У листопаді 2022-го частка дорослих українців, які розмовляють українською в побуті, наблизилась до 60%. До лютого 2022-го вона становила 40%, каже засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Тенденцію переходу на українську підтримали підприємці й топменеджери. Які інструменти допомагають їм вільно розмовляти українською мовою
Заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован завжди вітає своїх студентів із днем народження. Одна з них на уродини отримала у Facebook повідомлення: «С Днем рождения, Катя! Как твои дела?» У відповідь дівчина написала: «Іди звідси, бот. Рашкован спілкується українською».
Топменеджер із російськомовної одеської родини говорить українською з 2020 року. У 65-70% випадках спілкується англійською, чверть комунікації – повідомлення в месенджерах, пости в соцмережах, колонки, статті й виступи – припадає на українську.
У 2014-му Рашкован обійняв пост заступника голови НБУ. Тоді спробував провести дві зустрічі українською. «Зрозумів, що виглядаю ідіотом, – пригадує Рашкован. – Попередні 15 років я спілкувався на теми бізнесу англійською, тому доводилось спершу перекладати думки російською, а потім – українською».
Владислав Рашкован уперше спробував перейти на українську в 2014-му Фото пресслужба НБУ
Директорці з комунікацій System Capital Management Наталії Ємченко знадобилось близько пів року, щоби спілкування українською стало новою нормою. «Зараз вже не перекладаю подумки, а саме формулюю українською», – каже вона.
Українські підприємці й менеджери вважають російську мову зброєю та викорінюють її з побуту. «Путін каже, що захищає російськомовних, але якщо їх не буде, йому й захищати не буде кого», – розмірковує аграрний бізнесмен та командир добровольчого загону «Хартія» Всеволод Кожемяко.
Хтось перейшов на українську задовго до повномасштабного вторгнення, когось підштовхнули події 24 лютого. Але вільно розмовляти українською виявилось непросто. Як українські підприємці й топменеджери починали перехід і які інструменти для цього використовували
Початок українськомовного життя
B2C Director в Kyivstar Тетяна Лукинюк вирішила розмовляти українською з 2008-го. Тоді вона починала працювати в компанії, де було багато львів’ян. «Десь рік було важко і повільно, а потім я почувала себе досить упевнено», – пригадує Лукинюк. Утім, тоді основною мовою її спілкування все одно залишалась російська.
Тетяна Лукинюк вирішила розмовляти українською з 2008-го. Фото з особистого архіву
Ємченко вперше зробила вибір на користь української 31 рік тому, коли обрала українськомовний ліцей при ДонНУ. Останні два роки школи та іспити були українською. Другий крок відбувся у 2021-му. Директорка з комунікацій SCM записала метою наступного року вести всю зовнішню комунікацію українською.
«Я публічна людина і відчувала, що мій перехід дасть імпульс іншим», – каже Ємченко. На початку березня почала розмовляти українською вдома. Свій перехід називає одним із перших кроків до «деокупації української культури й української історії».
Співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк почала удосконалювати свої знання мови близько трьох років тому, коли відкрила свій перший ресторан української кухні «100 років тому вперед» із Євгеном Клопотенком. Команда занурювалась у вивчення української культури харчування та досі спілкується з істориками, жителями сіл по всій країні, дослідниками кухні. Відтоді українська стала для Поперешнюк основною в роботі.
Інна Поперешнюк почала вивчати мову близько трьох років тому Фото з особистого архіву
Командир загону «Хартія» Всеволод Кожемяко почав перехід на українську у 2014 році. З початком вторгнення в українізації з’явилася ще одна причина – ускладнити роботу росіян на фронті. «У Міністерства оборони є вимога – в усіх каналах зв’язку спілкуватися українською, – пояснює військовик-підприємець Кожемяко. – Росіяни перехоплюють розмови, але мову добре не розуміють».
Спочатку батальйон підпорядковувався наказу, а потім перейшов на українську за власним бажанням. «Це частина нашої історії та культури, – каже Кожемяко. – І якщо ти розмовляєш з ворогом різними мовами, то його легше вбити».
Всеволод Кожемяко (зліва) та Володимир Федорін (праворуч)
Які інструменти допомогли перейти на українську
Безпечне середовище
Кожемяко закінчив факультет іноземних мов Харківського університету за спеціальністю «англійська мова і література». Там вивчив: щоб вільно розмовляти, треба або потрапити в середовище з потрібною мовою, або його створити. Підприємець почав розмовляти українською в родині з дружиною та дітьми.
