Офіс президента хоче ліквідувати АРМА, а російські активи передати до Фонду держмайна. Чому всі незадоволені «головним холдингом України» /колаж Олександра Карасьова
Категорія
Гроші
Дата

Офіс президента хоче ліквідувати АРМА, а російські активи передати до Фонду держмайна. Чому всі незадоволені «головним холдингом України»

5 хв читання

колаж Олександра Карасьова

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) може втратити всі свої активи. Управляти арештованими майном росіян, білорусів та колаборантів невдовзі буде Фонд державного майна (ФДМУ). Доручення розробити відповідний законопроєкт президент вже надав нардепам економічного комітету Верховної Ради (ВР). Як може працювати ця реформа.

Наприкінці лютого в ОП президент Володимир Зеленський, премʼєр-міністр Денис Шмигаль, декілька профільних міністрів та голови комітетів ВР обговорювали роботу АРМА. Президент вважав, що агенство працює неефективно, варіантів, що робити далі, небагато – реформувати або ліквідувати. Зупинились на останньому, каже нардеп, який був присутній на зустрічі в ОП та попросив не згадувати його імʼя у цьому матеріалі. 

Ще два нардепи з антикорупційного та економічного комітету в коментарі Forbes кажуть, що дискусія триває. «Остаточно вирішили передати активи до ФДМУ, а щодо повної ліквідації АРМА ще йдуть дискусії», – каже один з нардепів на правах анонімності. 

На підготовку реформи та відповідного закону президент дав місяць, каже нардеп на правах анонімності. «Президенту намагались пояснити, що це комплексна реформа і підготувати так швидко не вдасться, на це потрібно декілька місяців», – додає нардеп, який був присутній на зустрічі. 

В результаті розробляти «терміновий закон» доручили економічному комітету ВР. Як може виглядати реформа та чому в ОП вирішили ліквідувати АРМА?

В. о. очільника АРМА Дмитро Жоравович /Denis Buhaychenko/Wikipedia

В. о. очільника АРМА Дмитро Жоравович Фото Denis Buhaychenko/Wikipedia

Проблема АРМА та сотні заблокованих активів

У АРМА є дві головні функції – пошук та управління арештованими активами. З початком повномасштабної війни роль агентства значно змінилась – сюди почали передавати сотні арештованих активів росіян, білорусів та українських колаборантів. 

Так, в АРМА опинилася яхта екснардепа Віктора Медведчука за $200 млн, АЗС російської групи «Татнафта» за $40 млн та Миколаївський глиноземний завод, який до війни оцінювали в $1 млрд. Всі ці підприємства і досі простоюють і чекають нового управителя.  

У звіті агентства за 2022 року зазначається, що співробітники АРМА розшукали понад 190 000 одиниць майна та корпоративних прав на 41 млрд грн. Тільки за пів року від початку повномасштабної війни до агенства передали 30 000 одиниць рухомого майна, 1200 обʼєктів нерухомості, корпоративні права 50 юридичних осіб. Через величезну кількість активів, Forbes навіть назвав АРМА «найбільшим холдингом України» у своєму підсумковому тексті про головні явища 2022 року.

А от з пошуком управителей в агенства проблеми – зі 141 конкурсу успіхом завершився лише 21. 

Результати до війни не кращі. У 2021 році АРМА змогло продати 15 арештованих активів. Найдорожчий актив – понад 3000 т соняшникової олії, які були продані за 93 млн грн. Загальні збори від продажу активів у 2021 році – трохи понад 110 млн грн.

8 лютого державне АРМА вперше втратило один зі «своїх» активів через його банкрутство. Форвард Банк російського бізнесмена Рустама Таріко, переданий в управління АРМА в травні, був визнаний неплатоспроможним

Неефективність АРМА стало головною передумовою того, що президент вирішив забрати активи в агенства, каже нардеп з антикорупційного комітету ВР Галина Янченко. «Президент втомився від проблем які виникають в АРМА. Головна – низька ефективність, а інша – корупція», – каже Янченко. 

