Хто втратить більше? Банки, Visa та Mastercard домовилися підвищити комісії за безготівкові платежі з 1 липня. На кого вплине повернення ринкових умов /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Хто втратить більше? Банки, Visa та Mastercard домовилися підвищити комісії за безготівкові платежі з 1 липня. На кого вплине повернення ринкових умов

Getty Images

Банкіри та представники платіжних систем домовилися повернутися до ринкових комісій за безготівкові платежі вже з 1 липня. З початку війни український ритейл користувався пільговими тарфами. Тепер на нього чекають додаткові видатки. Що це означатиме для ринку та кінцевих споживачів?

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

З 1 липня в Україні, ймовірно, на третину зросте ключова для карткових розрахунків комісія interchange, яку банк, що обслуговує торгову точку, платить банку-емітенту картки. Нині вона становить 0,7% від суми кожної транзакції. Про підвищення до 0,9% 26 червня домовилися банки та міжнародні платіжні системи (МПС), повідомив один з учасників відповідної зустрічі. Це також випливає з протоколу цієї наради, який є у розпорядженні Forbes.

Це довгоочікувана новина для банкірів та небажаний розвиток подій для ритейлу. З одного боку, за рахунок цих комісій банки фінансують видатки на обслуговування та апгрейди мереж терміналів. З іншого – від interchange залежать і комісії, які торговці сплачують банкам за кожну безготівкову операцію. Після підвищення ці тарифи також зростуть, що може вплинути на роздрібні ціни, очікує гендиректор Асоціації ритейлерів Андрій Жук.

Ритейл пропонує заморозити interchange на 0,7% до кінця війни. Однак банкіри кажуть, що у такому разі вже їм доведеться здорожчувати вартість послуг для кінцевих клієнтів та, зокрема, вводити комісії за обслуговування карток.

Чому питання про підвищення платіжних комісій виникло саме зараз та чим може закінчитися ця дискусія?

Чому банки, Visa та Mastercard хочуть підвищити платіжні комісії зараз

Підвищення interchange до 0,9% означатиме, що український платіжний ринок остаточно повернеться до ринкових умов після більш як року пільгових тарифів, встановлених у звʼязку з війною.

На початку повномасштабної війни платіжні системи і банки взагалі прибрали платежі за еквайринг та interchange. Всередині 2022-го їх почали відновлювати: до рівня interchange не вище 0,3% у червні 2022-го, та до «не вище 0,7%» у вересні. У грудні Visa і Mastercard ненадовго підвищили interchange до майже довоєнних 1%, але Мінекономіки попросило їх не змінювати ставку на період блекаутів.

Відтак платіжні тарифи досі встановлюються фактично в ручному режимі, йдеться у протоколі зустрічі банків та МПС. Чому підвищення саме до 0,9% з 1 липня поверне ринкові засади? Цей рівень та відповідна дата були вказіні у Меморандумі про сприяння конкурентному платіжному ринку, в якому найбільші платіжні системи та Нацбанк два роки тому домовилися про поступове зниження ставок.

Домовленості передбачали зниження interchange з 1 липня 2022-го до рівня не вище 1%, а з 1 липня 2023-го – до рівня не вище 0,9%. Тож нинішнє рішення повертає ринок на рейки меморандуму.

Як зміна interchange вплине на клієнтів банків та торговельних мереж

Ритейлерів це не радує. «Ставка interchange на рівні 0,7% – це компроміс для всіх сторін до кінця воєнного стану», – йдеться у коментарі пресслужби АТБ для Forbes.

Чому це так важливо? Через комісію за користування платіжними терміналами. Розмір interchange встановлюють платіжні системи Mastercard та Visa, комісії за еквайринг – банки. До війни ритейл платив за еквайринг у POS-терміналах 1,8–2% залежно від банку.

За поточного interchange комісія за еквайринг в Ощадбанку становить 1,1–1,8%. «Це мінімально можливий рівень», – каже заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.

Йдеться про мільярди гривень доходів банків та, відповідно, видатків ритейлу. До війни у ціні кожного товару, який продається в Україні, було закладено 1,8–3% банківської комісії, розповідав у 2021 році співвласник Rozetka Владислав Чечоткін. «На оренду 90 магазинів Rozetka, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію», – писав тоді він у Facebook.

За останні 15 місяців торгівці – клієнти ПриватБанку, що має найбільшу мережу POS-терміналів у країні, заощадили на нульових чи знижених комісіях за еквайринг близько 3,5 млрд грн, свідчить статистика, надана банком.

Ці гроші фінустанови витрачають на обробку транзакцій, закупівлю і обслуговування POS-терміналів, розробку програмного забезпечення, комісії платіжним системам, уточнює Тютюн з «Ощаду». «Ставка interchange, нижча за 0,9%, може змусити банки запроваджувати додаткові комісії на банківські продукти, щоб покрити витрати на обслуговування і безпеку», – вважає Тютюн.

У протоколі зустрічі щодо interchange між банками та МПС зазначається, що за ставки у 0,7% банкам довелося б ввести тарифи на обслуговування дебетових карток. В Україні вони можуть становити від 400 до 3000 грн на рік, ідеться у документі.

Банкіри у будь-якому разі обіцяють не підвищувати вартість платіжної комісії для бізнесу надто сильно. «Вона не залежатиме від ставки interchange і становитиме 1,1–2%, як у ЄС», – зазначається у протоколі зустрічі учасників ринку.

Це слабка втіха для ритейлу. Мережі досі рахують збитки від війни та не готові платити більше за еквайринг, стверджує Жук з Асоціації ритейлерів. Через подорожчання банківських послуг ритейлери муситимуть підвищувати ціни на товари та послуги для кінцевих покупців, прогнозує він.

Цього не виключає і PR-директор ресторанного холдингу !FEST Тарас Маселко, однак уточнює, що перегляд цін не буде миттєвим. «Ми не підвищуємо ціни одразу після подорожчання, наприклад, енергоносіїв, мʼяса, пального», – пояснює він.

Чи можливий компроміс у питанні interchange

Рішення про підвищення платіжних комісій точно набуде чинності з 1 липня, однак далі у ситуацію може знову втрутитися держава, зазначає один з учасників зустрічі банкірів та МПС, що попросив не згадувати його імені у цій статті, оскільки не уповноважений давати офіційні коментарі з цієї теми.

Учасники наради запропонували НБУ, платіжним системам, Мінекономіки, профільному комітету Верховної Ради і 10 найбільшим банкам додатково обговорити регулювання платіжної і торгової галузей. Така зустріч може відбутися після 3 липня, йдеться у протоколі наради банків та МПС.

Серед банків не всі мають непримириму позицію. Наприклад, Ощадбанк погодиться і на тримісячне відтермінування збільшення ставок комісій, уточнює Тютюн.

Позицію ритейлерів зберегти чинні ставки до кінця війни поділяє, зокрема, і Нацбанк. «Interchange у 0,7% витримує баланс інтересів бізнесу та банків, – ідеться у письмовому коментарі пресслужби. – Натомість підвищення під час воєнного стану може порушити цю рівновагу».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні