Другий рік великої війни з РФ складний для українських підприємців. До них дедалі частіше приходять люди зі зброєю і… ордером на обшук. До чого тут посилення президентської вертикалі й великий перерозподіл «проросійської» власності?
Рівно чотири роки тому щойно обраний президент Володимир Зеленський провів першу зустріч із представниками бізнесу. Що він почув від підприємців? Одну з проблем озвучив співзасновник IT-компанії SoftServe Тарас Кицмей: «Підтримайте ініціативу «Маски-шоу стоп!», щоб унеможливити тиск правоохоронних органів на ІТ-індустрію».
Зеленський не мав заперечень, навіть пішов далі, запропонувавши обмежити перелік силовиків, що мають займатися економічними справами. «СБУ повинна боротися зі шпигунами та диверсантами, а не з бізнесом», – казав тоді він.
Чотири роки по тому у країні триває війна за існування, президент не має часу зустрічатися з бізнесом (стаття вийшла до зустрічі президента з бізнесом, яка відбулась 29 червня — Forbes), але підприємці так само апелюють до Зеленського – тиск силових органів не зменшився, а за оцінками бізнесменів, навіть посилився. «Бізнес перебуває під найбільшим тиском від силових органів за останні 20 років. Подекуди влада переплюнула часи Януковича», – категорично заявляє засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа. Одразу дві його інвестиції опинилися «у розробці» правоохоронців.
«До половини підприємців з мого кола приходили цього року правоохоронці», – каже бізнесмен зі списку Forbes, який спілкувався на умовах анонімності.
Статистика скарг підприємців до Ради бізнес-омбудсмена підтверджує тенденцію: у першому кварталі цього року на дії силовиків пожалілись у понад два рази більше бізнесменів, ніж за попередній період. Ситуація, принаймні в медіа, виглядає гіршою, ніж до широкомасштабного вторгнення.
Аналітична компанія Saturday Team на замовлення Forbes промоніторила найбільші українські ЗМІ щодо історій, коли бізнес заявляв про тиск і вимагання хабаря – і за перші п’ять місяців цього року таких кейсів було 63, на три більше, ніж за такий самий період 2021 року.
Під час пресконференції Зеленського 6 червня 2023-го журналісти поставили запитання, чи не хвилює президента зростання тиску на бізнес? «Усі економічні виклики є дуже важливими для мене. Якщо є питання до податківців – я розберусь», – відповів лідер країни. Втім, визнав, що зараз у його фокусі інші пріоритети: постачання зброї для ЗСУ та міжнародна політика.
Крім контексту великої війни, в системі відносин Банкової та правоохоронних органів є інші тектонічні зміни. Влітку 2019-го практично всі ключові посади, крім генерального прокурора, обіймали «чужі» президенту люди. Чотири роки по тому всі силові структури, можливо, за винятком НАБУ і САП, очолюють ставленики Офісу президента, і лояльність до Зеленського – одна з умов призначення.
«Це нормально, що під час війни влада консолідована у президента. І фактично всіма силовими відомствами керують з Банкової, – каже керманич департаменту Генпрокуратури, який спілкувався на умовах анонімності. – Ненормально, що це не формалізовано і ці люди не несуть жодної політичної відповідальності».
Чи означає консолідація влади над силовиками та посилення тиску на бізнес докорінну зміну правил гри у відносинах підприємців та влади?
Летить з усіх боків
Різноманітні опитування бізнесу щодо органів влади, які їм найбільше заважають, показують, що з великим відривом попереду податкова і митниця. Але у переліку є майже всі силові структури: ГПУ, Нацполіція, БЕБ, СБУ. Меню проблем, які правоохоронці пропонують бізнесу, якнайрізноманітніше.
