Досвід початку війни 2014 року та ковідної кризи допомогли українському бізнесу підготуватися до війни. Але не менш важливим було особисте лідерство керівника та злагодженість команди
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Що допомогло бізнесу
Вибудовування довіри та підтримка постійного зв’язку зі своїми клієнтами за нормальних умов, дозволила підтримувати стосунки і в час війни. У період кризи клієнт пам’ятає про вас та готовий підтримати свого партнера чи постачальника лояльністю, своїм терпінням щодо очікування замовлення, чи наступним замовленням
Активна участь у бізнес-спільнотах у мирний час забезпечила багатьом бізнесам швидку підтримку, як у порятунку працівників і їхніх сімей із зон бойових дій, так і у випадку евакуації складських запасів чи потужностей на більш безпечні території. Такі спільноти також стали простором для синхронізації щодо поточного стану справ, в найскладніші дні — оперативної інформації, обʼєднання навколо багатьох волонтерських ініціатив, , обговорення можливостей та стратегій, а також простором певної надії і опори.
Особисте лідерство і злагоджена команда, у якій панує довіра, – запорука ефективності за будь-яких обставин. У часі війни, коли швидкість прийняття рішень і реальних дій рятують життя, такі риси, як здатність взяти відповідальність, тримати голову холодною, правильно комунікувати з працівниками (часто дуже розгубленими) були визначальними.
Цікаво, що в перші тижні війни згадані якості проявило багато людей не із топпозицій в компаніях. Багато керівників та власників мають приклади працівників, які взяли на себе відповідальність за певний напрям чи завдання — робоче або волонтерське, хоча до них не було таких очікувань.
Варто памʼятати, що згадані компетенції та чесноти лідера не беруться нізвідки, вони приходять з досвідом, з висновками з минулих криз, з цінностей лідера. Чесноти, набуті в мирний час, забезпечують гнучкість мислення в кризові моменти, не даючи лідеру і команді розгубитися за обставин критичної складності. А також допомагають бачити цілісну картину, діяти, використовувати можливості, відмовлятися від недієвих інструментів та вибудовувати нові бізнес-моделі.
В свою чергу довіра між людьми дозволяла пришвидшувати рішення. Довіра українців один одному в перші дні війни, а часто чужим людям дозволила врятували багатьох. Велике питання: як нам не втратити цього відчуття і, навпаки, розвивати його.
Усвідомлення відповідальності й готовність боротися за свободу і незалежність – потужна мотивація, аби робити неможливі речі можливими, як у бізнесі, так і в інших сферах. Це внутрішнє налаштування буде ще роками, а можливо, і десятиліттями сприяти успіху українського бізнесу, а відтак – країни в цілому.
Жоден ворог не зможе позбавити нас особистого лідерства, сили спільнот, довіри між собою та з партнерами, відповідальності, якщо ми свідомо й наполегливо розвиватимемо їх у мирний час. Вони є ключовими факторами для якісного відновлення та побудови підприємництва в часі війни і після перемоги.
Чи можна було краще підготуватися до повномасштабної війни
Не менш важливе питання: чи можна було краще підготуватися до повномасштабної війни? Врешті-решт зараз стоїть перед багатьма питання, як використати уроки і правильно підготуватись до складної зими.
Бізнес працює в певному контексті, зокрема і в політичному. Тож про сигнали тривоги останніх місяців перед повномасштабним наступом російської армії знали всі.
Наше спілкування і дослідження серед українськ бізнесу перед самим початком вторгнення показувало, що у більшості були плани або сценарії дій. Згідно з дослідженням Бізнес-школи УКУ від 22 лютого 2022 року, 69% опитаних компаній мали антикризовий план.
Бізнеси готувалися, деякі індустрії активніше.
Було кілька кроків, які багато компаній зробили напередодні: подбали про працівників і склали план на випадок надзвичайних обставин. Деякі індустрії активніше готувались, організувавши переїзд для команд у період січня-лютого, чи подбали про резервну інфраструктуру. Особливо це стосувалося ІТ-компаній, що отримували додатковий тиск з боку клієнтів із Заходу, або мали певні внутрішні процеси повʼязані з оцінкою ризиків. Проте, для більшості українського бізнесу – останні місяці перед повномасштабним вторгненням не суттєво змінили порядок діяльності.
Основні причини такої реакції дві:
- Якщо ти думаєш про війну, то не можеш продовжувати працювати над розвитком і дієво планувати майбутнє; при тому, що загроза нападу останні 8 років завжди була присутня.
- Якби ти не уявляв загрозу війни, на рівні підсвідомому ми намагаємося блокувати такий варіант подій: багато представників бізнесу кажуть, що таки до останнього не вірили в повномасштабне вторгнення.
Досвід 2014 року став дуже сильно у нагоді українському бізнесу, адже тоді багато хто релокувався, перевозив працівників, вийшов з російського ринку, або втратив велику частину ринку на Сході України та в Криму. Відтак, довелось змінювати бізнес-моделі, перелаштовуватись на інші ринки. 2014 рік — це була свого роду вакцинація, або ж щеплення. І саме цей досвід ліг в основу планів на випадок надзвичайних обставин. В цьому й виникла велика проблема – майже ніхто не розглядав велику ймовірність повномасштабного вторгнення, а лише поступове захоплення територій. Таким чином досвід 2014 року як допоміг, так і дуже завадив українському бізнесу розглянути більш радикальні сценарії і підготуватись до них.
Як би дивно не звучало, багатьом компаніям допоміг досвід ковідної кризи. До прикладу, нікому з працівників не потрібно було пояснювати, як працювати, якщо фізично неможливо перебувати в офісі, або ж, якщо місце твого проживання раптово змінилося. Зараз перед деякими бізнесами новий виклик – як працювати в нових умовах, якщо раптом 30% твоїх працівників перебувають за кордоном або ж твій бізнес став глобальним і зовсім без персоналу.
Що змінилося
Ми думаємо про майбутнє, і це дуже добре. Відтак це дуже позитивно сприймають на Заході.
З позитивних змін варто також відзначити зміну ставлення міжнародної спільноти: зростає визнання суб’єктності України та її високого потенціалу як впливового глобального гравця. Наші партнери приємно здивовані тим, що українці думають про майбутнє вже тепер, коли триває активна фаза бойових дій. Це дає надію, якої кожен з нас потребує як громадянин, і всі ми – як нація. Думати про майбутнє ніколи не зашвидко. Бізнес уже зараз веде розмову про напрямки, що можуть стати унікальними можливостями для зростання. Велике руйнування країни спонукає нас до рішучої реакції та дії задля майбутнього піднесення, а тому обдумувати його потрібно вже зараз.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