На рішення Зеленського вплинули й останні події, які відбуваються навколо агентства, наприклад, скандал з конкурсом на управління корпоративними правами «Моршинської», каже нардеп з президентської фракції дотичний до процесу реформи АРМА на правах анонімності.

Антон Забєльський для Forbes Україна

CEO інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

20 лютого CEO інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала публічно висловився щодо проблем з конкурсом на пошук нового управителя для активів «Моршинська», який влаштувало АРМА. 

Перша претензія Фіали – на аналіз активів та участь у конкурсі АРМА надала всього 8 днів, що занадто мало для такого рішення. Друга — в агентстві не дали достатньої інформації про обʼєкт та не відповіли на додаткові питання Dragon Capital. Третя – на конкурс виставили лише корпоративні права, а не майнові комплекси, щоб управляти таким активом свої дії майбутній інвестор повинен погоджувати з бенефіціарами, тобто з росіянами.  

«В АРМА, що не новий крок, то провал. Вони то конкурс не можуть нормально провести, то через продаж активу купа проблем, зрозуміло, що така ситуація нікому не подобається», – каже нардеп з економічного комітету на правах анонімності.

Розвʼязувати проблему з корпоративними правами нардепи мали цього року. У раді готувалось два законопроєкти – №8184 та №8311. Перший мав на меті скасувати погодження дій з корпоративними власниками, лише для активів росіян та білорусів, а другий скасовував цю норму взагалі. 

Проте, від розробки цієї ідеї відмовились і прийшли до більш ґрунтовних реформ, каже нардеп з президентської фракції дотичний до процесу рефоми на правах анонімності. «Президент не хоче чекати ані того поки завершиться конкурс на голову АРМА, ані нових «покращень до закону», він хоче рішень, які дадуть реальний результат», – додає він.

Який вигляд може мати реформа АРМА

Головна дискусія, яка зараз є у нардепів, чи потрібно ліквідовувати АРМА або достатньо передати арештовані активи до Фонду держмайна, каже нардеп з «Слуги народу», дотичний до реформи, на правах анонімності. Річ у тому, що створення АРМА є однією з умов надання Україні безвізу. «Ми поки не знаємо, як на ліквідацію органу відреагують міжнародні партнери», – каже він. 

Янченко гадає, що зберігати АРМА лише з однією функцією – пошук активів – не варто, хоча й наполягає на тому, що майбутню реформу потрібно обговорити з міжнародними партнерами та узгодити всі позиції. «Пошук активів можна делегувати Генеральній прокуратурі, яка вже успішно з цим справляється. Зберігати АРМА лише для цієї функції немає сенсу», – каже Янченко. 

Зараз нардепи першочергово працюють над механізмом передачі арештованих активів з АРМА до ФДМУ, кажуть два нардепи з економічного комітету, дотичні до процесу, на правах анонімності.  

Попередньо за основу візьмуть закон №8311, каже нардеп із економічного комітету ВР Олексій Мовчан. Головна новація закону – продаж та пошук управителей для активів проходитиме в системі Prozorro.Продажі. «Зараз у законі прописано, що цим опікується АРМА, змінимо на ФДМУ», – каже Мовчан. 

Також йдуть дискусії чи потрібно проводити попередню оцінку обʼєкта, або виставляти його на торги за балансовою вартістю, каже нардеп, дотичний до розробки закону, на правах анонімності.  

Окремо зміни потрібно внести до повноважень ФДМУ, який наразі не має права виставляти на продаж арештовані активи. 23 лютого нардепи у першому читанні прийняли закон №8250, який передбачає зміни до структури фонду. До другого читання маємо подати правку щодо можливості фонду продавати та управляти арештованими активам, каже нардеп, дотичний до розробки закону, на правах анонімності. 

Щодо нового закону про позбавлення АРМА повноважень управляти арештованими активами та передачі цієї функції до ФДМУ, то його будуть розглядати у двох читаннях, на це потрібно близько двох місяців. Далі Кабміну необхідно буде зробити підзаконні акти – це ще стільки ж, кажуть два нардепи, дотичних до розробки майбутнього закону. Тобто реформа АРМА має зайняти до чотирьох місяців. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд