У понеділок, 20 березня, прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан клопотатиме про додаткові гроші для розслідування воєнних злочинів Росії, включаючи потенційне судове переслідування президента РФ Володимира Путіна у справі про викрадення дітей з України, пише The Guardian.
Ключові факти
- У понеділок в Лондоні відбудеться конференція, організована спільно урядами Великої Британії та Нідерландів з метою збору коштів для фінансування роботи МКС з розслідування воєнних злочинів в Україні. У конференції беруть участь представники понад 40 країн. Бюджет МКС не був збільшений, незважаючи на те, що в Україні працюють 40 слідчих.
- Хан, британський суддя, завжди наполягав на тому, що МКС має необхідні повноваження для переслідування ролі російського керівництва у війні. Проте критики кажуть, що прогалина в підзвітності залишається і що спеціальний суд був би ефективнішим інструментом, оскільки йому не треба було б доводити причинно-наслідковий звʼязок між окремими воєнними злочинами та російським керівництвом.
- Велика Британія надає додаткові 395 000 фунтів стерлінгів для фінансування роботи МКС.
- У заході також візьмуть участь міністр юстиції України Денис Малюська та генеральний прокурор України Андрій Костін. Вони не вірять, що ініціатива МКС у справі про викрадення дітей усуває потребу у спеціальному трибуналі.
- Видання зазначає, що рішення МКС про судове переслідування Путіна не має безпосереднього практичного значення, оскільки Росія не підписала Римський статут і не визнає авторитет суду.
Контекст
Станом на 11 листопада слідчі Національної поліції розпочали 43 057 кримінальних проваджень за фактами вчинення на території України злочинів військовослужбовцями ЗС РФ та їхніми поплічниками від початку повномасштабного вторгнення.
Управління ООН із прав людини повідомило у грудні, що щонайменше 441 мирного жителя вбито російськими військами в перші дні вторгнення в Україну та задокументовано вбивства в десятках міст у трьох регіонах. Загалом за війну до 4 грудня УВКПЛ нарахувало 6702 загиблих серед цивільного населення.
17 січня в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму голова Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що Україна працює над створенням спеціального трибуналу для притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини. 19 січня Європейський парламент проголосував за незобов’язуючу резолюцію, яка закликає до створення Спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії Росії проти України.
The New York Times писало, що Міжнародний кримінальний суд має намір порушити дві справи про воєнні злочини, повʼязані з російським вторгненням в Україну. Росія звинувачуватиметься у викраденні українських дітей та навмисних атаках по цивільній інфраструктурі, зазначалось, що звинувачення можуть висунути Путіну.
Головний прокурор Карім Хан публічно заявив про свій намір порушити справу щодо незаконної передачі дітей до Росії або на окуповані території України. Він додав, що ця справа є пріоритетом для його слідчих. У звіті, опублікованому в лютому Єльським університетом та програмою зі спостереження за конфліктами Держдепартаменту США, йдеться, що не менш ніж 6000 дітей з України утримуються загалом у 43 таборах у Росії, причому фактична кількість вважається більшою.
17 березня Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб у контексті війни в Україні – президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. Зазначається, що Путін, ймовірно, несе відповідальність за воєнний злочин незаконної депортації дітей та незаконного переміщення з окупованих територій України на територію Росії. Ордери на арешт видано на підставі заяв, поданих прокуратурою 22 лютого 2023 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
