До повномасштабної війни книги з Росії займали від 50% до 70% українського ринку. Законопроєкт про заборону ввозу та поширення книг із Росії та Білорусі, що очікував на підпис Володимира Зеленського понад рік, звільняє простір для українських видавців. Як вони планують ним скористатися
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Проти – 0, утримались – 0. 19 червня 2022 року 306 депутатів Верховної Ради підтримали законопроєкт 2309-ІХ. Він забороняє ввозити та розповсюджувати книги з Росії та Білорусі та літературу антиукраїнського змісту і зобовʼязує видавців та дистриб’юторів створювати й поширювати книги державною мовою, мовами корінних народів України або офіційними мовами ЄС.
Понад рік законопроєкт очікував на підпис Володимира Зеленського. Чому президент не поспішав із підписом? Ветувати закон пропонували Мін’юст та МЗС, казав тоді Зеленський. Документ «може ускладнити процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу», застерігали дипломати. Та 22 червня 2023 року президент все-таки підписав 2309-ІХ.
Перед повномасштабною війною частка української книги займала 30–50% ринку, каже засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов. До 2012-го продукція російських видавців та дистриб’юторів взагалі заповнювала до 90% ринку, додає він. Разом із «сірими» схемами до 24 лютого 2022-го обсяг російського імпорту становив близько $100 млн на рік, підрахував генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.
Більшість російських книг були дешевшими за українські, каже директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Причина в масштабі – російський книжковий ринок був у понад 10 разів більший за український. Боротьба за покупця йшла і на рівні купівлі ліцензій: росіяни пропонували більші гроші за права на переклад бестселерів і деколи за ліцензії на український переклад, який не видавали, каже Коваль. «Книгарні у східних та південних регіонах не хотіли закуповувати україномовні видання», – пригадує вона. Обмежені можливості збуту не давали змоги локальним видавцям нарощувати обсяги видання книжок, збільшувати наклади і активніше просувати їх двомовним читачам.
Як ухвалений закон про заборону російських книжок допоможе українським видавцям?
Чи зростатиме книжковий ринок України
«Книжковий» закон звільнить місця на полицях книгарень для українського видавця, розширить коло потенційних покупців та збільшить надходження від продажу, сподівається Коваль. Українська книга позбулася тиску дуже великого гравця: обсяг книжкового ринку в Росії сягає понад $1 млрд, каже Мартинов.
Український книжковий ринок до повномасштабного вторгнення оцінювався не менш ніж у $200 млн, каже Круглов із «Ранку». Оцінка Мартинова в декілька разів менша: $50–100 млн. Звідки різниця? «Є повний ринок, який включає бюджетні закупки підручників, а деякі видавці говорять тільки про комерційні продажі», – пояснює Круглов.
У 2024-му оборот лише по українських виданнях становитиме $100 млн, підраховує Коваль. Умова успіху – доходи і витрати українців залишаться на теперішньому рівні. Мартинов прогнозує зростання українського книжкового ринку за 5–10 років утричі від нинішніх показників. «У 2020 році в Чехії обсяг ринку сягав €550 млн, а у Польщі – €520–540 млн», – наводить він приклад сусідів.
Причин колосальної різниці декілька. В Україні невелика кількість книгарень, каже засновник «Лабораторії». На початок 2023 року налічувалось близько 130 книжкових магазинів, у Польщі в 2019-му їх було 1914, йдеться в Стратегії розвитку читання від Мінкульту. З 1 січня 2023 року мав запрацювати закон, який зобовʼязував державу компенсувати видатки на оренду книгарням, які продають книжки виключно українською мовою чи мовами ЄС і корінних народів України. На реалізацію цього закону немає грошей, каже Мартинов.
З 2021-го до 2022 року кількість найменувань виданих в Україні книг зменшилась з 21 000 до 9700, а тиражі впали майже в чотири рази – до 11,6 млн копій, розповідала директорка Українського інституту книги Коваль під час публічної пресконференції. Читають за кордоном також більше – 46% українців читають щонайменше раз на місяць, а понад 67% канадців і 60% французів – мінімум раз на тиждень, свідчать дані звіту Міжнародної асоціації видавців за 2021 рік.
Повномасштабне вторгнення ще більше знизило кількість читачів. З 24 лютого 2022 року до квітня 2023-го 23% респондентів не прочитали жодної книги, йдеться у дослідженні «Нью Імідж Маркетинг Груп» на замовлення Українського інституту майбутнього. У середньому українці купують 0,3% книжки на рік, казала співзасновниця культурно-видавничого проєкту «Читомо» Оксана Хмельовська у 2021 році.
Білі плями законодавства
Натисніть «Читати більше»
- Закон не накладає обмежень на торгівлю електронним контентом. Цей сегмент може значно зрости, попереджає Коваль з УІК. Таким чином, кошти українців і надалі осідатимуть на рахунках російських видавців.
- Під заборону імпорту й поширення потрапили твори усіх громадян Росії, зокрема Анни Політковської, Валерії Новодворської, істориків Тетяни Таїрової-Яковлевої та Марка Солоніна. «Варто передбачити механізм, який дозволить винятки для здійснення видання і розповсюдження перекладів творів авторів, чия публічна політична позиція безсумнівна», – переконана Коваль. Цієї ж позиції дотримуються усі видавці-співрозмовники Forbes.
- Потрібні роз’яснення щодо того, що робити з російськими книгами в публічних і шкільних бібліотеках, додає Коваль. Їх кількість оцінити важко, але вона велика. «Російські книжки у східні області завозили масово як подарунки, – каже Коваль. – Бібліотекарі раділи – закупівлі книжок за рахунок державних і місцевих бюджетів були скромними».
- У законі не йдеться про скасування дозволів на ввезення в Україну книжок російською мовою, які видавалися з 2017 року, каже Замоцна. До 24 лютого 2022 року їх видали на десятки тисяч тайтлів, додає вона. Виходить, що заборона діє не на мову держави-агресора, а на територію виробництва книжки».
Видавці очікують на фінансову підтримку не лише від читачів. Мартинов шукає інвестиції для масштабування «Лабораторії». У видавництва в роботі близько 150 книг, хоча раніше команда бралась лише за 30 книг на рік. «У інвесторів з’явився мотив вкладати гроші у підготовку української книги, її друк і продаж, тому що ринок захищений», – каже Мартинов.
Ще один наслідок закону – збільшення кількості робочих місць, податків, інвестицій у друкарські підприємства та можливості експорту, вважає Круглов. Видавництво «Ранок» за шість місяців 2023-го експортувало майже 100 000 книжок. Ця кількість може зрости, розраховує видавець.
Але найбільше прийнятий закон вплине на перекладну літературу, говорять опитані Forbes видавці. Її окупність зросте, каже співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна. Це дасть змогу братися за нішеві перекладні проєкти: книги з мистецтва, спорту, кулінарії, путівники, яких було мало через наявність російськомовних варіантів.
Найбільше перекладених українською книг з’явиться у жанрах академічної літератури та нон-фікшну, прогнозує Мартинов. «Українські видавці раніше не бралися перекладати класичні художні тексти, але тепер переклад класики необхідний», – додає Замоцна.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
