою платформою Gemius, а значить, власники не розглядають його як медійний бізнес.
Виторг ТОВ «Комунікаційний хаб «Економіка» в 2022 році скоротився до 4,8 млн грн із рекордних 13,7 млн грн в 2021-му. Довоєнні офіційні виторги юросіб Delo.ua схожі на справжні, вважає Катерина Венжик, колишня шеф-редакторка Delo.ua та CEO технологічного видання Speka. «1–1,5 млн на місяць – реальний рівень доходу для медіа», – каже вона, припускаючи, що цифри могли бути й більшими. Однак у 2022-му виторг просів майже утричі, тож «Економіка+» – вірогідно дотаційний актив, припускає Венжик.
Навіщо тоді потрібен цей актив? «Я навіть не можу сказати, що ринок дикий. Його немає», – каже Снопко. «Я з ІТ-індустрії, для мене медіа – це в першу чергу продукт, платформа, робота з трафіком», – каже вона, додаючи, що традиційний для digital-активів підхід – оцінка за 4–6 чистими річними прибутками.
Доповнити ділові ЗМІ та івент-платформу суспільно-політичним виданням – частина стратегії. «Мета – мати максимально різношерстне портфоліо», – каже нова власниця, опосередковано підтверджуючи гіпотезу про створення нового медіахолдингу. «Для мене це digital-актив у першу чергу», – каже вона.
Дисклеймер: текст був оновлений після публікації, додано коментар співзасновника Megogo Федора Дроздовського.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.