25 квітня Мазепа прокинувся від дзвінків матері і бізнес-партнера Івана Олійника, які розповідали однакову історію: їх обшукують. Так він дізнався, що Нацполіція відкрила кримінальне провадження за мотивами корпоративного спору з попереднім власником навколо газового родовища на Львівщині. Правоохоронці взялися за цю справу дуже завзято: група з 23 слідчих і вісьмох залучених прокурорів, обшуки одразу на трьох локаціях, вилучення документів і значної суми коштів. Мазепа вважає, що їхні опоненти «замотивували» правоохоронців.
На що скаржився український бізнес Раді бізнес-омбудсмена
Саме Нацполіція разом зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою приходила з обшуками додому і в офіс IT-підприємця, засновника компанії MacPaw Олександра Косована у справі щодо будівництва бази відпочинку компанії на прибережній ділянці поблизу Канівського водосховища. Претензії правоохоронців – незаконний видобуток піску, забудова берегової лінії та за документами інше цільове призначення ділянки.
Того ж дня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав у пості в Telegram, що йому соромно за такі дії силовиків. «Не можна зупиняти роботу компанії через земельну ділянку», – додав міністр.
Про схожі випадки за участю Нацполіції кажуть ще троє українських підприємців, які попросили не згадувати їх у цій статті через те, що розслідування їхніх справ ще не завершено. Для написання статті Forbes поспілкувався із півтора десятками підприємців, більшість із них розмовляли на умовах анонімності.
Власникові НD-Group Борису Шестопалову проблеми принесли Бюро економічної безпеки та Генпрокуратура – у рамках розслідування справи компенсації фіктивного ПДВ; заарештували рахунки його компанії (найбільший виробник хліба у південному регіоні). «У контрагента мого постачальника якісь проблеми з ПДВ, а бізнес зупиняють мені. Навіщо?» – ставить риторичне запитання бізнесмен.
Перевірки Державної податкової служби
Він розповідає, що слідчі органи підозрюють цю компанію у завданні збитків державі на 200 млн грн, тому вони всім бізнесам, котрі якось співпрацювали з нею, заблокували рахунки на таку ж саму суму. У групи Шестопалова арештовано рахунки на 1,6 млрд грн. «Це якась інквізиція: позбавляють можливості працювати взагалі не з вашої вини», – каже бізнесмен. Наразі він оскаржує це рішення в судах. «Зі змінним успіхом: десь арешт знято, десь ще ні», – каже бізнесмен.
За бажання СБУ може знайти російський слід і загрозу нацбезпеці від бізнесу, навіть якщо немає документальних доказів. Наприклад, одна з причин, чому популярна серед малого та середнього бізнесу платіжна система WayForPay понад місяць не могла оновити ліцензію у Національному банку, – лист СБУ про начебто російське громадянство в одного з топменеджерів компанії. Служба так і не надала Нацбанку підтверджень цього.
Навіть «російський дух» може стати проблемою для дуже українських підприємців. У лютому Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін’юсту щодо конфіскації на користь держави двох кар’єрів, які консорціум бізнесменів – Віталій Антонов (ОККО), Василь Даниляк (ОККО) і згаданий Ігор Мазепа – купили у 2021 році в австрійської Starbag. Причина – міноритарним акціонером Starbag є російський бізнесмен Олег Дерипаска.
Один з останніх голосних кейсів, яким відзначилося Бюро економічної безпеки, була справа мережі кінотеатрів «Мультиплекс». Компанію обвинувачували у несплаті ЄСВ на початку війни, коли більшість кінотеатрів у країні вимушено не працювали.
Вона зрештою сплатила борг перед держбюджетом, але БЕБ і досі розслідує цю справу «Найближчим часом буде повторний допит, час ще погоджуємо», – каже СЕО «Мультиплексу» Роман Романчук. Кейс «Мультиплексу» потрапив на радари Бюро з подачі Державної податкової служби, пояснює заступник генпрокурора Дмитро Вербицький.
Ці справи – лише ілюстрація, яка показує: кейси, пов’язані з бізнесом, мають за плечима чи не всі силові структури і регулятори.