Ємченко теж робила перші кроки в сім’ї. «Паралельно досить обережно почала переходити на українську під час нарад – це найскладніше», – пригадує Ємченко. Таке спілкування ставало новою нормою впродовж половини року.
У Лукинюк середовище сформувалось на роботі. 22 лютого передчуття війни досягло піка. Один із членів команди, родом з Херсону, публічно заявив, що хоче повністю перейти на українську. Інші члени команди підтримали. Відтоді робочі чати й зустрічі повністю стали українськомовними.
«Добре, коли поруч є люди, які можуть виправити, – каже Кожемяко. – Також добре, коли ці ж люди можуть дати помилитися і виговоритися». Він радить говорити, помилятися, не боятися росіянізмів на етапі вивчення мови та працювати над їх викоріненням.
«Мені пощастило, що весь час поруч із нами перебуває Сергій Жадан, у якого я можу запитати поради, – каже Кожемяко. – Мене підтримують Слава Вакарчук, моя дружина і мої діти». Саме Жадан у квітні 2022 року придумав назву для батальйону Кожемяка.
Заняття з учителем
У Національному банку Рашкован пропрацював три роки, потім переїхав до Вашингтона. Майже ніколи в нього не виникало потреби спілкуватися українською. Це йому й не подобалось. На початку 2020-го Рашкован вирішив вести українською свій фейсбук. Спочатку перекладав у гуглі, але це не додавало знань і навичок.
Топменеджер почав займатися з учителькою. Мав дві мети: навчитися використовувати кличний відмінок та утворювати майбутній час. Для вивчення нового та переходу до вільного спілкування знадобилося не більш ніж десять уроків по одній годині.
Щоразу на правила виділяли не більш як 15 хвилин. Решту часу розмовляли про родину топменеджера, життя, Вашингтон, МВФ – учительці просто було цікаво про це дізнатися.
«Ці 45 хвилин давалися мені дуже спокійно, – пригадує Рашкован. – Я зрозумів, що не спілкуюсь на 100% правильно як українською, так і англійською. Але я повністю подолав свій мовний бар’єр». Відтоді Рашкован не написав жодного поста російською, а цьогоріч 20 із 50 прочитаних за рік лекцій провів українською.
«Я публічна людина і відчувала, що мій перехід дасть імпульс іншим», – Наталія Ємченко Фото DR
Регулярна практика
Жодних магічних пігулок немає, переконана Ємченко. Її головний лайфхак – практикувати. «Єдине, що можу порадити, – домовитися із собою, що швидко й легко не буде. Практика неможлива без помилок, тож ідеально не буде також, і це нормально».
Ємченко читає, слухає і дивиться українською. В усіх інтерфейсах, програмах та застосунках – українська. Усі тексти, від листів до постів, українською.
Співзасновник «Нової пошти» Вячеслав Климов для практики обирає книжки – замість російськомовних читає українською. Сформульованого рішення про перехід не ухвалював, розповідає підприємець у проєкті Forbes «Країна героїв». «Це сталось природно: ми починали якомога більше спілкуватися українською, особливо із зовнішнім світом».
Лукинюк література допомогла сформувати словниковий запас. Зокрема, вона радить звернути увагу на книги Ольги Дубчак «Бачити українською» та «Чути українською».
Коли Рашкован переїхав до Штатів, міг спокійно говорити англійською про банки та лідерство, але не знав, як пояснити, що перестала працювати плита. Тому він переконаний: у вивченні мови насамперед потрібно тренувати не професійну, а побутову лексику.
Нині заступник виконавчого директора МВФ уже не перекладає подумки, а думає українською. І навіть якщо розмовляє із кимось російською в родині, то все одно використовує українські слова, як-то «безоплатно», «жвавий» чи «гідність». На думку топменеджера, вони звучать набагато краще, ніж російською.
«Росія робила дуже багато, щоб нас розділити саме за мовною ознакою, – переконаний Рашкован. – Хоча мова насправді є цеглинкою в побудові нації. А українська мова має стати ще одним клеєм, який буде нас об’єднувати, а не розділяти. Тому я не бачу проблеми в тому, що я або мої діти знаємо російську, але спілкуватися треба українською».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
