Володимир Зеленський вперше з початку вторгнення відірвався від справ на фронті та дипломатичних викликів і вирішив зібрати на зустріч кілька десятків найбільших підприємців країни та представників бізнес-асоціацій. Які головні теми діалогу?
29 червня президент Володимир Зеленський проведе першу окрему зустріч з бізнесом за час повномасштабної війни з Росією. Попередня його розмова з підприємцями, включно з найбагатшими українцями, відбулася за кілька годин до повномасштабного вторгнення, ввечері 23 лютого 2022 року.
Досі більшість співрозмовників Forbes, близьких до Офісу президента (ОП) та економічного крила влади констатували, що у Зеленського, глибоко зайнятого дипломатією та ситуацією на фронті, немає часу і енергії на економіку та проблеми бізнесу.
Ситуація змінилась – президент залучений до вузького кола високопосадовців, що розробляють нову «економічну доктрину» України. До цього кола входить лише троє людей: крім глави держави це міністерка економіки та перша віцепремʼєрка Юлія Свириденко та заступник керівника ОП Ростислав Шурма, розповідає один з нардепів, близький до керівництва партії «Слуга народу».
Вочевидь, цей проєкт є частиною ширшого задуму Зеленського – «української доктрини», до обговорення якої він закликав під час виступу у Верховній Раді на честь Дня Конституції.
Одна з задач зустрічі 29 червня з бізнесом – дати президенту більше розуміння, якою економіку та відповідну економічну політику держави у довгостроковій перспективі бачать підприємці. Інша частина адженди – більш нагальні питання. Наприклад, посилення тиску на бізнес та скасування усіх податкових пільг, які були запроваджені після вторгнення.
З чим повʼязане відновлення інтересу Зеленського до економіки саме зараз? Forbes поспілкувався з шістьма співрозмовниками з Офісу президента, політсили Зеленського «Слуга народу» та економічних комітетів парламенту. Вони попросили не згадувати їхніх імен у цій статті через сенситивність коментарів стосовно дій президента.
Про що Зеленський хоче говорити з бізнесом
Зустріч з підприємцями – ініціатива самого президента, розповідають на умовах анонімності співрозмовник в Офісі президента та Верховній Раді.Чому саме зараз? Одна з причин – до Зеленського дійшли скарги бізнесу на податкову та правоохоронні органи, розповідають два нардепи з фінансового та економічного комітетів Верховної Ради.
«Президент понад рік не зустрічався з бізнесом, він хоче зрозуміти, які в них є проблеми, нарікання», – вказує співрозмовник з ОП.
Адженду завтрашньої зустрічі умовно можна розділити на дві частини: проблеми, які має бізнес саме зараз, та бачення майбутньої співпраці після завершення війни.
У першому блоці крім власне скарг бізнесу на тиск з боку правоохоронців та податкової планують обговорити законопроєкт 8401, розповідають три нардепи, знайомі з форматом зустрічі. Він скасовує основні пільги для бізнесу, зокрема має повернути документальні перевірки та штрафи за невикористання касових апаратів (раніше голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев анонсував впровадження з 1 серпня) .
Документ викликав багато нарікань з боку підприємців, його обговорювали в профільному комітеті Ради, але не увесь бізнес залишився задоволеним кінцевим варіантом законопроєкту.
«У президента немає зауважень щодо податків, але є багато застережень щодо поновлення перевірок», – каже на правах анонімності один з нардепів, близький до керівництва партії «Слуга народу». У Зеленського є ідея обмежити вплив держорганів на бізнес, додає він. «Суть у тому, щоб звести його суто до Антимонопольного комітету та, умовного, Бюро економічної безпеки (БЕБ), – пояснює співрозмовник. – Інші ж не мають права втручатися в справи повʼязані з бізнесом».
Другий трек – обговорити майбутнє бізнесу після завершення війни. Під час виступу в Раді 28 червня Зеленський заявив, що виступає за зменшення податкового навантаження в Україні, але вже після війни. Для цього потрібен «новий договір між державою і суспільством та бізнесом», заявив президент.
Під час зустрічі 29 червня Зеленський хоче «подивитись в очі» бізнесу та підготувати грунт для створення нового соціального договору, каже співрозмовник в ОП. «Саме тому на зустріч не запросили старих олігархів, зокрема Ахметова, Пінчука та інших, – зазначає посадовець. – Президент їм не вірить, тож хоче розмовляти саме з новими людьми».
Серед запрошених близько 40 підприємців та представників бізнес-асоціацій. Зокрема, засновник Ajax SystemsОлександр Конотопський, співвласник «Нової пошти» Вячеслав Климов, фаундер MacPawОлександр Косован, співзасновник monobankОлег Гороховський, президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, засновник бізнес-спільноти Board Андрій Длігач та інші.
Попри готовність до діалогу з бізнесом, до розробки нової економічної доктрини, яка в тому числі має сформувати оновлені правила гри між державою та бізнесом, крім Зеленського, Свириденко та Шурми поки нікого не підпускають, каже один з нардепів, близький до керівництва партії «Слуга народу». «Доступ до документа суворо обмежений», – стверджує він.
Економіка в очах президента: від $1 трлн ВВП до «митниці без митників»
(Натисніть «Читати більше, щоб відкрити повний текст»)
Під час виступу в Раді президент частково озвучив своє бачення економічної картини повоєнної України. Зеленський хоче зробити ставку на цифровізацію та сучасне технологічне виробництво з високою доданою вартістю.
Основні тези були такими:
- ВВП $1 трлн. Потенціал країни може це забезпечити.
- «Дешева праця» – не конкурентна перевага. Від цієї логіки варто відмовитися. Мета – зарплата на 30% вищу, ніж у сусідів-членів ЄС.
- Ставка на кваліфіковану працю, а отже на освіту. Розробка програми сучасної програми освіти та інновацій. Поширення англійської мови.
- Повернення людей. Збільшення робочих місць та трансформація кожної галузі мають дозволити українцям жити краще в Україні, ніж в інших країнах.
- Захист бізнесу. Бізнес, який створює робочі місця, – забезпечує економічну безпеку країни та її лідерство. Потрібне осучаснення законодавства про працю.
- Новий податковий договір між державою та суспільством. Зниження податків – вже після війни. Але це означає підвищену податкову сумлінність бізнесу. Потрібні автоматичні цифрові процедури всюди, де є контакт між громадянином чи бізнесом та чиновником. «Мета – митниця без митників, а податкова – без податківців».
- Забути про експорт сировини. Україна майбутнього – країна товарів з високою доданою вартістю.
- Немає олігархів. Всі економічні субʼєкти рівні перед законом. Орієнтир на новий технологічний бізнес. Металургія перемоги має бути зеленою, щоб відповідати європейським стандартам.
- Україна – гарант енергетичної безпеки. «Наша атомка потрібна всьому континенту. Пріоритет – зелена генерація».
- Пенсійна реформа. Солідарної системи недостатньо.
- Українська культура – експортна галузь.
- Оборонний комплекс – виробництво гармат, снарядів, морські дрони та інші безпілотники. Локалізація в Україні виробництва озброєння, яке зараз постачають міжнародні партнери.
- Політика героїв. Інтеграція воїнів у економіку, підтримка їхніх сімей. Політика безбарʼєрності, програми реабілітації, легалізація медичного канабісу та виробництво таких ліків в Україні. Гранти для бізнесу, який працевлаштовує ветеранів.
У підготовці матеріалу брав участь редактор відділу «Гроші» Сергій Шевчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