Публічних кейсів, коли правоохоронців притягують до відповідальності за тиск і вимагання хабарів від бізнесу, набагато менше. На початку червня НАБУ й САП повідомили про розслідування стосовно прокурора окружної прокуратури Дніпропетровської області та його заступника. Вони, як вважає слідство, зляпали справу проти місцевого виробника сидру, сфабрикувавши докази. «Є ще близько двох десятків внутрішніх розслідувань щодо дій прокурорів», – каже вже цитований очільник департаменту ГПУ.
Чому силовики ополчилися на бізнес саме зараз?
Саме Нацполіція разом зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою приходила з обшуками додому і в офіс IT-підприємця, засновника компанії MacPaw Олександра Косована у справі щодо будівництва бази відпочинку компанії на прибережній ділянці поблизу Канівського водосховища. Фото з особистого архіву Олександра Косована
«Бомбити комерсів»
Є принаймні кілька фундаментальних причини, чому на початку 2023 року силовики потягнулися до підприємців. Перша – вже згадане воєнне посилення Офісу президента. Forbes поговорив із сімома депутатами та державними функціонерами про устрій президентської вертикалі на другому році війни. Більшість спілкувалися на умовах анонімності, побоюючись реакції ОП.
Ключові для бізнесу люди серед менеджерів ОП – заступники керівника офісу Андрія Єрмака Ростислав Шурма, Андрій Смирнов та Олег Татаров. Їхня відповідальність – економічна політика, судова система та силові структури відповідно.
Одноосібний контроль майже над усіма силовими органами порушив хитку систему стримувань і противаг у правоохоронних органах, яка була за президентства Петра Порошенка. «З часів Революції гідності не було так, щоб СБУ, МВС, БЕБ, прокуратура перебували в одних руках», – каже один із нардепів, що спілкувався на умовах анонімності.
«Раніше між силовиками була конкуренція, вони боялися один одного, – додає інший співрозмовник з депкорпусу. – На умовну СБУ бізнесмен міг поскаржитися поліції Авакова. Нині нема кому скаржитись – усі в одній упряжці».
Жоден зі співрозмовників не підтвердив, що в Офісі президента приймались рішення про необхідність прискіпливіше ставитися до бізнесу. Співрозмовники серед нардепів та посадовців офісу вважають, що президент наразі не надто добре розуміє ситуацію з тиском на підприємців. «Ніхто не поспішає акцентувати на цьому питанні на нарадах із Зеленським», – розповідає на правах анонімності один із посадовців ОП.
Є загальний наратив – що під час війни всі повинні сплачувати податки і є запит на детінізацію бізнесу, пояснює співрозмовник із депутатського корпусу. Податки потрібні, щоб фінансувати військові потреби: західні партнери відмовляються давати гроші на війну. «Силовики пішли звичним шляхом: замість того, щоб домовитися з бізнесом про нові правила гри, почали «кошмарити», – каже заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин («Голос»).
«Держава трохи змінила ставлення до бізнесу через фінансову допомогу від партнерів – мовляв, податки від бізнесу набагато менші, ніж іноземні дотації», – казав у травневій розмові з Forbes бізнес-омбудсмен Роман Ващук у контексті, що наразі влада не критично зацікавлена у розвитку бізнесу та інвесткліматі.
Про які проблеми бізнесу пишуть ЗМІ
Друга причина – найбільший з початку 1990-х перерозподіл власності, який спровокувала війна. У травні 2022 року Рада ухвалила закон про конфіскацію активів підсанкційних росіян та колаборантів.
За рік у рамках «дерусифікації» заарештовано, конфісковано і передано до Агентства з розшуку й управління активами (АРМА) десятки великих компаній, де серед власників були росіяни. Процес украй непрозорий. «Наразі ніхто не розуміє, якими саме активами і наскільки результативно управляє АРМА», – каже Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch.
