Дефіцит кадрів в Україні сягнув історичного максимуму та став головною перешкодою для бізнесу під час війни – про це заявили 69% підприємств, свідчать результати 49-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь 469 промислових компаній.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Проблема браку робочої сили вже понад півтора року утримує перше місце серед бар’єрів для бізнесу, зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. У травні її рівень досяг рекордних 69%, що, за його словами, свідчить про зростання занепокоєння підприємств щодо нестачі персоналу.
- Водночас складність пошуку кваліфікованих працівників дещо знизилася – з 62,3% до 60,6%. Натомість ситуація з некваліфікованими кадрами погіршилася: 38,4% компаній зазначили труднощі з їхнім пошуком проти 34,3% у квітні.
- Лише 2,4% підприємств очікують зростання зайнятості у найближчі три місяці, тоді як 5,1% планують відправляти працівників у вимушені відпустки.
- Другою за значущістю перешкодою бізнес називає зростання цін на сировину, матеріали та товари – 49% проти 56% місяцем раніше. Третє місце посідає ризик небезпеки роботи: у травні на нього вказали 44% підприємств (46% у квітні).
- Найчастіше про загрозу безпеки повідомляють середні та великі підприємства – 48% і 47% відповідно.
- Найгостріше ця проблема відчувається у прифронтових і центральних регіонах, де її відзначають понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході України вона менш поширена, за винятком Рівненської області.
- Серед інших змін – зростання впливу падіння попиту на продукцію та послуги: з 26% до 38%. Також посилилися логістичні труднощі – частка підприємств, які стикаються з проблемами перевезення сировини та товарів, зросла з 24% до 30%.
- Інші бар’єри залишаються стабільними. Рівень згадувань корупції та тиску з боку правоохоронних або контролюючих органів залишається низьким – 7% і 3% відповідно.
- Проблема перебоїв з електропостачанням також не входить до ключових – у травні її відзначили 20% бізнесів, що значно менше, ніж під час зимових атак на енергосистему.
- При цьому 31% підприємств у квітні тимчасово зупиняли роботу через відключення електроенергії, зазвичай на короткий час. 41% компаній працювали безперервно, попри перебої, а ще 28% не стикалися з відключеннями (проти 20% місяцем раніше).
- Середні втрати робочого часу становили близько 4%. Найбільше вони торкнулися мікро- та малих підприємств (57%), а також хімічної промисловості (6%). У регіональному розрізі найбільші втрати зафіксовані в Києві (13%) та Сумській області (9%).
- Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними: у травні так відповіли 64% підприємств. Частка позитивних оцінок становить 6%, негативних – 25%, і цей дисбаланс зберігається з літа 2023 року.
Про опитування
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД беруть участь до 500 промислових підприємств із 21 з 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
Контекст
Український ринок праці залишається одним із найбільш дефіцитних секторів економіки через війну, демографічні втрати та трудову міграцію. Уряд планує до 2035 року залучити додатково 4,5 млн осіб, насамперед громадян України.
На підконтрольній території проживає близько 31 млн людей, з яких зайняті приблизно 13 млн, а ЄСВ сплачують лише 10,5 млн. Такі оцінки озвучив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
За його словами, близько 2,3 млн людей з інвалідністю фактично не залучені до ринку праці, ще близько 800 000 осіб пенсійного віку до 60 років не працюють. Окремо він наголосив, що жінки та молодь і надалі стикаються з бар’єрами під час працевлаштування.
Водночас уряд розраховує, що реформа трудового законодавства дозволить створити або легалізувати близько 302 000 робочих місць і забезпечить щорічний фіскальний ефект на рівні 43,4 млрд грн. Додатково бізнес зможе економити близько 5,3 млрд грн на рік завдяки переходу на трудові договори замість паперових трудових книжок, а ще до 226 млн грн – через цифровізацію кадрового документообігу.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
