Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія та Канада заявили про готовність долучитися до зусиль із забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку та привітали підготовчі дії окремих держав у цьому напрямку. Про це йдеться в спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду. Про можливу відправку в протоку військових кораблів у заяві не йдеться.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Країни різко засуджують удари по неозброєних суднах у Перській затоці, атаки на нафтові й газові об’єкти, а також фактичне блокування протоки іранськими силами.
- Сторони висловили занепокоєння ескалацією конфлікту та закликали Іран негайно припинити мінування, ракетні та дронові атаки, а також будь-які дії, що перешкоджають комерційному судноплавству.
- У документі підкреслюється, що свобода судноплавства є базовим принципом міжнародного права, зокрема відповідно до Конвенції ООН з морського права, а втручання у міжнародні перевезення становить загрозу глобальній безпеці.
- Лідери також закликали до негайного припинення атак на цивільну інфраструктуру.
- Країни привітали рішення Міжнародного енергетичного агентства щодо координації вивільнення стратегічних нафтових резервів і повідомили про намір вжити додаткових заходів для стабілізації енергетичних ринків, зокрема шляхом співпраці з країнами-виробниками.
- У заяві йдеться про готовність підтримати найбільш постраждалі держави через механізми ООН та міжнародні фінансові інституції.
Контекст
Масштабна ескалація на Близькому Сході розпочалася 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали скоординованих ударів по Ірану. У відповідь на ці дії Тегеран вдався до радикального кроку – перекрив судноплавство через Ормузьку протоку. Хоча Іран стверджує, що протока залишається відкритою для деяких країн, вона є закритою для США та їхніх союзників, пише FT.
Наслідки блокади б’ють по світовій економіці, оскільки через цей водний шлях проходить близько 20% світового обсягу нафти та скрапленого природного газу. Блокування протоки спровокувало найбільший в історії збій у постачанні нафти. за даними Міжнародної енергетичної агенції. Cвітові ціни на нафту злетіли приблизно на 45% від початку війни, перевищивши позначку в $104-106 за барель, зазначає FT.
На тлі цієї глобальної економічної турбулентності президент США Дональд Трамп вимагає від партнерів негайно сформувати та профінансувати військову коаліцію для розблокування протоки. Він публічно звернувся з цією вимогою до Британії, Франції, а також трьох азійських країн — Китаю, Японії та Південної Кореї.
У Німеччині заявили, що не планують долучатися до військової ескалації. Британія розглядає можливість лише відправки мінних тральщиків. Франція співпрацює з низкою країн Європи та Азії щодо можливої міжнародної місії з супроводу суден через протоку. Проте це можна буде запровадити лише тоді, коли бойові дії стихнуть.