«Коли ми попросили СБУ, БЕБ, ГПУ і ДБР надати оцінку вартості конфіскованих саме ними активів, то отримали загальну цифру – понад 70 млрд грн, – каже голова тимчасової слідчої комісії Ради Ярослав Железняк. – Але АРМА оцінює ці самі активи в 10–11 млрд грн».
Держава не встигає розробити бездоганний правовий механізм для складних кейсів конфіскації. «Я не знаю, яка людина Вадим Новинський і, може, він шкодив Україні, але те, як у нього забрали бізнес, на мій погляд, за рамками правового поля (Мін’юст скасував рішення про передачу бізнесу Новинського у траст, і СБУ арештувала корпправа на 72 компанії. – Forbes)», – каже власник великого виробничого бізнесу.
На його думку, подібні кейси силовики зчитують: «Можна бомбити комерсів». «Якщо так може президент з мільярдним бізнесом, то чому не може майор СБУ з мільйонним? – продовжує бізнесмен. – Такий самий ефект був за Януковича, коли великий бізнес централізовано загнали на майданчики і «обєлєчівалі», а до іншого бізнесу прибігали вже хто встигне».
По інший бік
Що про це кажуть з іншого боку «барикади»? «Говорити про повернення у часи Януковича може лише той бізнес, який не працював у ті часи», – каже високопосадовець у ГПУ, який попросив не згадувати його прізвище. Тоді про діалог силовиків із бізнесом не йшлося, додає він.
Усі представники правоохоронних відомств, з якими говорив Forbes, стверджують, що ні в ГПУ, ні в Нацполіції немає централізованої корупції, а кейси вимагання грошей – результат анархії в органах. «Український кримінальний процес більше підходить, щоб бути «в долє», а не для того, щоб когось посадити або виправдати», – каже голова департаменту ГПУ.
Враження щодо масових «масок-шоу» оманливі, вважає заступник генпрокурора Вербицький. «Публічно ніхто не комунікує кейси, коли такі слідчі дії були необхідні», – каже він.
Ще у 2020-му в Офісі генпрокурора було створено окремий департамент, що має розбиратися у зловживаннях правоохоронних органів. У разі виявлення порушень прокурори можуть ініціювати зміну органа, котрий веде слідство. Бізнес не поспішає користуватися інструментом. «Надходить декілька скарг на рік», – каже Вербицький. Протягом останніх трьох років змінено групи прокурорів і слідчих у 13 випадках.
Топ-10 державних органів, на які скаржилися найчастіше
Бізнес поки що не готовий співпрацювати, скаржиться працівник Офісу генпрокурора, який розмовляв на умовах анонімності. Він розповідає, що за останні два місяці до ГПУ зверталися дві компанії зі скаргою про вимагання хабаря з боку правоохоронців. «Ми запропонували провести слідчий експеримент, але обидві компанії відмовилися», – каже співрозмовник.
Що з іншими силовими структурами? У квітні звільнився перший очільник БЕБ Вадим Мельник, наразі в.о. – його заступник, виходець з СБУ Едуард Федоров. Голова ради громадського контролю бюро Тарас Котов вважає, що це пішло на користь. На його думку, бюро нарешті зайнялося справами, які мають стосунок до економічної безпеки. Йдеться про тіньовий ринок тютюну, справу Регіональної газової компанії Дмитра Фірташа. «Змусити НАБУ звернути на це увагу ми намагалися роками», – каже Котов.
Позитивна динаміка БЕБ пов’язана не лише зі зміною керівництва, а й із формуванням команди, каже Вербицький. Якщо у 2022-му у центральному офісі бюро працювало 109 людей , то нині – 456. Ще 372 – у регіонах.
«Перезавантаження митного та фіскального секторів включно із податковою та БЕБ – вимога МВФ, тож зміни будуть», – вважає Юрчишин. Бізнес не чекає, коли це станеться. Найдієвішою протидією виглядає публічна позиція. Принаймні ГПУ змінила групу процесуальних керівників, які працювали над двома провадженнями, що здобули найбільший розголос, – справами Косована й Мазепи.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
