Міністр АПК Микола Сольський /Ігор Тишенко для Forbes Україна
Категорія
Гроші
Дата

Через підрив Каховської ГЕС експорт може втратити $1,5–2 млрд. Бліц-інтервʼю міністра АПК Миколи Сольського

Міністр АПК Микола Сольський Фото Ігор Тишенко для Forbes Україна

6 червня російські військові підірвали Каховську ГЕС. Пройшов понад місяць із моменту катастрофи, а збитки досі рахують. Підрив греблі спричинив щонайменше $2 млрд збитків, підрахували в червні аналітики KSE Institute. Forbes розпитав міністра аграрної політики України Миколу Сольського про наслідки, з якими зіштовхнулись фермери постраждалого регіону

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Це відредагована та скорочена для зрозумілості версія інтервʼю

Як підрив Каховської ГЕС вплинув на сільське господарство Херсонського регіону?

Перед війною канали, які брали воду з Каховської дамби, зрошували понад 300 000 га, залежно від сезону. Після теракту ці території зараз не отримують воду. Агропідприємці, які вкладались у зрошувальні системи, обробляють землі, які під зрошенням і без нього. Відповідно, перші завжди приносили прибуток, а другі – не кожен сезон. Тому фермери фактично дотували незрошувані землі за рахунок зрошуваних.  

Тепер, коли постійного джерела доходу немає, вони не зможуть нормально працювати з усім своїм земельним банком. Кількість землі, яка постраждала, значно перевищує 300 000 га. За різними оцінками може йтись про 700 000–1 млн га. Це співрозмірно з загальною площею сільгоспземель деяких європейських країн. 

Коли відбувся підрив ГЕС, то Чиказька товарна біржа миттєво зреагувала підвищенням ціни на кілька доларів. Вони зрозуміли, що певний обʼєм зерна надовго зникне з торгівлі. За нашими підрахунками український експорт може втратити $1,5–2 млрд.

Скільки часу потрібно на відновлення дамби?

Відновлення можливе лише після перемоги. Відбудова займе роки. Декілька років на фактичну відбудову ГЕС, потім 2–3 роки знадобиться на те, щоб вода наповнила дамбу. Після цього ще потрібен буде час на ремонт і відновлення каналів та систем зрошення, які будувались у 1970–1990-х роках. Тобто мінімум сім років. 

Але що буде за ці сім років з аграрним бізнесом у цьому регіоні? Зараз ми розуміємо, що точно не всі фермери витримають життя без дамби. Вони і так останні 20 років розвивали цей регіон власними зусиллями, не дуже покладаючись на допомогу держави. Нам потрібно буде розробити механізми, які допоможуть фермерам зберегти мотивацію займатися сільським господарством попри всі складнощі. 

Якими мають бути ці механізми?

Я не готовий зараз про це говорити. Їх потрібно створювати. Ця проблема на роки, і важливо, щоб цей регіон залишався у фокусі наступних міністрів і урядовців, попри те що в країні будуть нові виклики й задачі.

Які культури вирощували в цьому регіоні? Що ми можемо втратити?

Херсонська область виробляла стандартні для українського регіону культури: пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою. Вони виробляли значно більше овочів, ніж інша частина України, але ми вже другий сезон живемо фактично без овочів і фруктів із цього регіону. 

Точно не буде ситуації, коли ми прийдемо в магазин і не побачимо на полиці якогось продукту чи надвисоких цін. Проблема є, але наслідки ми будемо відчувати ще років 10–15. У нас будуть і кавуни, і помідори, й інші продукти. Щось буде не такої якості, щось дорожче, щось буде зʼявлятися пізніше, але все буде.

99% відсотків проблем від підриву ГЕС сконцентровано на лівому березі. Ми цього сезону не дуже розраховували на продукцію звідти. Але ми всі точно розраховуємо на цей регіон в майбутньому, і це основна проблема. Усі наслідки повною мірою відчуємо після визволення цієї території.

Яка проблема з рибальством?

Аби ви зрозуміли масштаб водосховища – коли вода витекла, то площа суходолу склала 150 000 га. І поки вода сходила, то забрала з собою рибу і знищила всі 85 рибних господарств, які були розташовані нижче по течії: 49 у Каховському водосховищі і 36 у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі. 

Можна стверджувати про повне знищення риби в Каховському водосховищі. Оскільки навіть та риба, яка була винесена з потоком води у пониззя Дніпра в межах Херсонської та Миколаївської областей, опинилась на заплавних ділянках суходолу.

Загальна сума збитків від прямої втрати та від втрати потомства внаслідок погіршення умов існування через скид води з Каховського водосховища складає 9,8 млрд грн. Загалом втрачено щонайменше 11 388,3 т риби.

Чи створюються робочі групи з місцевими аграріями, аби вирішити наслідки катастрофи?

Минулого тижня я був на правому березі Херсона та в Миколаєві. Там аграрії досить швидко зорієнтувалися і закачали воду в ті невеликі зрошувальні системи, які залишились. По лівому берегу ніяких зустрічей не відбувається – це неможливо. Якщо на початку війни ми якось намагались спілкуватися з фермерами, які там залишились, то зараз це небезпечно, в першу чергу для людей, які залишились на тих територіях. До того ж навіть якщо і можна було б поговорити онлайн, то це не вирішило би питання.

Я бачила, що є робочі групи, які вивчають наслідки підриву Каховської ГЕС. Як саме відбувається процедура? Які дані збирають?

У нас є затверджена методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії РФ. Там є процедура визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії РФ, що включає втрати земельного фонду і пов’язану з ними упущену вигоду.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків є обласні військові адміністрації. 

Я спілкувалась із фермерами наступного дня після підриву Каховської ГЕС, і їх більше цікавило не знищення зрошувальних систем, а проблема з розмінуванням. Не всі фермери розуміють, як їм зробити розмінування. Можете розказати, скільки площ потребують розмінування і як це зробити? Куди фермеру звертатись?

Станом на червень потенційно небезпечними територіями вважали понад 1 млн га земель. Було визначено пріоритетні зони для розмінування, бо ніхто не був готовий до таких площ. Херсонська область була однією з пріоритетних. У Херсонській області наразі замінованими визначено 208 400 га деокупованих земель. Після деокупації цифри зростуть.

Процедура розмінування може бути двох типів. Перший – фермер має повідомити ДСНС або штаби, створені при ОВА, про те, що в нього потенційно замінована земля. Тоді цю територію перевіряють та включають до переліку потенційно замінованих територій, і вже в порядку черговості розмінування роблять підрозділи ДСНС або Міністерства оборони. 

Також можливий варіант, коли фермер звертається до приватних компаній, і оператори протимінної діяльності на комерційній основі розміновують. (Наразі ліцензію від Міноборони на розмінування мають 10 операторів протимінної діяльності. – Ред.)

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні